orest777

Невпевнений, що текст саме сюди. Прошу Хасана перенести, куди треба, якщо... Міжнародний інститут стратегічних досліджень (IISS) опублікував великий аналіз майбутньої четвертої промислової революції, яку автор (Paul Fraioli) за потенційним масштабом порівнює з епохою електрифікації та масового виробництва початку XX століття. Відібрав основні думки: - Якщо раніше драйверами промислового ривка були вугілля та сталь, то тепер цю роль відіграє зв'язка нових технологій, насамперед батарей, сонячної енергетики, чіпів, сенсорів та електромоторів, що координуються ШІ. - Розвиток цих сфер більше не є лінійним – усі вони одночасно вийшли на етап експоненційного зростання. - Наприклад, вартість літій-іонних акумуляторів впала з 1500 доларів за кВт•год у 2010 році до 108 доларів, а сонячні панелі подешевшали в сотні разів, ставши найдешевшим джерелом відновлюваної енергії в історії. - Саме це здешевшання "заліза" уможливлює наступний прорив: перехід ШІ від генерації тексту до фізичного втілення у вигляді роботів та розумних машин (embodied intelligence). Потужність обчислювальних систем подвоюється щороку, а датчики LiDAR для орієнтування в просторі, що колись коштували близько 75 тисяч доларів, тепер коштують дешевше 200 доларів. - Ці технології об'єднуються для створення гуманоїдних роботів, які зможуть працювати з інструментами та інфраструктурою, які спочатку були створені для людей. Успішний запуск у масове виробництво таких машин здатний кардинально змінити економіку, різко знизивши потребу в людській праці та збільшивши частку капіталу у виробництві. - У гонці за лідерство у новій індустріальній епосі ключову роль відіграє масштаб виробничих потужностей та доступ до дешевої енергії. - У цьому плані, як наголошується в доповіді, Китай має колосальну перевагу: на його частку припадає половина світових промислових роботів, він виробляє майже втричі більше електроенергії, ніж США, і контролює переробку переважної більшості рідкісноземельних металів (зараз моє: кожна країна виробляє ЕЕ стільки, скільки потрібно, дивно було б, якби при такій різниці в населенні і колосальній різниці в «допотопних» промислових виробництвах, США виробляли ЕЕ більше ніж Китай; щодо рідкоземів, то їх вистачає і за межами Китаю, потрібен просто час на розробку і перегляд диких економ фрау шмеркель, при цьому, Китай дуже погано став себе почувати при піднятті ціни на звичайні вуглеводні). - У відповідь на це на Заході формується альтернативний підхід — вертикальна інтеграція технологій у межах екосистеми однієї корпорації. Яскравим прикладом такого підходу є компанії Ілона Маска, які об'єднують ШІ (xAI), акумулятори і робототехніку (Tesla), а також космічну інфраструктуру (SpaceX). - Головна загроза цієї технологічної революції криється не у сценаріях із фантастичних фільмів, а у соціальній деградації та поступовій втраті контролю над технологіями подвійного призначення. - Ризик полягає в тому, що люди непомітно делегуватимуть прийняття рішень алгоритмам – від чиновників до військових командирів, – просто тому, що внутрішні процеси ШІ стануть надто складними для розуміння і фактично будуть віддані на "аутсорс", без участі мозку людини. (зараз моє: станом на зараз абсолютно не зрозуміло, хто чи що буде виконувати роль психолога, психоаналітика чи психіатра для ШІ і хто буде лікувати галюцинації і шизофренії) - У поєднанні з зростаючим впливом алгоритмів на медіа та політику це може призвести до того, що людське судження та відповідальність стануть лише номінальними. У результаті, як і в епоху впровадження електрики, суспільствам неминуче доведеться зробити адаптаційний стрибок, який неминуче буде болючим. П.С. Візиту Джонсонюка в Україну виявилося замало. Відбувся візит ще й принца. А вже за кілька днів буде візит короля Чарльза ІІІ у США. Думаю що Його Величність вже не буде пробувати Трампа в чомусь переконувати. Швидше всього, буде донесення позиції Лондону "діп стейту"... Було б добре, якби "синхронізація маршрутів" продовжилася, бо якщо ні, то світ справді поштормить найближчим часом. Не здивуюся, якщо після візиту Короля у Вашингтон буде знову перенесено зустріч Трампа і Сі.

З високою долею імовірності так і буде. В найближчі дні війна на БС відновиться. Я в попередніх «простинях» детально описував своє бачення причин війни на БС і ситуації в Китаї. Повторюватися не хочу. В штрихах коротко нагадаю: ЄС і Європа та США мають нафту і газ з США, Канади, Венесуели, Норвегії, Казахстану, Азербайджану і т.ін. Рентабельність їх «мерседесів» дозволить працювати при теперішніх цінах на нафту, більше того, США реально подвоїли продажі своєї нафти. Тоді як Китай реально зараз відчуває перебої постачання нафти з БС бо це 20-30% їх споживання. Вони також знайдуть, з горем навпіл, де цю нафту купити. Але нафта для Китаю – це не так джерело енергії як сировина для полімерів, які становлять 90% їх експорту в найрізноманітніших виробах. І рентабельність їх «зікрів» така, що нафта по 40 дол за барель було ок, а от нафта по 80 чи 120 дол за барель – це вже катастрофа. А якщо ще падіння реалізації, здобутої страшними демпінговими надзусиллями. Фундамент успіху китайської економіки - страшенна закредитованість бізнесу плюс державні дотації. Неплатежі що в одну, що в другу сторону в цій схемі стануть руйнівними… Чому є шанс на позитивний результат переговорів також писав раніше, коли оголосили перемир’я. Крім Китаю закінчення війни на БС потрібне певним міжнародним корпораціям (виробничі потужності яких ще далеко не всі переведені в Індію чи Вєтнам) і вони також тиснуть (в ефір вже починають просочуватися якісь історії про те, як ніби хтось з ІТ гігантів, можливо Apple, посилав Трампа)… Результат ми точно скоро побачимо…

Китай зараз докладає просто титанічні зусилля для того, щоб зупинити війну на Близькому Сході. Ще кілька місяців таких цін на нафту та скорочення світового попиту на ширнепотреб, через ризики енергетичної кризи і значної інфляції, спровокує в Китаї незворотні руйнівні процеси в економіці. А ЄС активно переорієнтовується. Провідні авто гіганти Німеччини, Франції, Англії переходять до виробництва ракет, безпілотників, артилерії і т. ін.. Це тривожить абсолютно всіх учасників «війни за Європу» (США, росія, Китай) і стає аргументом того, що війни слід закінчувати, бо вони приносять в рази більше проблем ніж вирішують. Тому є певні шанси, що переговори в Пакистані сьогодні чи завтра можуть закінчитися позитивним рішенням. А пізніше аналогічний варіант буде знайдений і у війні в Європі. Як на мене, то Китай зараз найменше прагне будь яких ескалацій чи провокувань світової кризи. Тепер питання в тому, що вирішить Лондон, на фоні відчутних змін в Європі (також цікаво виглядає те, що зараз відбувається в Японії, Канаді та Австралії та швидкість їх дрейфу від Вашингтону до Лондона) та чи вдасться ізолювати Трампа на два дні і не дати йому генерувати в ефір висловлювання, які можуть роздратувати представників Ірану…

Україна та Група офіційних кредиторів з країн G7 та Паризького клубу підписали Меморандум про взаєморозуміння щодо відтермінування виплат за державним та гарантованим державою боргом. Угода передбачає перенесення платежів, що мали бути сплачені у період з лютого 2026 року. Обслуговування та погашення боргу відтерміновано до кінця лютого 2030 року. Цей термін узгоджується з програмою Міжнародного валютного фонду. Після завершення цього періоду, у 2035–2039 роках, Україна здійснюватиме виплати рівними піврічними платежами. Умови також передбачають капіталізацію відсотків. https://delo.ua/news/ukrayina-vidterminuvala-viplati-za-derzborgom-do-2030-roku-detali-ugodi-463981/ Позитивні новини "пруть з усіх щілин" але реальність зовсім інша. Попит на валюту є і НБУ спалює гривню по максимально можливому "допанічному" рівні. Цього тижня може бути якась свіжа інформація з ЄС, мусять поспішати, бо тепер Болгарія може підсунути сюрприз. Ну і середа-четвер, найімовірніше, відновлення гострої фази бойових дій на БС...

Кілька днів на міжбанку значну кількість попиту буде складати «святкова гривня». Її регулятору краще спалити по максимальному курсу, але без провокування паніки чи якихось негативів. А далі буде все як і раніше: під «своїх» курс будуть регулювати. НБУ зараз взагалі в дуже цікавій ситуації, коли більшість звичних регуляторних механізмів і інструментів не працює. Не раз писав про те, що облікова ставка НБУ жодним чином не впливає на інфляцію зараз. Зрештою, як і на кредитування (5-7-9 це дуже темна історія не для всіх, а звичне кредитування більшості недосяжне навіть через інші умови банків, ставки там питання не перше). Так само і девальвація нацвалюти майже ніяк не впливає на торговий баланс. Адже більшість імпорту зараз - це критичний імпорт: все що потрібно для ЗСУ, енергоносії, та й дуже багато чого з звичного ширнепотребу мусить імпортуватися, бо ту ніхто нічого не виробляє. Не виробляє тому що купа геморою: катастрофа з енергетикою, дефіцит робочої сили і т. ін. І експорт девальвація не збільшить: внутрішні проблеми,які вже згадував, від курсу нікуди не зникнуть, плюс проблема з логістикою, складно розширювати експорт через страх партнерів, пов’язаний з війною та ризиками нестабільних поставок. Крім того, девальвація може відчутно завадити внутрішнім валютним запозиченням. Девальвувати, звичайно, треба. Але ми не бачимо повної картини, тому важко в таких умовах робити якісь висновки. А регулятор адаптувався і виконує поставлені завдання…

За перший квартал 2026 року товарообіг України склав $33,5 млрд, при цьому від'ємне сальдо зовнішньої торгівлі становило $13,3 млрд. Протягом січня-березня 2026 року в Україну імпортували товарів на суму $23,4 млрд, а експортували з України — на $10,1 млрд, повідомляє у Telegram Державна митна служба України. https://biz.nv.ua/ukr/economics/import-i-eksport-ukrajini-2026-golovnimi-partneri-u-zovnishniy-torgivli-ye-kitay-polshcha-turechchina-50599872.html#goog_rewarded

Цікавий текст про Китай та особливості війни на Близькому Сході від Foreign Affairs. (https://www.foreignaffairs.com/china/what-iran-war-means-china# ) Заразом тут і трохи про те, чому дуже серйозним транснаціональним компаніям, як і Китаю, важлива стабільність в світі, можливість забезпечувати існуючу собівартість і безпека головних ринків збуту. Указывается, что важно понимать следующее: Китай вырос внутри американской системы, а не вне ее. С 1979 года его экономическая модель строилась на стабильной мировой торговле, свободных морских маршрутах, доступе к долларовой системе и предсказуемых правилах. Даже сейчас экспорт дает около 20 процентов ВВП, а зависимость от импорта энергии достигает примерно 70 процентов; значительная часть поставок проходит через Ормузский пролив. Поэтому Пекин заинтересован не в ослаблении США как таковом, а в сохранении управляемого и стабильного порядка. На этом фоне война вокруг Ирана становится для Китая не "окном возможностей", а стресс-тестом всей модели роста. Краткосрочно ситуация контролируема за счет стратегических резервов и диверсификации импорта, что уже видно по более умеренному росту цен на топливо внутри страны. Но в среднесрочной перспективе риски таких инициатив нарастают, поскольку удары по инфраструктуре Персидского залива, перебои в Ормузе, рост страховых ставок и удлинение логистики напрямую бьют по китайскому экспорту и промышленности. Особенно уязвимы "новые производительные силы", на которые делает ставку Пекин, — высокотехнологичные отрасли, завязанные на стабильные поставки энергии, редкоземельных компонентов и оборудования. В этих условиях Китай сознательно избегает эскалации, ограничиваясь дипломатией и попытками стабилизировать обстановку, не беря на себя роль силового гаранта и защитника Ирана. Та же логика переносится и на Тайвань, поскольку ослабление США само по себе не означает выгодного момента для силового сценария. Если Вашингтон становится менее рациональным и более склонным к применению силы, риск прямого столкновения только растет. При этом конфликт вокруг острова почти гарантированно обрушит торговлю, финансовые рынки и отношения с ключевыми рынками сбыта, включая Европу и Японию. В результате стратегия Пекина остается прагматичной: не форсировать кризисы, а постепенно накапливать преимущества через экономику, технологии, контроль цепочек поставок и инструменты "серой зоны". Главный вывод состоит в том, что Китай боится не столько силы США, сколько нестабильности, которую США могут создать. И не имеет значения, случайно это или намеренно, потому что именно она разрушает ту глобальную систему, на которой держится и был выстроен его собственный рост.

Поки логіка процесу така, на позитивних новинах грн мала б зміцнитися. Але дуже швидко настане реальність. Навіть якщо справді все ок, то 90 млрд розблокують десь кінець травня чи червень. До того часу будуть періоди попиту. Крім того, ЄС, відчуваючи свою силу, буде вимагати виконання обіцянок і попередніх домовленостей від Києва (а там не все просто). На курс вплинуть і результати наступного туру переговорів. Ну і багато залежить від динаміки в парі ойро/бакс. З 17.00 США мають розпочати морську блокаду Ірану. Відповідь Ірану буде...

Христос Воскрес! Кілька слів про бачення ситуації: 1. Угорщина. Надзвичайна активність угорців в останні дні перед виборами і рекордна явка на дільниці зробила свою справу. Відверта і агресивна демонстрація активною частиною населення крайнього незадоволення Орбаном та впливом москви на стан справ в країні налякали і Орбана, і кремлівських спеців, і Трампа. Результатів голосування не наважився оскаржувати ніхто, розуміючи, що це спровокує «майдан» і наслідки можуть бути ще гіршими. В результаті: до влади в Угорщині прийшла опозиція, максимально (на скільки це можливо і допустимо) орієнтована на інтереси держави та народу, кремль втратив ефективний інструмент впливу на ЄС (Фіцо здується протягом сьогоднішнього дня); Трамп втратив ефективний і прямий інструмент впливу на ЄС (залишається Мелоні, але вона розумна і абсолютно нерадикальна та не деструктивна ); вага і можливості ЄС різко виросли. Очевидно, що Мадяр не буде радикально нищити всі антиукраїнські та анти брюссельські настрої – це поки небезпечно, суспільство таки заряджене кремлівсько-орбанівською дурньою, треба час. Зміни, дай Бог вони будуть відбуватися, будуть проходити поступово. Але Мадяр орієнтований на співпрацю з ЄС, тому і ініціативи ЄС щодо України рубати не буде (хоч і передачі зброї від Угорщини чи ще якихось кардинальних речей теж поки чекати не доводиться). 2. Ситуація на Близькому Сході. Абсолютно очікувано перемовини між США та Іраном провалилися. Але вплив сил, які проти ескалації конфлікту і розвалу енергетичних та фінансових ринків світу та економіки регіону ще значний. США та Ізраїль не відновили масованих бомбардувань Ірану. Йде пошук менш радикальних та не таких руйнівних шляхів і інструментів. Не факт, що вони будуть знайдені і що не відновиться гостра фаза. Світова економіка в стані значної невизначеності і зараз любі інформаційні приводи можуть сильно хитати ринки. Я схиляюся до того, що ескалація відбудеться. Адже США не має «карт» для зустрічі з Сі. Але на перешкоді може стати одна річ в США… 3. США. Інфляція і візуальна різка втрата країною міжнародного впливу призводить до значного незадоволення як серед «73% біомаси» так і серед еліт. Але, як на мене, зараз увага «глибинного уряду» зосереджена на кондиціях Трампа. Боюся, що теперішній його психічний стан виходить далеко за рамки допустимого і терпимого, якщо ситуація буде стрімко погіршуватися (а ризик високий) і лікарям не вдасться його стабілізувати, його прийдеться терміново прибирати «з екрану». Абсолютно очевидно, що більшість дій Вашингтону не пов’язані з прагненнями чи бажаннями Трампа, але формально Вашингтон зараз дуже обмежений в інструментах зовнішньої політики через кондиції «інструменту». І це дуже не вчасно і небезпечно, адже є необхідність термінових переговорів з Китаєм, з кардинально іншим ЄС і ще з кількома акторами міжнародної політики. 4. Ситуація з війною у нас. Результати виборів в Угорщині кардинально міняють ситуацію в ЄС і вагу та можливості ЄС на світовій арені. Це розуміють всі. Війна на Близькому Сході переходить таки в контрольований процес, більш зрозумілий всім, і ціна на енергоносії не зможе довго триматися на рівнях, вигідних кремлю. Більше того, на цих рівнях значно більше заробляють нафтовики США. Реалізація нафти в США виросла в два рази, туди вишиковується черга з танкерів, а росія, через вдалі дії ЗСУ, значно обмежена в можливостях відвантажувати нафту і заробляти. Кардинальна непередбачуваність ситуації з Трампом і його діями теж очевидна. Все це змушує кремль поспішати з прийняттям рішень. Тому на найближчий час ніби таки запланована зустріч перемовних груп України, росії та США, поки мають силу якісь гарантії Вашингтону-Трампа кремлю та Зеленському. Адже слід очікувати, що формування нової позиції ЄС, виділення Україні допомоги в розмірі 90 млрд з яких 60 млрд це військова допомога, високо імовірне «зникнення Трампа» може все змінити. З «конспірологічних» (швидше неочевидних і низько публічних) чинників і подій: ЄС може розширитися (можливо й досить швидко) новими дуже вагомими членами (значні запаси енергоносіїв і трильйонні національні фонди) що ще більше в + ЄС; активізація Лондону на міжнародній арені (радикальні заяви Стармера, майбутній візит короля в Північну Америку, візит Джонсонюка в Україну, активізація підводного флоту, особливо в північних водах); активізація Туреччини-Азейбарджану на Кавказі, Каспії, БС та прозорі натяки кремлю; кажуть любителі «шлагбаумів», крипти та схем отримали підтвердження з Вашингтону про санкції десь в червні (і це не позиція Трампа, там вистачає конкретики і рішучості без особистих мотивів). Міцність гривні залежить лише від розміру і наявності зовнішньої допомоги та від ситуації на фронті. 90 млрд стали очевиднішими. Але й мобілізація в росії теж…

Довкола війни на Близькому Сході зав’язано дуже багато різних інтересів. Окрім основних, через які все почалося, є ще інтереси окремих країн, а також інтереси міжнародних трансконтинентальних бізнес-корпорацій, чиї розміри, бюджети та цілі давно обігнали більшість країн світу. Бізнесу потрібен попит на продукцію і далеко не весь великий бізнес – ВПК, бізнес прагне зберегти ринки збуту та переймається собівартістю, а також ефективністю вже налагоджених інструментів впливу та маніпуляції мільярдами «унікальних і неповторних». Міжнародні корпорації застосовують і сповідують принцип м’якої сили (як і Китай). У вівторок перемогли ті, хто прагне закінчити цю війну. І це, мабуть, перший випадок, коли міжнародні корпорації так вагомо заявили про себе. Але це ще нічого не означає…

З нового важливого: 1 оголошено дату зустрічі Трампа і Сі – 13 травня. Отже, до середини травня на БС має бути все як треба. Станом на зараз армія США закінчила перекидання морських піхотинців, десантників та ССОшників в регіон, але продовжує ще перекидати якісь підрозділи сухопутних військ. На авіабазі Fairford у Великобританії накопичено 23 стратегічних бомбардувальників: 8 шт В-52Н, 15 В-1В Лансер. На базі Mildenhall зосереджено 41 транспортник MC-130J Commando ІІ. Ці літаки мають системи малопомітності, плюс радари, які дозволяють летіти на над низьких висотах для проходження ППО ворога і закидання десанту і вантажів в глибокий тил. Ці літаки весь тиждень з заклеєними номерами і вимкненими транспондерами кудись літали по ночах. Всі F-35 з авіаносця USS G Ford,який відправився на ремонт на Крит, переведені на аеродроми Ізраїля, а в Перську затоку зайшов додатково авіаносець USS G Bush. Думав, що навіть є шанс, що фінальна частина розпочнеться ще вчора, але ні (можливо я не помилився щодо дати старту). Крім того, в регіоні знаходяться наші інструктори і радники з питань ефективного застосування системи ППО Петріот та протидії дронам і правильного використання правильних РЕБ для максимально ефективної протидії «нищівної відповіді КСІР». Чекати залишилося дуже не довго. 2 відбулася значна активізація дипломатичної діяльності Туреччини і Пакистану. До інтересів і цілей Вашингтону (не Трампа), Трампа і Ізраїлю додалися інтереси і сподівання Ердогана і Пакистану як двох найбільших регіональних армій. Цей тиждень в цьому плані буде дуже цікавий. Ну і події останніх днів дають всім можливість чітко усвідомити, що якщо нація-держава не має сильної армії, яка готова якісно і миттєво виконувати свої головні функції, то така нація не може розраховувати чи сподіватися на те, що її будуть поважати, цінувати чи рахуватися з її думкою. Всі країни-монархії регіону, які на надприбутки від вуглеводнів набудували хмарочосів і фонтанів в пустелі, накупляли сотні дорогих гіперкарів і винищувачів п’ятого покоління, але не мають ким і не знають як їх використовувати, знаходяться на межі зникнення чи повернення в стан 50-60х минулого століття. Виявилося, що вони не партнери а банальні інструменти чи об’єкти політики сильних і цинічних. 3 саміт міністрів закордонних справ G-7 остаточно сформував і окреслив позицію теперішнього (і багато в чому майбутнього) Вашингтону щодо всіх і всього, а особливо щодо ЄС. Ще при першому президентстві Трамп наголошував на тому, що США готові співпрацювати з регіональними лідерами і кожен регіональний лідер має сформуватися самостійно, визначитися з своїм баченням і вирішувати самостійно ВСІ регіональні проблеми. Рубіо максимально чітко дав всім зрозуміти, що США мають свої першочергові пріоритети. Якщо у ЄС першочергові пріоритети трохи інші, то ЄС мусить САМОСТІЙНО їх досягати, США допоможуть (якщо це їхні пріоритети другого ешелону), але тільки допоможуть. І адміністрація у Вашингтоні не дозволить нікому маніпулювати ні Штатами ні громадською думкою виборців в ЄС (в даному випадку), ні позицією інших спільних партнерів в світі. ЄС необхідно ВЖЕ І ЗАРАЗ зайнятися своїми проблемами і перестати інфантильно шукати допомоги на стороні (якщо сил бракує то час нарешті шукати компроміс). І рибку з’їсти і на «качельках покататися» більше не вийде (заводи VW вже переходять на виробництво систем ППО). 4 абсолютно те саме зараз відбувається і щодо України (чи, швидше, привладних сил в країні). США мають свої пріоритети. Більше ніж роблять робити вони не будуть. Також Рубіо дав зрозуміти, що ніхто не збирається далі терпіти маніпуляції і брехню від Зеленського і його оточення. Більше того, ніби у Вашингтоні прийняте остаточне рішення ввести санкції проти всіх в Україні, хто з 2019 року займається корупцією і розкраданням держбюджету а з 2022 року займається мародерством. Дивним чином сталося так, що це все найближче оточення Зеленського в парламенті, кабміні, ОП і не тільки. А санкції передбачають арешт закордонної нерухомості, рахунків в банках, крипто гаманців і тд і тп (вся інформація в ФБР, ЦРУ, МІ6 і інших спецслужб є). Санкції будуть введені літом (якщо Київ не почне робити те, що пообіцяв Вашингтону). Колись переговори щодо ОСОБИСТОЇ безпеки велися через Ватикан та Британську королівську родину. Обидві площадки закриті і результату не дали. Вашингтон і Брюсель не просто проти, а категорично проти. Залишається БС, який ще в 2023 році був готовий прийняти. Як зараз – сказати важко, адже позиції і вплив монархів СА, ОАЕ, Катрару, Кувайту, Оману і тд дуже змінилися. Але президент особисто там і зустрічається з усіма. 3.14дари активізувалися. Ситуація на фронті складна. Від ЗСУ зараз буде залежати дуже багато, а якщо політична криза переросте в управлінський колапс і повну безпорадність «гілок влади», в теперішньому їх ганебному і неприпустимому стані,то й абсолютно все. 5 США Метою всіх подій на БС є повний контроль англосаксів над нафтою регіону. Або зробити цю нафту недоступною нікому на пару років. США мають свою нафту, а при ціні 150 чи 200 нафтовидобувні компанії штатів будуть Трампа в попу цілувати і заробляти надприбутки. Плюс венесуельська. ЄС має свою і купить в США а Китай буде мати важкодоступну з рф, при цінах які зроблять zeekr BYD end ctr катастрофічно збитковими. При таких цінах на нафту китайська економіка розвалиться на дрібні друзки. Мета Вашмнгтону (Лондона?) зробити нафту макс дорогою до зустрічі з Сі. Тому зустріч і перенесли на 13 травня а 3 квітня США почне наземку, мабуть... При відповіді Ірану, яка знищить видобуток енергоносіїв в регіоні не станеться нічого, щоб перечило одному з початкових варіантів наслідків війни. БС пару десятків років тому був пустелею. Пару років побуде знову. А потім Ізраїль і, можливо, Туреччина відбудують все красиво під себе. А за той час Індія, Пакистан стануть відданими вірними союзниками англосаксів (Лондон ще недавно там був). А Пекін або стане слухняний, або КНДР його майбутнє. Трамп зробив те, що давно треба було зробити і на що не наважувався і б зараз не наважився жоден президент. Тепер, коли процес запущений і потрібен вже інший тип керівника, Трампа відсунуть в сторону в листопаді. Процес уже запущений. Виборців підігрівають не тільки цінами на АЗС, але й акціями на кшталт вчорашніх і вони стануть тепер регулярними. 6 економіка. Виглядає на те, що нафту по 150 а може трохи й вище ми таки побачимо. Євро має всі шанси наблизитися до 1,1 а золото - пірнути під 4000, БТС прогнозувати взагалі не пробую, там потенціалу падіння, як у москалів дурості… В нашій економіці, нажаль, від нас нічого не залежить. Все буде залежати від ЄС і їх готовності нарешті взяти ініціативу по вирішенню проблем Європи в свої руки і почати активно і по справжньому діяти. Гривня має шанс не впасти нижче 45 (але зараз це виглядає трохи фантастично)… Історія з енергоносіями в критичній формі протриває максимум до серпня-вересня. До похолодання все максимально владнається. Протягом квітня все, чи майже все, стане зрозуміло…

Щодо вчорашніх заяв про перемовини, мир, перемоги і реакцію світової економіки на ці заяви. Перемовини ідуть і це абсолютно логічно. Інша річ, що жодного позитивного варіанту домовленостей не видно. Тим часом, окрім десантних кораблів з повним спорядженням, включаючи морських піхотинців, які вже майже на місці, кілька днів іде активне перекидання «чогось цікавого» геркулесами. Безперервним потоком ідуть десятки транспортних літаків з: Форт Стюарт – третя піхотна дивізія з складу 18го повітряно-десантного корпусу армії США Форт Брегг – база сил спецоперацій «Дельта», 82га дивізія повітряно-десантних військ Форт Кемпбелл – 101ша повітряно-штурмова дивізія та 160тий авіаполк «Нічні сталкери» Як казав Вінні Пух «єто жжжжж нєспроста». Своє бачення цілей я описував, іде їх досягнення. Ефективною наземна операція може бути тільки з залученням великих сил для відволікання уваги і тоді робота «скальпелями» в потрібних місцях. Дуже ефективною могла б бути участь Туреччини, але Трамп з Ердоганом не домовляться. Ердоган не проти розширити свій вплив не тільки на Сирію, але й на частину Ірану, де проживають азейбаржанці. Це б була вже відчутна частина «великої Тюркської імперії», фантомні болі якої не дають йому спати. Але Туреччина і так є важливим регіональним лідером, який не дуже влаштовує Вашингтон. США б радше бачили такими СА чи (і) ОАЕ, але ті заплили жирком і вже ні на що не здатні окрім соколиного полювання. Тому готують курдів але це зовсім не підходить Туреччині і дуже важко спрогнозувати реакцію турецької армії, коли Іран почнуть розчленовувати з допомогою курдів. Очікую в найближчі кілька днів не тільки інформації про візит Лукашенка у Вашингтон, але й серйозних зустрічей американських і турецьких політиків. Підозрюю, що США наважаться на початок наземної операції протягом найближчих днів (можливо 3 квітня). Реакція світових фінансових ринків і економік, думаю, зрозуміла. На крипту, золото, акції певних галузей чекають «американські гірки». Ну і два тижні відволікаючого інформаційного цунамі нам забезпечено. Через особисту неприязнь Трампа і Зеленського та все більшу відразу світових лідерів до фактів корупції і мародерства в Україні, перемовини про особисті гарантії безпеки «квартального кодла» зайшли в глухий кут і викликають все більше нерозуміння і роздратування у світі (на носі оголошення результатів розслідування «справи інкасаторів» в Будапешті). Контакти з Ватиканом давно припинилися, зараз все тримається на контактах з Британською короною, але й там уже вималювався фініш (планшет не допоміг). Через це і не буде жодного прогресу і в переговорах між Києвом і москвою. Можливо вже й ніяких зустрічей не буде. В найближчі дні в росії буде оголошена мобілізація. Як це вплине – побачимо, однозначного бачення немає. П.С. Спекулятивна складова цін на все буде далі зменшуватися, вихід в «кеш» продовжиться. Родина та близькі Трампа таки знаходять як заробити на подіях на БС, хоч і не в тих розмірах і не з тою інтенсивністю як планувалося J

Безпекова ситуація в світовій економіці і фінансах практично відключила спекулятивну націнку на багато інструментів. Не до спекуляцій зараз. Також виросла цінність реальних сировин і продукції реальної економіки. Про можливість настання таких обставин писав не один раз. 1 лютого писав тут про різні такі речі теж. І написав про те, що може статися так, що там де не літають ракети багатьох може вбити золото 😉

Посеред тижня не маю часу для викладення своїх думок. Крім того, тільки вихідні дні приносять якусь відносну паузу і безперервний процес змін призупиняється, щоб можна було спробувати щось розгледіти і спробувати подумати. Тому викладу своє бачення ситуації і можливого розвитку подій. Знаю, що ніхто не любить читати великі тексти, спробую викласти максимально коротко. 1 Розпочну з подій на БС, оскільки зараз це головний формуючий процес. Як на мене, найголовнішим в тому що відбувається на БС є те, що там немає місця для планованих бізнес проектів і спекулятивних процесів, які задумувалися Трампом і його оточенням (свою думку щодо того як там планували заробляти гроші, я викладав). Оскільки особистих інтересів клану там не залишилося, а війна стала значною перешкодою заробляти гроші на всіх інших, уже запущених схемах і бізнесах, в оточенні Трампа виникла ідея необхідності завершення і це має вагу. Але є ще інтереси США (чи швидше англосаксів) які прийшли в рух і зайшли у фазу коли ще нічого зупинити не можна. Результат всього, що відбувається в регіоні та довкола ще не дозволяє США мати сильну, переконливу позицію у зустрічі з Сі. Тому просто зупинитися і оголосити про свою перемогу Трамп не може. Війна буде продовжуватися. Енергетично і фінансово Китай ще не є в тому стані, який треба Вашингтону (Лондону?). Хоч певні сили вже запустили спроби контактів найвищого рівня і завдань з керівництвом Ірану через Лукашенка. Та найреальніша перспектива на наступний тиждень мінімум – продовження ескалації. Крім того, Пакистан продовжує нищити логістику між Китаєм та Іраном через Афганістан, а Ізраїль почав нищити логістику між Іраном і росією. Якщо справа дійде до знищення іранських електростанцій чи (та) висадки десанту на острів Харк чи (та) узбережжя, Іран, з великою імовірністю, продовжить нищити нафтову та газову інфраструктуру союзників США і переключиться на системи опріснення води (це не рішення влади Ірану чи командирів КСІР, це команда з Пекіну). Це викличе серйозну гуманітарну кризу в регіоні (немає роботи і прісної води),може спричинити серйозну міграційну кризу та нарешті розпочати енергетичну кризу у всьому світі. Аж тоді стане вимальовуватися вплив на світову економіку і фінанси. Якщо описане станеться, то наступного тижня. Імовірність висока. В планах тих, хто розпочав війну на близькому сході – або підімнути енергетику під себе, або зробити ресурс недоступним ні для кого. Тому варіант перетворити СА, ОАЕ, Кувейт, Катар і тд в те, чим вони були ще кілька десятиліть тому не лякає тих, хто дерегує і режисує це «шоу». Китай сподівається, що «союзники» США вплинуть на Трампа і все зупиниться. Але я переконаний, що Трамп уже не керує процесом, а Китай не бачить чи не вірить у кінцеву ціль всього що зараз відбувається на Близькому Сході. Крім того, там є і чітко прослідковується інтерес Ізраїлю. Ізраїль чітко і впевнено вирішує своє завдання. І не в інтересах Ізраїлю, щоб все зараз закінчилося. А може й пустеля довкола, на якій можна будувати все з нуля і під себе їх теж влаштовує? Гостра фаза конфлікту продовжиться, нафта і решта енергоносіїв буде рости. 2 Саміт Трамп – Сі, на мій погляд, в домовлені терміни не відбудеться (про що писав тиждень тому). Підозрюю, що цього тижня буде офіційно озвучено про перенесення зустрічі на невизначений період. Пекін зараз дуже уважно вивчає війну в Ірані і оцінює свої шанси на перемогу у війні з Тайванем. Переконаний, що вони вже не впевнені в цьому. А зараз вони не готові зав’язнути в довгому виснажливому конфлікті. Енергетична безпека піднебесної в критичному стані. Фінансові проблеми і боргова криза бізнесу перед бюджетом та перспективи бізнесу в умовах значного росту ціни сировин і відчутного падіння попиту на міжнародних ринках не дозволять Пекіну нарватися ще на якісь санкції, заборони та обмеження. Китай не може зараз обрушити піраміду росту реалізації BYDів Zeekrів e ctr. Внутрішній ринок завмер, реалізація в Азії вже падає через події в Ірані а США і особливо ЄС готові закрити двері. Чекають тільки причини. А 90% китайської продукції залежна від полімерів – продукту переробки нафти, яка дуже здорожчала і китайська рентабельність вмерла. А по нафті перспективи для Китаю сумні, якщо все буде йти як зараз. З огляду на це Сі може посилити допомогу своєму головному проксі – росії і значно інтенсифікувати війну в Україні. А можливо й підштовхнувши москву до нападу на країни Балтії. Поки бачу напад Китаю на Тайвань на протязі кількох найближчих місяців мало імовірним. Значно очевиднішим може бути агресія росії проти країн Балтії. 3 щодо Європейського Союзу. Шанси на перемогу Орбана відчутно ростуть. ЄС починає пожинати плоди своєї безпорадності, байдужості, недалекоглядності і критичної залежності від москви та Вашингтону в минулому. Перемога Орбана спровокує серйозну політичну кризу в союзі. Програш Орбана призведе до відміни результатів через «зовнішній вплив» і спровокує серйозну політичну кризу в союзі. Якраз на фоні цього всього втравні москва може й наважитися на вторгнення, наприклад, в Латвію (Естонія серйозно готується і поруч Фінляндія і решта вікінгів а в Литву треба задіювати Білорусію, а там Лукашенко в специфічних стосунках з Вашингтоном, може не погодитися). Приходить час Лондону і Варшаві показати чи вони чогось варті (цікаво буде глянути хто наважиться приєднатися першим: Франція чи Німеччина. Я ставлю на Париж). 4 щодо перспектив у нас. Трамп дуже хоче призупинити конфлікт тут. Це дасть змогу вивільнити ресурс європейських країн на театр подій на БС і Китай та покращити відносини з москвою проти Китаю. Але цей розвиток подій не влаштовує … багатьох. Війна буде тривати. Допомога від ЄС заблокована на довго, щодо альтернативних 30 млрд поки тиша через продовження потоку новин про все нові антикорупційні та мародерські скандали і розслідування вже не тільки НАБУ і САП, але й СБУ і тд. З МВФ також ситуація погіршується через відкрите небажання закрити схеми оптимізації оподаткування чи відвертої несплати податків великим бізнесом шляхом дроблення і фопізації. Наші це подали як ПДВ на всіх (зрештою, метод перекручення вимог МВФ для їх захоронення і не впровадження – давня схема). Олії у вогонь підлив і скандал в Ощадбанку через маніпулятивне озвученням підозри заму (Олег Стринжа розкрив і наважився вголос озвучити про жахливі корупційні схеми в Ощадбанку та можливі аналогічні дії «подєльніків» Пишного в інших держбанках). МВФ в шоці і вимагає нарешті закрити всі схеми (включаючи контрабандні) і максимально задіяти внутрішні резерви фінансування бюджету. І тільки після того згідна говорити про допомогу. А ще ж треба пам’ятати, що в Угорщині не просто так були арештовані інкасатори з мільйонами валюти і золота незрозумілого походження. Зараз на днях, ближче до виборів, угорські силовики озвучать результати розслідування щодо цього. Впевнений, що озвучене дуже негативно вплине на імідж влади в Києві (куда ще більше, але кожного дня є щось нове), імідж України в ЄС та світі… Як підсумок. Ситуація в світі негативна, вплив на економіку і фінансову систему продовжиться. Ми продовжимо активно імпортувати інфляцію. Погіршення співвідношення імпорту і експорту продовжить девальвувати гривню. Монетарні методи НБУ стають все менш дієвими, відсоткова ставка знову втрачає зміст. Мушу розуміти чи є зміст продовжувати викладати свою точку зору і витрачати на це час…

Підозрюю що ситуація зараз виглядає приблизно так: - різкий ріст нафти потягнув за собою ріст всього, особливо вартість пального, полімерів та продукції хімічної промисловості (порохи, добрива, ліки і тд) - боротьба за контроль основних логістичних маршрутів спричинила побоювання можливих затримок в логістиці (ще свіжі спогади про затори в портах і багатотижневі затримки контейнерів в святі часи смішного ковіду) - виробники та посередники пробують купити щось "на склад" поки "дешево" і ще щось є в наявності. Український бізнес в цьому не оригінальний - до процесу доєдналися шпекулянти, виходячи з "біткойнів" та акцій "продавців мрій" і датацентрів, та вкладаючись в нафту, зріджений газ, добрива і тд - виробники і посередники вище наведених "дефіцитних цінностей" з жадібності та з огляду на безпекову ситуацію пробують отримати вигоду якнайшвидше, скорочуючи терміни післяоплати, для бізнесу з України повертаються передоплати (не тотально але...) - усе це погіршує і так катастрофічний торгівельний баланс та збільшує потребу у валюті для розрахунків за імпортними контрактами - НБУ палить резерви згідно потреби ринку, паралельно піднімає вартість валюти обрізаючи попит хоч трохи та стимулюючи експортерів продавати під гривневі потреби. Картина цього всього на табло. Паралельно відбувається імпорт інфляції. Це все ще потриває якийсь час. Тим більше, що ситуація підсилена невизначеністю з подальшим міжнародним фінансуванням. Так чи інакше, за якийсь час настане зворотня історія. Залишки товарів наберуть бажаних розмірів, відбудеться сезонний спад в імпорті (ті ж енергоносії, ее, добрива і тд). Тільки питання з яких рівнів і як сильно відкотимося. Важливими будуть результати міжнародних подій і зустрічей в квітні (трохи писав в попередньому повідомленні сьогодні). А поки ростемо (чи знецінюємося) і варіантів немає...