Головні події 2021 року в українській політиці

Головні події 2021 року в українській політиці

Згадуємо про політичні події в Україні 2021 року, які вплинули на наше майбутнє. Що з прогнозів збулося, що визначило наступні тенденції, а які процеси виявилися непередбачуваними, повідомляє Depo.ua.

Січень: рейтинги "слуг" падають, тарифи ростуть, США вводить санкції проти Деркача і Дубінського

Попередній 2020 рік, як, до речі, і нинішній, закінчився на негативній для президента України ноті – у трьох поспіль соціологічних опитуваннях (від Центру Разумкова, фонду "Демократичні ініціативи" і КМІС) Володимира Зеленського було названо Розчаруванням року і невдахою року. Утім, за примхливою волею виборців він же став і політиком 2020 року...

На старт 2021-го Зеленський вийшов із показником довіри 30,6%, опинившись позаду тоді ще спікера парламенту Дмитра Разумкова (35%). Рік тому здавалося, що рейтинги – річ набутна, і "патріотичний разворот" та РНБО зможуть все виправити. Але за лічені місяці популярність повернулася до падіння. Війна не закінчилася, недолугі правила локдауну обрювали, по країні прокотилися антитарифні протести. Вже у березні, виступаючи в парламенті, голова СБУ Іван Баканов повідомив, що замовниками "тарифних майданів" були куратори з Росії.

З’явилося рішення уряду про зниження ціни на газ на час карантину. Президент спробував пригрозити підвищенню тарифів перевірками чиновників у регіонах. Це мало що змінило у тарифній політиці. А загалом цей склад Кабміну, незважаючи (чи завдяки) своїй сірості та безликості зберігся дотепер, хоч ховають кабінет Шмигаля вже понад рік.

У середині січня Держдеп США запровадив санкції щодо семи осіб з українськими паспортами, викритих у зв’язках з Росією. Серед них – нардепи Андрій Деркач і член фракції "Слуга народу" Олександр Дубінський. Вже 1 лютого Дубінського вигнали з фракції "слуг" - за особистим наполяганням президента, після чого його суттєво поменшало в інформаційному полі. Хоча нардепом він залишається на праві члена парламенту, обраного на мажоритарному окрузі.

Тривав конфлікт Банкової із Конституційним Судом, який 2020-го спробував зруйнувати здобутки влади у антикорупційному законодавстві. Голова КСУ Олександр Тупицький після зимових канікул, які він провів у Дубаї, прийшов було на роботу, однак працівники держохорони не допустили Тупицького на роботу. ДБР повідомило йому про підозру у наданні неправдивих показань і підкупі свідка. Але вирішити конфлікт на свою (і держави) користь команді Зеленського не вдалося досі – проблема напівправомочності КСУ перейшла у 2022.

26 січня Верховна Рада ухвалила закон про народовладдя через всеукраїнський референдум. Наслідки цього рішення далекосяжні і непрогнозовані, адже референдуми – це своєрідна зброя масового враження, яка може як розвалити країну, так і об’єднати. І хтозна, з яких питань владі захочеться спитати думку людей – скажімо, про статус Донбасу чи щось не менш вибухонебезпечне. Першою випробувала функціонал закону про народовладдя Юлія Тимошенко, запропонувавши п’ять питань на референдум, зокрема, про ринок землі та легалізацію грального бізнесу. Але їй відмовив Центрвиборчком.

Лютий: санкції проти Козака, Медведчука та їхніх телеканалів 

Все почалося із натяків у анонімних телеграм-каналах на те, що президентська партія планує ще раз круто змінити свою ідеологію. Однак "зелений націоналізм" так і не розвинувся у системну ідеологічну платформу партії влади. Однак розмови про поправіння "слуг", хоча б декларативне, таки мали під собою ґрунт. Увечері 2 лютого РНБО ввела санкції проти близького до кума Путіна Віктора Медведчука й нардепа Тараса Козака і офіційно належних йому телеканалів "112", NewsOne і ZIK. Їм заборонили працювати наступні п’ять років. Досі невідомо, чим зрештою закінчиться ця історія: суди тримають досі. Але те, що з-під ніг ОПЗЖ було вибито міцний ґрунт – факт. Між іншим, одночасно із закриттям проросійських рупорів бойовики на окупованому Донбасі вперше за півтора року обстріляли позиції ЗСУ із застосуванням ракетної системи "Град-П".

За два тижні після закриття каналів із "пулу Медведчука" СБУ оголосила підозру проросійському блогеру Анатолію Шарію, зокрема, за статтею "Державна зрада". 19 лютого РНБО ухвалила рішення про санкції проти Віктора Медведчука, його дружини Оксани Марченко, цивільної дружини Тараса Козака Наталії Лавренюк та інших осіб, а 20 лютого президент Володимир Зеленський своїм указом увів це рішення в дію. 

Але короткострокового ефекту було досягнуто і падіння рейтингів тимчасово було зупинено. Показники популярності навіть повернулися до зростання. Але, як показала вже нинішня осінь, тимчасово: якщо звіра політичного популізму не годувати регулярно, він починає поїдати своїх господарів.

Відсторонений голова КСУ Тупицький залишився без держохорони, його попросили з державного житла у Конча-Заспі. "Тримачем печатки суду" тимчасово став Сергій Головатий. Проігнорувавши рекомендацію європейських партнерів не поспішати з заповненням вакансії у КСУ, монобільшість 19 лютого призначила креатуру президента Віктора Кичуна членом Конституційного Суду. Та й це не забезпечило рестарт суду і його роботу в потрібному Банковій руслі.

Сергія Стерненка засудили, причому не за найбільш резонансною справою з числа тих, де він фігурує. В день винесення вироку на Банковій пройшла акція на захист Стерненка, затримали 17 осіб. 

Березень: РНБО перетворюється на найрейтинговіше "вечірнє шоу" країни

В очікуванні виходу розслідування Bellingcat фракція "ЄС" вийшла з публічною вимогою створити в парламенті ТСК для розслідування обставин зриву операції із затримання вагнерівських найманців, фактично – пошуку "крота" у верхах влади. Монобільшість прогнозовано спустила цю вимогу на гальмах, створивши натомість комісію, яку нарекли "комісією з розслідування всіх зрад". Результатом її діяльності стали заяви Мар'яни Безуглої, за які її дуже люто тролили

Влада медійно програла старт щеплення від коронавірусу. Після тривалого і нервового очікування, коли всі цивілізовані країни вже повним ходом вакцинували своїх громадян, до України так і не завезли китайську вакцину.

20 березня відбулася наступна акція на підтримку Стерненка, яка закінчилася вибитими вікнами, піротехнікою і розмальованими стінами і дверми Банкової. Партія влади вимагала позачергового засідання Верховної Ради, але загалом "слуги" програли цей бій, давши привід опозиції заявити свої вимоги до порядку денного такого засідання: заслухати інформацію про боротьбу влади з коронавірусом, створення ТСК по "вагнерівцях" і прийняття постанови про припинення політично мотивованих репресій.

РНБО тим часом залишалася найрейтинговішим "вечірнім шоу" країни. Данілов заявив про доручення СБУ перевірити обставини, за яких було підписано та ратифіковано Харківські угоди. 19 березня санкції застосували до Януковича та екс-високопосадовців і правоохоронців (загалом щодо 25 осіб). Потім рішення перевірити законність отримання всіх дозволів на користування надрами, починаючи з 1991 року. Санкції проти окремих контрабандистів. Таким чином РНБО перетворилася на орган реалізації швидких політичних рішень. 

27 березня президент скасував укази Віктора Януковича про призначення суддями КСУ голови суду Тупицького і Олександра Касмініна, чим перевищив повноваження, тож в суді відмовилися приймати новопризначених.

Квітень: Скандальні вибори на Прикарпатті і закон про олігархів

28 березня відбулися довибори народного депутата по 87-му округу на Прикарпатті та 50-му округу на Донеччині. Переможцем на Надвірнянщині ЦВК назвав стронгмена і кандидата від "Слуги народу" Василя Вірастюка, а першим на окрузі №50 став Андрій Аксьонов. Підсумком кампанії на обох округах стала вкрай низька явка виборців. Електорат відчував себе обманутим після виборів 2019 року і перебував в апатії.

Втім, боротьба на Івано-Франківщині була дуже гострою. Вірастюк за підтримки десанту "слуг" відвоював мандат у представника партії зі сфери впливу Ігоря Коломойського "За майбутнє", колишнього нардепа, топменеджера курорту Буковель Олександра Шевченка. Якщо спершу на Банковій хотіли просто зберегти обличчя, то далі увійшли у смак: дійшло до публічного з’ясування стосунків з оточенням Коломойського – людини, яка небезпідставно вважає себе творцем нинішньої влади. Несміливу спробу створити щось на кшталт фронди волі Києва спробувала Івано-Франківська облрада, ухваливши звернення до всіх можливих інстанцій щодо визнання виборів недійсними, але не допомогло й це.

На початку квітня головний санлікар, а зараз – міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко озвучив план влади вакцинувати від коронавірусу до кінця 2021 року 70% дорослого населення країни. Але до середини грудня повний курс вакцинації проти COVID-19 пройшли в Україні ледве 40% дорослих громадян.

13 квітня президент України подав до Верховної Ради законопроєкт про ліквідацію скандального ОАСКу, але Вовк і нині там. Днями суд заблокував обрання керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Призначити очільника САП, нагадаємо, обіцяв президентові США Володимир Зеленський.

І саме в середині квітня був заданий чи не ключовий тренд на наступне півріччя і довше – з Банкової пролунало про підготовку закону про олігархів. Експерти почали аналізувати, що б це означало.

Травень: Візит Нуланд і Блінкена, Банкова проти Кличка, Зеленський проти олігархів

Київ дочекався візиту державного секретаря Сполучених Штатів Ентоні Блінкена і заступниці держсекретаря США з політичних питань Вікторії Нуланд. Відбулася низка їхніх зустрічей з вітчизняними представниками влади і політиками. В числі учасників таких розмов були Петро Порошенко і Віталій Кличко. Невдовзі хвиля обшуків накрила комунальні підприємства столиці.

Рада відправила у відставку міністра охорони здоров’я Максима Степанова. Новим міністром став Віктор Ляшко.

Володимир Зеленський наказав провести аудит земель і резиденцій в Конча-Заспі та Пущі-Водиці, встановивши перелік осіб, які там проживають, і підстави для їхнього перебування. Невдовзі частину держдачників виселили, але деякі з них уже за кілька місяців повернулися.

Оприлюднений проєкт "антиолігархічного" закону. Головний пункт, який багатьох обурив - саме президент вирішуватиме, хто є олігархом.

Влада ухвалила закон про доступне житло. Як ми й прогнозували, змін у доступності квартир він не приніс. Спішно створена Мінфіном у кінці 2020 року спеціальна державна установа – "Українська фінансова житлова компанія" ("Укрфінжитло") досі не допомогла жодній сім’ї, яка не має житла. А випущені у жовтні державні облігації на 20 млрд грн (таку суму боргу плюс відсотки повертатимуть наступні покоління за житло, що реалізуватиметься, припустимо, наступного роу) досі не спрямовані на дешеву іпотеку чи житло в лізинг.

Червень: нардепи-"безхатьки", паралізований КСУ, нові протести, подвійне громадянство

10 червня шість суддів заблокували роботу Великої палати КСУ, вимагаючи забезпечити присутність на засіданнях Олександра Тупицького і судді Олександра Касмініна, звільнених із посад президентом.

Вдруге з початку року "слуги" заговорили про запровадження подвійного громадянства в Україні. У січні трійка депутатів з монобільшості – Олег Дунда, Олександр Аліксійчук і Дмитро Микиша – зареєстрували відповідний законопроєкт, який досі лежить у Раді без руху. А в червні з аналогічною ініціативою вийшла Марія Мезенцева із тієї ж фракції "Слуга народу". Результату немає і в цьому випадку. Подібні ініціативи викликають закиди в неконституційності. Чи буде саме так розглянутий Радою відповідний законопроєкт від президента, який надійшов у кінці року, - побачимо вже 2022-го.

"Бантиком" на завершення першого півріччя стали протести під стінами Офісу президента, з якими завітали "Рух опору капітуляції", "Демократична сокира" та інші організації. Інформпривід забезпечив сам Зеленський, у інтерв’ю "1 + 1" заявивши, що сам розповів Лукашенку про деталі спецоперації щодо "вагнерівців".

Липень: Аваков у відставці, Чаус в трусиках, "слугу" Брагаря зупинили копи 

1 липня Рада ухвалила внесений президентом Зеленським закон про корінні народи. Він страшенно обурив Кремль, Путін знайшов у ньому реалізацію "теорії і практики нацистської Німеччини". Президент держави-агресора постійно з відвертим роздратуванням згадує про цей закон.

"Слуга" Євгеній Брагар вляпався в скандал з патрульними. Столичні копи зупинили його авто, бо нардеп нібито мав ознаки наркотичного сп'яніння. Виник великий скандал, який закінчився тим, що винними визнали патрульних - за те, що під час зупинки та перевірки не увімкнули нагрудні камери. Далі у Львові виключений раніше з фракції "Слуги народу" через підозри в корупції київський мажоритарник Олександр Юрченко начебто скоїв ДТП, але зрештою не поніс відповідальності.

12 липня відбулася епохальна відставка в уряді: заяву написав міністр внутрішніх справ Арсен Аваков. На цій посаді він пропрацював 7,5 років, за каденції двох президентів. Наступним міністром Рада призначила члена фракції "Слуга народу" Дениса Монастирського.

30 липня українцям пред’явили скандального суддю Миколу Чауса, якого викрали в Молдові - він знайшовся в селі на Вінничині, повідомив, що був викрадений невідомими особами й підтвердив, що є екс-суддею Дніпровського райсуду Києва. У поліцію зателефонував староста села, повідомивши, що екссуддя нібито був "в одних трусах".

Далі навколо нього закрутився справжній бойовик за участі СБУ і НАБУ. Зараз суддя перебуває під слідством.

А ще в липні остаточно розколовся "Голос" - частина членів парламентські фракції не брала участі у партз'їзді 29 липня і вийшла з партії. Перед тим фракція "Голос" розкололася – 10 нардепів оголосили про створення нового об'єднання.

Серпень: влада воює з Разумковим і Кличком

Активізувалися розмови про відставку столичного мера Віталія Кличка з посади очільника голови КМДА і його заміну на керованого з президентського офісу чиновника, але не сталося. Водночас відставку почали пророкувати голові Верховної Ради Разумкову, який пішов проти лінії партії.

Влада організувала пишне святкування 30-ої річниці Незалежності України. Цього разу відбулося майже без скандалів і урочистості на Майдані і військовий парад з прольотом авіації залишили позитивні враження.

Вересень: замах на Шефіра і закон про олігархів

22 вересня під Києвом досі не встановлені особи обстріляли авто, в якому перебував радник президента Сергій Шефір. Поранили водія, а сам соратник Зеленського поранень уникнув. Справу про замах розслідують досі – без особливих успіхів.

23 вересня Рада проголосувала так званий закон про олігархів, №5599. Результат забезпечили 229 членів монобільшості та депутати з інших об’єднань і груп ("За майбутнє", "Довіра", 11 "за" від "розкольницької" частини "Голосу"), які продемонстрували лояльність до Банкової. Виявилося, що голоси назбиралися з порушеннями регламенту ВР. Але влада закрила на це очі – закон отримав підпис президента і набуває чинності з травня 2022 року.

Жовтень: звільнення Разумкова, закон про НАБУ, санкції з помилками. В Харкові - новий мер

На початку місяця всю фракцію "слуг", разом з деякими урядовцями, зібрали на чергове бойове злагодження в Трускавці. Президента запросили, Разумкова - ні. І невдовзі зняли з посади, замінивши на Стефанчука.

Секретар Радбезу Олексій Данілов зробив резонансну заяву про те, що в рішенні РНБО про санкції щодо злодіїв у законі була допущена помилка щодо 108 осіб. І це не вперше, коли санкції накладаються помилково.

Верховна Рада повернула в рамки Конституції закон про Національне антикорупційне бюро. Тепер керівника НАБУ призначає Кабмін, а не президент – після відкритого конкурсу. Нагадаємо, нинішнього директора Бюро Артема Ситника, каденція якого добігає кінця 16 квітня 2022 року і до якого є багато претензій у правоохоронців, за результатами конкурсу призначав президент Петро Порошенко. За Конституцією, такого права глава держави не має.

Останнього дня жовтня в Україні відбулася низка виборів, від обрання народних депутатів на Херсонщині й Черкащині до голосування за мера Харкова і депутатів низки місцевих рад. Мером Харкова став Ігор Терехов. Зі скандалом були зірвані вибори у Кароліно-Бугазькій ОТГ на Одещині, де жаданим для багатьох ресурсом є дорога земля курортів.

Листопад: протести антивакцинаторів, "Вовина тисяча" і скандальна прес-конференція Зеленського

Третього листопада в центрі Києва відбувся мітинг антивакцинаторів. За кілька тижнів до один з організаторів, львівський "антивакс" Остап Стахів був затриманий СБУ за звинуваченням у замаху на повалення конституційного ладу в Україні. Суд арештував його з можливістю внести заставу у 1 млн грн. 1 грудня ця сума була зібрана його прибічниками і Стахів покинув СІЗО.

4 листопада замість Андрія Тарана міністром оборони став Олексій Рєзніков. На звільнену ним посаду міністра ТОТ призначили "слугу" Ірину Верещук. Першим віцепрем’єром і міністром економіки замість Олексія Любченка, який працював на посаді лише з 20 травня, стала Юлія Свириденко з Офісу президента. Того ж дня  був звільнений міністр стратегічних галузей промисловості України Олег Уруський, на місце якого прийшов Павло Рябікін і у відставку і міністр екології Роман Абрамовський, повноцінну заміну якому поки не знайдено. Кабмін Дениса Шмигаля є рекордсменом за кількістю замін міністрів, більшість з яких пішли без обов'язкових звітів перед парламентом. Суспільству навіть не намагаються пояснити, чим чергові нові люди в уряді ефективніші за попередників.

16 листопада президент Зеленський пообіцяв, що всім вакцинованим двома дозами дадуть тисячу гривень, втім не готівкою і витратити її можна буде на обмежений набір товарів.

22 листопада ексміністр внутрішніх справ України Арсен Аваков опублікував у себе в інстаграмі це фото з підписом "Так-так, це саме те, про що ви подумали". На фото Аваков з журналістом Дмитром Гордоном, лікарем-педіатром Євгеном Комаровським, телеведучим Савіком Шустером, експрем'єр-міністром Володимиром Гройсманом і бізнесменом, діловим партнером Шустера Павлом Єлізаровим. За два дні Аваков дав інтерв'ю на каналі Ахметова, яке отримало великий резонанс і стало констататацією того, що відбулося об'єднання проти Зеленського частини політиків.

Колишній спікер Разумков також став частим гостем еферів на каналі Ахметова, а до його міжфракційного об’єднання "Розумна політика" увійшли понад 20 "слуг", двоє членів фракції "Батьківщини" і одна позафракційна депутатка, яку виключили з монобільшості. 

26 листопада Володимир Зеленський провів найскандальнішу свою пресконференцію, на якій заявив про те, що готується держпереворот в який хочуть втягнути Ахметова і нахамив журналістам Бутусову і Ткачу. Після першої заяви обвалилася вартість акцій українських підприємств, насамперед належних Рінату Ахметову.

Грудень: Гогілашвілі і підозра в держзраді Порошенка

1 грудня президент виступив із посланням до народних депутатів, пообіцявши створити можливість для проведення виборів онлайн і подати до Ради закон про подвійне громадянство, відповідний законопроєкт Володимир Зеленський уже вніс. 

11 грудня заступник міністра внутрішніх справ Олександр Гогілашвілі влаштував скандал на одному з блокпостів у Донецькій області. Він накинувся з обвинуваченнями на правоохоронців за те, що вони не впізнають його і вимагають показати документи, поводився зухвало і заявляв, що він один з таким еб...ом. Правоохоронців називав дружочкам і обіцяв їм проблеми.

Невдовзі ЗМІ повідомили, що Гогілашвілі може досі мати паспорт громадянина Росії, спливли і інші цікаві факти з біографії Гогілашвілі. І не тільки його - виявилося, що дружина Гогілашвілі Марія Левченко, яка працює помічницею президента Володимира Зеленського, не оформлена як співробітниця ОП, аз ними в будинку, що Гогілашвілі орендує в подружжя Стрелковських, проживає також начальник Головного управління української розвідки Кирило Буданов. Загалом - суцільний фейспалм. 

13 грудня Гогілашвілі звільнили з посади заступника голови МВС України, а от справу з його російським паспортом ніхто не розслідує. Сам екс-заступник міністра стверджує, що не має російського паспорту.

Вже в останні дні роботи парламенту 2021 року Давид Арахамія розповів про "таємний план" Банкової, покликаний допомогти Володимиру Зеленському і його партії зберегти владу. Для цього "слуги" можуть спробувати наступного року змінити Виборчий кодекс і повернути мажоритарку на вибори депутатів парламенту. Вже є відповідний проект закону.

Під ялиночку було зірвано конкурс з обрання голови Спеціалізованої антикорупційної прокуратури і оголошено про підозру у вчиненні держзради Порошенку. Той повістку не взяв і виїхав у тривале турне за кордон, з якого обіцяє повернутися в середині січня. Не виключено, що по поверненню його буде заарештовано.

Тож наступний політичний рік обіцяє бути не менш цікавим.

Новини

Популярні теми форуму

analytics