Блокування переказів і штрафи: чому українці скаржаться на фінмоніторинг

В Україні вже понад рік як набрав чинності закон про фінансовий моніторинг, що має запобігти відмиванню "брудних" коштів, що підривають економіку країни, та запобігати фінансовому тероризму, повідомляє 24 Канал.

Нові правила фінмоніторингу діють в Україні з 28 квітня 2020 року. Його мета – наблизити законодавство України до світових та європейських стандартів у виявленні незаконних коштів на рахунках українців.

Однак попри хорошу мету закон спричиняє незручності й для законослухняних громадян. Українці скаржаться на банки, які блокують їх транзакції. Переважно це стається через збої в автоматичній системі перевірки банками клієнтів. Подекуди трапляються навіть курйозні випадки.

Також під час спроби здійснити транзакцію вам можуть зателефонувати з банку й попросити у телефонному режимі підтвердити операцію. Така ситуація трапилась з журналісткою Аліною Туришин, коли їй потрібно було переказати на картку свого знайомого 3 тисячі гривень. Їй зателефонували з Приватбанку, запитавши, чи дійсно вона хоче здійснити цю операцію. Однак після підтвердження транзакції операція була завершена.

А от коли Аліна захотіла переказати понад 20 тисяч гривень, їй знову ж таки зателефонували з Приватбанку, однак у цей раз здійснити операцію однією транзакцією не вдалось. Тому довелось розділити суму на менші.

У випадку, якщо ваші накопичення ви ховали під матрацом, буде досить важко пояснити походження грошей під час здійснення суттєвої покупки. Також походження таких грошей доведеться пояснювати, якщо захочете відкрити особовий рахунок і зберігати гроші там.

Правила фінансового моніторингу

Нацбанк розіслав банкам роз'яснювальні інструкції, як здійснювати перевірки з виявлення незаконних коштів на рахунках населення.

Які фінансові операції під пильним наглядом:

• операції із готівкою,
• операції, котрі є нетиповими для їх клієнтів,
• операції на суми від 400 тисяч гривень. Раніше граничною сумою, стосовно якої повинен здійснюватися фінансовий моніторинг, було 150 тисяч гривень,
• перекази, які здійснюють за участю фізичних осіб, котрі грають провідну роль у житті країни, наприклад, чиновники, нардепи,
• операції підприємців, що відкрили ФОП менше, ніж три місяці тому, а також юридичних осіб.

Вимоги щодо ідентифікації походження коштів не діють: під час переказу коштів за купівлю товарів в інтернет-магазині, сплати податків, комунальних послуг, штрафів, страхових внесків.

Зверніть увагу, що юристи, бухгалтерські компанії, аудитори, нотаріуси повинні здійснювати первинний фінансовий моніторинг своїх клієнтів й повідомляти про підозрілі операції своїх клієнтів у відповідні органи контролю. Якщо цього не робити, передбачені штрафи.

Як здійснюється фінансовий моніторинг

Попри рекомендації Нацбанку, банки можуть проводити перевірки своїх клієнтів у жорсткішому форматі. Якщо банку здасться, що його клієнт вчиняє правопорушення, переказуючи кошти, походження яких здається підозрілим, то банк може заблокувати й зупинити операцію. Однак лише на два робочих дні, що є цілком правомірно зі слів виконавчої директорки Незалежної асоціації банків України (НАБУ) Олени Коробкової.

Далі клієнт протягом двох днів повинен буде пояснити походження коштів та надати відповідні документи.

Тобто пояснити:

• чи легальним шляхом зароблена ця сума;
• чи сплачені з неї податки;
• в межах оплати якої послуги здійснюється переказ коштів.

Також підозри у банку можуть виникнути, якщо клієнт під час оформлення картки вказав фінансове становище, котре значно нижче, ніж сума переказу.

Яке покарання може чекати на недобросовісних клієнтів

Грошове покарання у розмірі штрафу передбачене не лише для громадян, чиї дії банк розцінив як неправомірні, але й для суб'єктів первинного фінансового моніторингу (СПФМ).

Так, для різних СПФМ встановлюються різні граничні розміри штрафу:

• 10% від обороту, однак не більш як 135,15 мільйона гривень, для СПФМ, які є фінансовими установами,
• двократний обсяг вигоди, або якщо не можливо визначити, – 27,03 мільйона гривень, для інших СПФМ.

Для українців, котрі ведуть підприємницьку діяльність й отримують прибуток, однак не платять при цьому податків, розроблена система штрафних санкцій – до 85 тисяч гривень, а отримані кошти конфіскують, згідно зі статтею 164 ККУ.

Податкова амністія

Щоб не боятися фінансового моніторингу, українцям пропонують пройти одноразове декларування активів: з 1 липня 2021 року по 1 липня 2022 року. Воно також розраховано на українців які хочуть легалізувати свої готівкові накопичення, походження яких не в змозі пояснити. Тобто вищезгадані "гроші з-під матраца".

У цей період усі охочі українці зможуть проінформувати податкову про свої активи, майно та накопичені гроші. Передбачається, що про походження цих доходів питати не будуть, оскільки у цьому власне й полягає суть амністії.

Однак, якщо за майно та гроші, яке населення задекларує, не були сплачені податки, то їх все ж доведеться сплатити, щоб надалі вільно користуватись активами та грошима. Відсоток податку коливатиметься від 2,5 до 9, залежно від виду активу.