Close button

Регулювання роботи колекторів: нові правила

Регулювання роботи колекторів: нові правила

З 14 липня набув чинності закон № 1349-IX про захист споживачів при врегулюванні простроченої заборгованості, який вперше вводить у законодавче поле професію колектора і визначає правила для цих спеціалістів. З цього ж дня набувають чинності кваліфікаційні вимоги до колекторів, які склав Нацбанк, і починається реєстрація колекторських компаній у новому реєстрі НБУ, повідомляє Сегодня.

Які дії колекторів відтепер вважатися законними, а які – ні, як має відбуватися спілкування колектора з боржником за новими правилами і як новий закон захищає споживачів – читайте в матеріалі.

Нові вимоги до колекторів

З 14 липня починається видача ліцензій на колекторську діяльність. За ліцензію компанія повинна заплатити 24 тис. грн. Серед інших документів колекторські компанії повинні подавати в НБУ письмове запевнення в тому, що їх співробітники пройшли або проходять навчання правилам спілкування зі споживачами, що мають прострочену заборгованість.

Не зможуть отримати ліцензію компанії, в яких власники або акціонери мають непогашену судимість за кримінальні злочини або були звільнені з дисциплінарним стягненням з посади судді, прокурора, з правоохоронних органів або з держслужби, якщо серед власників є прописані на непідконтрольній території або громадяни країни-агресора.

Якщо протягом року НБУ змушений буде два рази застосувати до будь-якої колекторської компанії "заходи впливу" за порушення етичних норм, її ліцензія буде анульована.

Нові вимоги до кредиторів

Більш строгі вимоги тепер пред'являються і до банків, а також до будь-яких інших організацій, які видають кредити.

Зокрема, кожна фінансова організація, яка займається кредитуванням, ще до підписання договору з позичальником зобов'язана попередити його, що в разі заборгованості йому доведеться мати справу з колекторами. Якщо такого пункту в договорі не буде, а колектори стануть дзвонити, – це порушення з боку кредитора, і на нього можна скаржитися в НБУ.

Також посилюються вимоги до кредитного договору. Зокрема, в договорі обов'язково повинні бути вказані такі відомості:

  • назва та адреса кредитодавця і кредитного посередника (якщо він є);
  • ПІБ і адреса позичальника;
  • тип і мета кредиту;
  • загальна сума виданого кредиту;
  • строк, на який видається кредит;
  • необхідність укладення договорів про супутні послуги третіх осіб (зокрема, з колекторами);
  • види забезпечення кредиту (застава та ін.);
  • процентна ставка по кредиту, її тип (фіксована або змінювана), порядок її обчислення і сплати відсотків;
  • орієнтовна реальна процентна ставка;
  • орієнтовна загальна вартість кредиту (скільки доведеться віддати з відсотками, податками і т. п.);
  • порядок повернення кредиту (графік платежів, їх розмір та ін.);
  • інформація про наслідки для позичальника в разі прострочення платежів (розмір штрафу, спілкування з колекторами тощо);
  • порядок відмови від видачі й отримання кредиту;
  • порядок дострокового погашення кредиту;
  • відповідальність сторін за порушення умов договору;
  • право споживача на звернення в НБУ і в суд.

Якщо хоч одного з цих пунктів немає – договір буде визнаний нікчемним. Відповідно, отримані гроші можна буде не повертати.

Якщо кредитор передає борги новому кредитору або колекторській компанії, він зобов'язаний повідомити про це позичальнику протягом 10 днів, вказавши всі реквізити компаній.

Що заборонено кредиторам і колекторам

Колекторам і кредиторам тепер заборонено надзвонювати родичам і знайомим боржника і вимагати від них розплатитися з боргами або вплинути на боржника. Вони мають право спілкуватися з питань простроченої заборгованості виключно з самим кредитором і з тими особами, які дали свою письмову згоду на таке спілкування, тобто підписали договір. Новий закон прямо забороняє кредитодавець повідомляти інформацію про умови кредиту, про стан розрахунків або наявності заборгованості "особам, які не є стороною цього договору".

Якщо кредитор вимагає для отримання кредиту вказати поручителя, він повинен укласти з цією людиною договір. Просто вимагати від позичальника назвати ім'я або дані поручителя – недостатньо. В такому випадку ця людина не буде поручителем, і колектори не мають права йому дзвонити, якщо у позичальника з'явиться борг.

Колектори більше не зможуть приховувати своє місцезнаходження, контактні дані та інші відомості. По-перше, якщо фінансова організація підписує договір про співпрацю з колекторами, вона повинна повідомити про це в НБУ і розмістити всю інформацію на своєму сайті, в офісах, де приймають клієнтів (у відділеннях банків). По-друге, розкрити інформацію про себе зобов'язана сама колекторська компанія, розмістивши всі відомості у відкритому доступі на своєму сайті та в офісах.

Як розмовляти з колекторами

Коли колектор дзвонить вперше, згідно з новим законом, він зобов'язаний відразу повідомити:

  • повну назву компанії-кредитора, чиї інтереси він представляє;
  • точну назву своєї організації, її телефон і адресу (електронну або поштову) для листування;
  • свої прізвище, ім'я та по батькові;
  • правові підстави для спілкування (наприклад, наявність заборгованості);
  • точний розмір простроченої заборгованості, вказавши окремо розмір кредиту, суму відсотків, розмір комісії тощо.

Припустимо, він потрапив за адресою, ви справді брали кредит і заборгували. Тоді алгоритм дій такий.

1. Перш за все запишіть вашу телефонну розмову. Якщо колектор почне залякувати, погрожувати або допустить інші неетичні висловлювання або дії, з цим записом можна звернутися в НБУ, і співробітника або компанію покарають. Хоча законослухняні колектори тепер навряд чи ризикнуть вести себе неетично. Річ в тім, що вони також зобов'язані записувати кожну розмову з позичальником, зберігати ці записи 3 роки і пред'являти їх на вимогу НБУ.

2. Згадайте, чи є у вашому кредитному договорі пункти про те, що організація-кредитор залишає за собою право звернутися в колекторську компанію. Якщо такий пункт є, доведеться спілкуватися з колектором далі. Якщо ж ні – це також привід для скарги в НБУ. Там повинні покарати і колекторську компанію, і фінансову організацію, що видавали кредит.

3. Відразу після того, як співробітник колекторської компанії представиться, ви маєте право вимагати від нього документи, що підтверджують його слова (назву організації, ім'я, суми боргу і тощо). Ці документи він зобов'язаний на вимогу споживача надати протягом 5 днів. Або вручити особисто, або надіслати на адресу (електронну або поштову) – в залежності від того, як записано в договорі.

Ви також можете вимагати підтверджуючі документи від кредитора. Він зобов'язаний надати їх протягом 7 днів.

До моменту, як ці документи будуть отримані позичальником, ні кредитор, ні колектори не мають права будь-яким способом взаємодіяти з боржником. Якщо ж вони це зроблять – це теж привід для скарги в НБУ. Факт отримання документів повинна підтвердити розписка, або має пройти 10 днів з дня відправлення документів.

4. Перевірте, чи зареєстрована колекторська компанія в реєстрі НБУ.

Якщо в компанії є ліцензія і ви отримали підтверджуючі документи, що вам дзвонив представник легальної колекторської компанії, доведеться спілкуватися.

Кредитори і колектори мають право дзвонити, пропонувати зустрітися (тільки з 9 до 19 годин), відправляти поштові (з позначкою "Вручити особисто"), текстові або голосові повідомлення всіма доступними засобами комунікації.

Якою інформацією про кредитора і його близьких не мають права цікавитися колектори :

  • графік роботи;
  • місце і час відпочинку;
  • поїздки в межах України та за кордон;
  • місце і час зустрічі з рідними і друзями;
  • інформація, яка розміщена в соцмережах;
  • стан здоров'я;
  • політичні та релігійні погляди;
  • членство в партіях і громадських організаціях;
  • фотографії.

Також кредиторам і колекторам заборонено :

  • зазіхати на гідність, права і власність споживача і його близьких;
  • обманювати щодо розміру боргу і наслідків несплати;
  • загрожувати судом;
  • за власною ініціативою дзвонити і писати боржникові з 20 до 9 годин (в нічний час), а також у вихідні та святкові дні;
  • взаємодіяти з боржником або його близькими частіше двох разів на добу;
  • приховувати ім'я, номер телефону або адресу, з якого приходять повідомлення;
  • використовувати функцію автодозвону довше 30 хвилин на добу;
  • використовувати на конвертах або в електронних повідомленнях зображення, які можуть бути розцінені як загроза;
  • використовувати на конвертах і в повідомленнях написи, які вказують на наявність боргу ("рішення про стягнення", "повідомлення про виселення" тощо);
  • сповіщати третіх осіб про наявність боргу в споживача;
  • вимагати від кого-небудь взяти на себе зобов'язання боржника, якщо це не передбачено договором;
  • вчиняти дії, які можуть завдати шкоди репутації споживача і його близьких;
  • вимагати погашення боргу інакше, ніж це передбачено договором;
  • взаємодіяти з особами, які не дали згоди в договорі на таку взаємодію;
  • взаємодіяти з недієздатними особами, з тими, хто має інвалідність I групи, хто знаходиться на стаціонарному лікуванні, а також з неповнолітніми (для припинення спілкування необхідні підтверджуючі документи).

Скаржитися на дії колекторів потрібно в Нацбанк. Регулятор буде застосовувати заходи впливу до колекторів, які не зрозуміли, що пора переходити до цивілізованих методів роботи. Зокрема, штрафи за порушення етичних норм можуть досягати 100 тис. Грн.

Новини

Популярні теми форуму

analytics