У Кабміні визнали три ризики накопичувальної системи пенсій
В Україні планують з 2023 року запустити накопичувальну пенсійну систему. Але при її введенні існує три ризики, повідомляє Сегодня.
Про це заявила міністерка соціальної політики Марина Лазебна.
За її словами, якщо буде ухвалений закон про обов'язкову накопичувальну пенсійну систему, знадобиться ще не менше 1,5 року, щоб усе підготувати до старту.
- відсутність регулятора, який міг би ретельно контролювати діяльність пенсійних фондів;
- нестача надійних інвестиційних інструментів, які дозволять зберегти гроші і забезпечити їм роботу на економіку;
- відсутність чіткої системи повернення пенсійних активів у разі ліквідації емітентів цінних паперів і банків.
Регулювання
"В Україні протягом тривалого часу не було інституційного регулятора, який би мав матеріально-технічні ресурси і кваліфіковані кадри для регулювання саме сфери пенсійних накопичень. Тому незважаючи на потужне законодавство, окремі недобросовісні гравці його не дотримувалися, не виконували правила і регулятор ніяк це не відстежував і не реагував", – пояснила Лазебна.
Тепер, за її словами, Україні потрібен "сильний і професійний" регулятор. У цьому напрямку вже працюють – хочуть посилити інституційну спроможність Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР).
Інвестиції
"Друге завдання – це розширення кола надійних інвестиційних інструментів, за якими пенсійні накопичення дійсно будуть спрямовані в економіку, в зростання ВВП, створення нових робочих місць з урахуванням ключових економічних реформ і пріоритетних напрямків розвитку економіки. До того ж, зростання обсягу внутрішніх довгострокових інвестиційних ресурсів, якими є пенсійні накопичення, стимулюватиме пропозицію таких інструментів. Тому це взаємопов'язаний поступовий процес", – розповіла міністерка.
Для розв'язання проблеми потрібна спільна робота економічного блоку уряду і фінансових регуляторів, додала Лазебна.
Гарантії
"Третє завдання – це потреба в додатковому захисті інвестованих пенсійних активів від неповернення під час процедур ліквідації емітентів цінних паперів і банків, визнання їх неплатоспроможними", – зазначила Лазебна.
Вона вважає, що установа, що ліквідується, має повертати пенсійні накопичення насамперед – відразу після сплати податків державі і виплати зарплат співробітникам.
"Безумовно, має забезпечуватися виконання рішень судів про повернення пенсійних активів, за цим має бути особливий контроль, можливо, окрема бюджетна програма за зразком бюджетної програми виконання судових рішень щодо пенсійних справ у солідарній системі. Адже зараз з цим є проблеми, зокрема, з Фондом гарантування вкладів фізосіб (ФГВФО)", – уточнила міністерка.
Нагадаємо, до Ради поданий новий законопроєкт (№2683-3) про накопичувальні пенсії. Він передбачає, що з 2023 року запрацює спільне обов'язкове відрахування внесків з працівника і роботодавця (приватні підприємці-фізособи можуть це робити самостійно), але воно менше, ніж пропонувалося раніше: по 2% від зарплати на місяць, в сумі 4%.
Раніше було від 1% з працівника і роботодавця з поступовим підвищенням протягом декількох років до 7% в сумі. Щоб не збільшувати витрати бізнесу і не зменшувати зарплату працівника, запропоновано на 2% зменшити єдиний соцвнесок (з 22% до 20%) і податок на доходи фізичних осіб (з 18% до 16%).