Тарифи, зарплати і курс валют на 2022-2024: прогноз

Тарифи, зарплати і курс валют на 2022-2024: прогноз

У той час як Всесвітній Банк обіцяє рекордне зростання світової економіки за останні 80 років, Україна йде своїм шляхом. Судячи з Прогнозу економічного і соціального розвитку України на 2022-2024 роки, схваленого Кабміном, вітчизняна економіка вийде на докризовий рівень не раніше наступного року, повідомляє Телеграф.

Згідно з базовим сценарієм, у 2022 році вона зможе вирости лише на 3,8%, в 2023-му зростання прискориться до 4,7%, в 2024-м - до 5%. Правда, в разі чергової ковідной хвилі, все може скластися ще сумніше.

Якими будуть тарифи, зарплати і курс валют в найближчі три роки?

Головне - це настрій

Треба сказати, що в цілому в Мінекономіки, яке і розробляло цей прогноз, налаштовані досить оптимістично, зазначаючи, що "Україна має відносно непогані стартові позиції на шляху до постпандеміческому відновленню".

Що ж дозволило прийти до такого висновку?

Автори документа відзначають, що в найближчій перспективі на передній фланг в світовій економіці вийдуть певні тренди: активний розвиток охорони здоров'я, глобальна цифровизация (розвиток електронної комерції та електронного надання послуг, в тому числі банківських, медичних, транспортних і т.д., збільшення зон самообслуговування і застосування безконтактної оплати, впровадження інтелектуальних голосових систем і чат-ботів для взаємодії з клієнтами, розвиток логістики і т.д.), реформування і розвиток освіти, вдосконалення державної політики в сфері захисту навколишнього середовища. В уряді вважають, що всі ці "трендові сфери" не тільки представлені і досить розвинені в українській економіці, а й мають високий потенціал по виробленню продукції як для внутрішнього ринку, так і на експорт.

Потенціал - це, безумовно, чудово, справа залишилася за малим - його реалізувати. І тут можуть бути проблеми.

"Відмінність економічного прогнозу аналітичного агентства від прогнозу Кабміну полягає в тому, що другий, крім завдань об'єктивної оцінки стану, тенденцій, загроз і можливостей в національній економіці, ще й виконує функцію цілевказівки для дій уряду, - зазначив економіст Олександр Гаврутенко. - І так як в основі сучасної соціально-економічної парадигми лежить прагнення до стійкого зростання, тут закладаються показники, до яких потрібно прагнути. І краще нехай вони будуть завищені і не завжди є об'єктивними, але все ж досяжні. Власне, в цьому і полягає мистецтво якісного економічного планування: знаходити баланс між непомірними бажаннями до зростання і реальними можливостями".

Якщо брати українську економіку, продовжує Гаврутенко, то тут практично не існує сфер, де неможливо кратне зростання в найкоротший час. А все, що для цього необхідно - це створити здорову економічну, фінансову, правову, соціальну, політичну середу.

До речі, звертає увагу експерт, в прогнозі уряду саме на це і робиться наголос: покращувати зовнішньоекономічну взаємодію, підвищувати соціальні стандарти, оздоровлювати фінансовий сектор, стимулювати інновації, інвестиції, діджіталізацію, раціональне споживання, підвищувати якість освіти, екології. Це у повноваженнях уряду і успіхи в цих напрямках здатні забезпечити ще більші успіхи і прогрес в економіці.

"Було б дивно, якби в Кабміні говорили про те, як все погано, адже в цьому випадку виникли б питання до роботи чиновників, - каже керівник компанії Perfomance Management Сергій Сароян. - Правда, питання є і зараз. Про хороший потенціал ми чуємо довгі роки, але ось реалізувати його ніяк не виходить. Вся надія як і раніше на металургів і АПК, при цьому влада вважає за краще не тільки не надавати їм підтримку, а й поповнювати за їх рахунок бюджет, посилюючи податковий тиск. Наприклад, законопроект №5600, можливо, дозволить короткочасно вирішити частину бюджетних проблем, але в довгостроковій перспективі надасть строго негативний вплив. Він має на увазі збільшення ставки ренти на видобуток руд в три рази вже з початку наступного місяця. Крім того, законопроект, в тому числі, підвищить вартість оренди і покупки землі сільгосппризначення. Чи зможуть єдині робочі галузі в повній мірі скористатися ситуацією і збільшити доходи на тлі зростаючих цін і попиту на міжнародному ринку - велике питання".

Зростуть і зарплати, і тарифи

У Кабміну для вас три новини: дві хороших і одна погана. Почнемо з поганої: ціни на товари і послуги будуть зростати, причому найбільш стрімке зростання знову опиниться на "комунальному фронті".

Тарифи на гарячу воду і опалення в 2021-му зростуть на третину, у 2022-му - на 6%, в 2023-м - на 5%, в 2024-му - ще на 5%.

Централізоване водопостачання та водовідведення подорожчає в 2021 році на 20%, у 2022-му - на 11%, в 2023-м - на 5%, в 2024-м - на 5%.

Утримання будинків, споруд та прибудинкових територій подорожчають відповідно на 10%, 10%, 5%, 5%.

При цьому якимось дивним чином інфляції доведеться тримати себе в руках. У Мінекономіки вважають, що в цьому році інфляція складе 9-10%, але потім ціни заспокояться. Індекс споживчих цін (грудень до грудня) складе 106,2% у 2022 році, 105,3% в 2023 році і 105% в 2024 році.

Що стосується національної валюти, то вона в очікуваннях Кабміну буде залишатися стабільною, і середньорічний курс долара складе в 2021 році 28,0 грн за долар, у 2022 році - 28,6 грн, в 2023-м - 28,8 грн, в 2024 -м - 29,2 грн. І це будемо вважати першою гарною новиною.

rus-35.jpg

Друга хороша новина полягає в тому, що за вже сформованою традицією заплановане серйозне зростання мінімалки, причому він випередить не тільки інфляцію, але і зростання ВВП. У той час як згідно з базовим сценарієм, у 2022-му ВВП виросте на 3,8%, в 2023-м - на 4,7%, в 2024-м - на 5%, мінімалка буде рости в півтора-два рази швидше. Згідно з прогнозом, мінімальна середньозважена зарплата виросте до 6550 грн у 2022 році (+ 8,4%), до 7176 грн в 2023 році (9,6%), до 7665 грн в 2024 році (6,8%).

Правда, економісти вважають це не зовсім гарною новиною, оскільки економічних передумов для такого зростання немає.

"ВВП зростає вкрай повільними темпами, а, значить, варто очікувати розгону інфляції, - вважає Сергій Сароян. - Іншими словами, реального зростання зарплати може і не відбутися, так що зростання споживання дійсно може статися лише за рахунок споживчого кредитування".

Слідом за мінімалкою виростуть і середні зарплати: згідно з основним сценарієм, з 15 258 грн у 2022-му до 19 063 грн в 2024-м. Правда, це не поверне заробітчан в Україну. На думку президента Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування Василя Воскобойника, розрив у зарплатах і раніше серйозний: якщо в Україні мінімальна зарплата становить 6 тис. грн або менше 200 євро, то мінімалка в Польщі - 750 євро.

"До тих пір, поки буде зберігатися суттєвий розрив в рівні життя і зарплатах в Україні та країнах ЄС, трудова міграція не припиниться", - резюмував експерт.

Налаштовані на ЗСЖ

Судячи з Прогнозу, в Кабміні явно налаштовані на те, що українці схаменуться і буквально з наступного року почнуть вести здоровий спосіб життя. Автори документа сподіваються, що у постпандемічний період люди почнуть більше уваги приділяти здоровій і корисній їжі, уважніше ставитися до власного здоров'я, змінювати моделі відпочинку та інші звички.

"Переоцінка цінностей, яка відбудеться у відповідь на високі загрози життю значної частини людства, змінить ставлення до сьогодення та майбуття. Такі зміни відіб'ються на споживчої активності і структурі споживання", - вважають автори.

А сприяти пожвавленню споживчого споживання буде банківське кредитування, оскільки банки вийшли з цієї кризи з мінімальними втратами.

Продовжуючи тему АПК, Сергій Сароян нагадує, що в собівартості продукції тваринництва корми становлять близько 70%, а, значить, зростання цін сільськогосподарської продукції сильно вдарить по вартості продуктів харчування в цілому.

"Тому я б з боку споживачів очікував, скоріше, падіння попиту: вони або переключаться на більш дешеві товари, в тому числі і іноземного виробництва, або почнуть купувати менше, - говорить експерт. - Зрозуміло, що в таких умовах говорити про розвиток виробництва та збільшенні числа працевлаштованих працівників не доводиться. Та й очікувати збільшення інтересу до здорової їжі на тлі того, як вона стане менш доступно, також не варто".

Президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко погоджується: урядові очікування щодо ЗОЖа можна назвати досить спірними. За його словами, люди багато часу приділяють здоров'ю, якщо у них є гроші, тому що здоров'я - це завжди дорого. Але поки, каже експерт, українці більше уваги приділяють їжі, а не здоров'ю. Адже після покупки необхідних продуктів грошей на здоров'я просто не залишається.

"Прогноз - це всього лише прогноз, тут ніхто не чекає точних цифр, - резюмував Охрименко. - Сьогоднішній прогноз уряду - це заявка на успіх. Але якщо нічого не вийде, завжди можна буде послатися на форс-мажор або непередбачені обставини. Сьогодні можна констатувати , що українська економіка досить непогано пережила коронавірусну кризу. Але на цьому "успіхи" закінчилися. Зараз настала епоха "великих ідей" і тупцювання на місці".

Новини

analytics