Дуже не зле +. Сподвигло на коротку систематизацію сезонності валютного ринку і курсу. 1 треба пам’ятати, що в нас були періоди, коли цієї сезонності не було, а були одномоментні суттєві девальвації (до 2014 року). Не буду рухати політики і решти контексту тих періодів, гляну тільки на економіку і експорт. Крім с/г і металургії, які працюють зараз і дають левову частку експорту, працювала хімічна промисловість, машинобудування, яке виробляло купу всякого непотребу, який реалізувався в РФ і решта тайожний союз, працювали нафтопереробні заводи, які певним чином забезпечували внутрішній попит на 92 і дизель, в стабільній економіці при прогнозованих факторах було більше дрібного легпрому і тд. Експорт ішов в той таки тайожний союз і був значно більшим (навіть с/г продукції евенки-буряти-чукчі споживали більше ніж зараз ЄС і всякі азійські країни), крім того, експортних товарів було значно більше і вони покривали весь рік без значних сезонних провалів.
2 яскраво сезонність проявляється з 2014 року. При чому, сезонність 2014 року була більше пов’язана з нехваткою валюти і дирою бюджету а потім з надходженням валютних позик і зняттям проблеми. Отже, чисту сезонність можемо спостерігати два роки (зараз йде третій). Як на мене, часу замало, щоб виділяти аксіоми і тренди. Більше того, у нас немає чистих імпортерів чи експортерів (практично кожен експортер закупляє імпортне обладнання-технології, сировину, енергоносії і тд) і ми маємо ІТ, яке значно росте постійно і немає сезонності. Але можна спробувати. Для чистоти досліду відкинемо валютні виплати по боргах та інвестиції-позики, оскільки вони не носять сезонного характеру, або, дуже часто, перетворюються в 0 (відбувається банальне перепозичення) та не будемо брати до уваги легпром, проводи і сидіння для іномарок і тд, яке виробляється і експортується приблизно однаково протягом року.
Отже, не менше 80% експорту зараз – метал та зерно+решта с/г продукції. Метал (через технології 20-го століття) низькоякісний, який використовується здебільшого в будівництві, яке триває з квітня по вересень. Через відсутність достатньої кількості обладнаних зерносховищ (адже навіть дуже багато площ кукурудзи збирають весною, оскільки кукурудза – культура, яка може перезимувати на стеблі в полі), більшість зерна іде з поля на експорт, тобто, липень-жовтень. Виробництво металу сировинно і енергоємне, тому гроші за його експорт вертаються швидко (думаю 30-60 днів), с/г виробникам не дуже тисне, тому вони можуть чекати і 90 (а зараз і 120-150) днів.
У підсумку маємо: надходження від експорту металургії ідуть з травня по вересень-жовтень а від зерна – з жовтня по січень. Передачі валюти від заробітчан, адже це сума, яка в наших реаліях значно переважає всі іноземні інвестиції і позики від міжнародних валютних кредиторів. Так от, пік цих передач - весна літо, адже в цей період родичі, які залишилися в Україні купують нерухомість, роблять ремонти, проводять роботи в дрібних приватних с/г, купують акційні авто, їдуть на відпочинок в Туреччини і тд. Основні суми заробітчан заходять квітень-травень (зрештою, Великдень в районі квітня, основну масу вони і завозять особисто, приїжджаючи на найбільше свято року). Цього року населення уже здало в банки чистим плюсом валюти на майже 3 млрд. Тепер імпорт, також відкинемо те, що йде практично рівномірно цілий рік, залишиться газ і вугілля. Їх основну кількість закуповують з серпня по листопад, але, враховуючи кредитні кошти і відтермінування на ці цілі, розраховуються і накопичують кошти для розрахунку з жовтня.
Весняний злив с/г виробників під посівну і літній для жнив нівелюється тим, що пальне, запчастини, зерно, а зараз і добрива і інші хімікати – імпорт.
Наклавши періоди надходжень і витрат валюти, можна побачити основну картину сезонності. Але, треба розуміти, що з 2018 року валютні виплати по боргах можуть зламати всю сезонність, адже ми не генеруємо експортом достатньої кількості валюти і дуже залежні від зовнішніх позик і ласки позичальників (яким ми і так уже дуже багато винні). Так було до цього року. Цього року маємо кілька важливих нюансів: необхідність імпортувати значно більшу кількість вугілля і перші кораблі уже приходять; кредит Нафтогазу поки на паузі і газ цього року закачують інтенсивніше і почали швидше (сховища заповнені значно більше ніж в цей час минулого року але це не зовсім зле – газ пізніше буде дорожчий); цілий ряд великих виробників с/г продукції вийшов на нові ринки збуту і з весни почав відвантажувати  значно більше (що також є не останнім чинником росту цін на внутрішньому ринку), в порівнянні з минулим роком збільшилися площі під і врожаї ягід; перекриття контрабанди в ОРДЛО і Крим значно зменшили кількість контрабанди в РФ через ці окуповані території с/г продукції і, відповідно, збільшили експорт в Білорусію і ще кілька країн. Отже, за імпорт енергоносіїв доведеться платити більше і почати швидше і врожай через погодні умови і пізні заморозки таки зменшився, тому ця цьогомоментна сумнівна перемога в експорті с/г таки гикнеться нам пізніше. П.С. Коли я писав про депозити відкриті у січні-лютому то мав на увазі тих, хто катається на тих таки сезонних валютних гірках. Очевидно, на масі класичних депозитчиків вони не так помітні.