Як готується чергова реформа в будівництві

Рік шарахання в архітектурно-будівельному контролі завершився паралічем будівельної галузі. Уряд з парламентаріями і співтовариством готують новий етап комплексного реформування системи державного регулювання в сфері будівництва, пише Александр Цыганок, The Page.

У чому він полягає?

Що саме сталося

Обсяги прийняття в експлуатацію будівель у 2020 році в Україні впали вдвічі. За офіційною статистикою, прийнято лише 5,7 млн м2 житла і 2,4 млн м2 - нежитлових будівель (проти 11 і 4 млн м2 відповідно у 2019-му). Показники по житлу погіршилися абсолютно у всіх регіонах країни. Найгірша ситуація склалася в Києві та Дніпропетровській області. Тут процеси прийняття в експлуатацію будівель практично зупинилися. Забудовники столиці і Дніпропетровської області змогли здати тільки по 26-27% житла від рівня попереднього року.

І справа зовсім не в кособокій статистиці. Адже параліч ринку відзначають більшість його ключових гравців і фахівці галузі.

«Ситуація на будівельному ринку катастрофічна», - говорить президент Конфедерації будівельників України Лев Парцхаладзе.

За його оцінками, в області заморожені 150 млрд грн, в результаті 100 тис. сімей торік квартири не отримали.

Одним з головних чинників вимушеної «зупинки» стала слабка реформа системи державного регулювання у сфері будівництва, яка була розпочата рік тому, і нездатність новостворених органів навести порядок в державному архітектурно-будівельному контролі в країні. Навіть держава визнала її неспроможність. Не інакше треба розцінювати ліквідацію в грудні 2020 року Державної інспекції містобудування та Державної сервісної служби містобудування, яким не довелося попрацювати навіть один рік в галузі. Хоча створювалися вони помпезно - замість горезвісної Державної архітектурно-будівельної інспекції (ДАБІ), яка протягом шести років безчинствувала в країні.

Саме для пошуку шляхів виведення будівельної галузі з кризи і визначення подальшого напрямку реформування архітектурно-будівельного контролю і зібралися нещодавно представники влади та ключових сфер цієї галузі за круглим столом в профільному комітеті Верховної Ради - комітеті з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.

Що не так з державним контролем за ринком

Чинна система державного архітектурно-будівельного контролю не виконує сервісну функцію з надання дозволів на будівництво, введення в експлуатацію об'єктів будівництва, тощо. Без втручання двох міністрів, народних депутатів і тимчасової слідчої комісії неможливо було отримати, наприклад, дозвіл на будівництво навіть навісу для телят. І це типова ситуація для всіх регіонів України, яку треба системно виправляти. В Україні спостерігаємо занепад державної політики щодо розвитку та регулювання будівельної галузі. Був втрачений ринковий нагляд. Роль архітекторів, технічного нагляду за будівництвом була знівельована. У більшості випадків все зводилося до виконання забаганок недобросовісних інвесторів. Органи місцевого самоврядування теж втратили роль і значущість в процесах розвитку територій, зі свого боку констатує голова правління громадської спілки «Міжнародний клуб «Зеволл-Україна» Віталій Грусевич.

Ситуація ускладнюється тим, що архітектурно-будівельний контроль - це лише верхівка айсберга. Зараз вся сфера містобудування глибоко вражена корупцією, заявляє координатор урядово-громадської ініціативи «Разом проти корупції» Оксана Величко. Всі суб'єкти містобудування цілий рік мучилися. Це був не рік реформ у сфері будівництва, а рік хаосу. Ситуацію треба докорінно змінювати, закликає представник антикорупційної ініціативи.

Найбільш актуальними завданнями зараз є спрощення дозвільних процедур, усунення корупції, забезпечення законних прав та інтересів інвесторів, прав на комфортне і безпечне життєве середовище для споживачів, на якісну інфраструктуру будівельних об'єктів, направляє в конструктивне русло дискусію фахівців глава Комітету ВР Андрій Клочко.

Учасникам «комітетського» круглого столу були представлені два варіанти реформування системи державного регулювання в сфері будівництва. Один з них представив міністр розвитку громад і територій Олексій Чернишов, а другий - голова підкомітету з питань будівництва та проектування Комітету ВР Олег Дунда.

«Міністерський» варіант представлявся як концепція реформування системи архітектурно-будівельного контролю в Україні. Відповідний законопроект ще не зареєстрований в парламенті, хоча учасникам заходу він був наданий для обговорення (у своєму розпорядженні цим документом на 119 сторінках і редакція). І представлялася ця концепція як спільний варіант від групи депутатів, Асоціації міст України, Офісу простих рішень і результатів, Конфедерації будівельників України та інших організацій і учасників будівельного ринку.

«Депутатський» варіант є двома взаємопов'язаними законопроектами №5071 і №5072, презентованими народним депутатом Олегом Дундо. Перший документ - щодо вдосконалення містобудівної діяльності і реформування державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, а другий - щодо підвищення відповідальності у сфері містобудівної діяльності.

Оскільки «депутатські» законопроекти були зареєстровані у Верховній Раді ще у лютому 2021 року і спільнота мала можливість з ними детально ознайомитися, обмежимося зараз детальним аналізом тільки нової, «міністерської» версії реформування. Тим більше що саме остання, за оцінками фахівців, має стати базовою для фінального тексту реформаторського законопроекту, який згодом, напевно, потрапить на розгляд до сесійної зали парламенту.

«Міністерська» концепція

Концепція від Мінрегіону має на меті комплексне реформування сфери містобудування. Її реалізація дозволить ввести в Україні нову, прогресивну концептуальну модель державного управління у вітчизняному містобудуванні, запевняє міністр Олексій Чернишов.

За його словами, суть реформи, згідно з концепцією, полягає у впровадженні двох фундаментальних принципів. По-перше, пропонується істотна лібералізація будівельної галузі та контролю над нею, яку пан Чернишов назвав ще розумною дерегуляцією. По-друге, вводиться посилена відповідальність суб'єктів, а за деякі порушення навіть вводиться кримінальна відповідальність. І реалізація цих принципів базується на широкому використанні технологій диджиталізації.

«Міністерська» концепція передбачає:

• зменшення паперового документообігу;
• розвиток і розширення сфери застосування єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (ЕДЕССБ);
• демонополізацію реєстрації права на виконання робіт через цю електронну систему, ЦНАП або нотаріусів;
• розмежування повноважень з контролю між Державною інспекцією архітектури і містобудування (ГІАГ), органами місцевого самоврядування та юридичними особами (в залежності від статусу об'єктів і класу можливих наслідків СС1, СС2 або СС3)
• створення підсистеми управління ризиками (для формування планів перевірок, їх видів і обсягів);
• покладання містобудівного нагляду на Мінрегіон, тощо.

Щодо посилення відповідальності, то, наприклад, для проектантів пропонується ввести штрафи в розмірі до 4,5 млн грн, а для експертних суб'єктів - до 1,1 млн грн. Суми залежать від виду порушення і класу будівельних об'єктів (і ведеться в прожиткових мінімумах). Передбачається навіть кримінальна відповідальність для виконавців робіт.

Робочою версією майбутнього «урядового» законопроекту пропонується внесення змін до двох десятків нормативно-правових актів:

• закони про регулювання містобудівної діяльності, основи містобудування, місцеве самоврядування;
• закони про архітектурну діяльність, ліцензування, перелік документів дозвільного характеру, будівельні норми;
• закони про фінансово-кредитні механізми, нотаріат і про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності;
• до Господарського та Цивільного процесуальних кодексів, Цивільний і Земельний кодекси, Кодекс адміністративного судочинства.

Ввести в дію майбутній закон пропонується через рік з дня його офіційного опублікування.

Концепція, яку запропонував Мінрегіон, раніше вже була представлена на Національній раді реформ і її вже підтримали президент України, прем'єр-міністр, голова Верховної Ради та учасники Нацради, заявив експерт Офісу простих рішень і результатів Георгій Цхакая. І висловив надію, що дуже швидко нові зміни будуть оцінені усіма учасниками будівельної галузі.

Разом з тим до «міністерській» концепції (до речі, як і в «депутатській») є чимало зауважень.

Главу підкомітету з питань технічного регулювання та ціноутворення в будівництві, виробництва будівельних матеріалів та енергоефективності в будівельній галузі Комітету ВР Івана Юнакова бентежить те, що в концепції Мінрегіону не передбачена відповідальність створеної нещодавно ГІАГ. Крім того, на думку фахівця, необхідно передбачити повну відповідальність юридичних осіб, замовників будівництва.

Варто ввести також додаткову градацію фінансової відповідальності за різні види порушень. Планові і позапланові перевірки проектувальників доцільно виключити з концепції, передбачивши таку можливість тільки в особливих, скандальних випадках. І не треба вимагати внесення всієї проектної документації по приватним об'єктам в електронну систему, досить обмежитися, наприклад, генеральним планом і пояснювальною запискою, вважає народний депутат.

Голова комітету з будівельного права Національної асоціації адвокатів України Олег Поваляєв, зі свого боку, звертає увагу на необхідність більш чітко розподілити функції контролю та нагляду між органами державної влади та органами місцевого самоврядування.

В економічно розвинених країнах контрольні та наглядові функції історично є монополією держави. І з ростом культури будівництва в таких країнах посилюється тенденція залучення до державної системи нагляду і контролю фахівців приватного сектора, однак делегуються їм тільки окремі наглядові і контролюючі функції, пояснює Поваляев.

Загалом же концепція Мінрегіону може стати гарною основою для того, щоб у підсумку зруйнувати все те негативне в галузі, що заважало бізнесу і громадам успішно розвиватися, підсумовує обговорення основних положень фаворитного проєкту заступниця голови комітету ВР Олена Шуляк.

На загальну думку учасників круглого столу, найбільш виваженим видається шлях об'єднання кращих напрацювань «урядової» концепції і «депутатських» законопроектів №5071 і №5072 в новий, комплексний, спільний проект закону. Звучать навіть думки, що не варто особливо поспішати, аби черговий етап реформування у будівельній галузі став якісним і ефективним.

Коли почнеться новий етап реформи

За результатами публічного заходу під егідою парламентського комітету повинні бути напрацьовані рекомендації круглого столу законодавцям, сказав його модератор, голова Комітету ВР Андрій Клочко. Чи не назвав він тільки терміни завершення такої роботи. І рекомендацій поки що немає.

Крім того, на базі профільного парламентського комітету планується створення робочої групи для вироблення тексту нового законопроекту щодо реформування системи державного управління в сфері будівництва, з урахуванням пропозицій учасників круглого столу.

Разом з тим учасники круглого столу відзначають деяку невизначеність щодо можливих подальших їх дій і долі проектів, які колективно обговорювалися на парламентській платформі.

Система контролю і нагляду в будівництві є інструментом забезпечення безпеки кінцевих продуктів будівельної діяльності - будівель і споруд. Про це, на жаль, ніхто з учасників круглого столу не відзначав, зазначив Поваляев. За його словами, мова йшла про те, як захистити бізнес від місцевої та державної влади, а професійних архітекторів - «від покарання за їх порушення», а також про те, як надати більше повноважень органам місцевої влади.

Але ні слова не було про те, як захистити людину від неякісного будівництва і недоброчесних забудовників.