Перейти до змісту

orest777

Гігант думки
 Профіль  Огляд вміста

  • Постів

    1 285

  • Зареєстровано

  • Відвідування

  • Переможець днів

    14

 Тип контента 

Весь контент orest777

  1. orest777
    На БС все в підвішеному стані. Відсутні хоч якісь домовленості, Ормузька протока то «заблокована», то «розблокована». Поки Трамп паралізований чи то лікарями чи страхом усвідомлення, що натворив і що очікує через пів року, а величезне військове угруповання США без толку стоїть в Перській затоці і спалює мільярди бюджету США, Китай, як я і писав раніше, розпочав морське блокування Тайваню. Очевидно, що це без надлишкової військової компоненти і під «соусом» протистояння Філіпінам і Японії, але йде активне вияснення, на що здатне НАТО, чи регіональні лідери як то Японія і Австралія і на скільки можна безпечно «знахабніти». Якщо на БС все буде продовжуватися в теперішньому темпі, а ситуація довкола Тайваню погіршуватиметься, США з, ще недавно світового гегемона і «баби яги», перетвориться в повне посміховисько. Авторитет і хоч якусь вагу Вашингтону буде важко відновити швидко, через що вага і роль Лондону і Брюселю різко виросте. Звичайно, ресурсів і можливостей у них не так багато, як би хотілося, але там при владі фахові і професійні політики, а не лояльні і захланні шоумени чи виживши з розуму дідугани… Я ще на початку минулого року писав, що жодні вагомі чинники як політики так і економіки та фінансів у світі не діють довше трьох місяців, тому й планувати чи прогнозувати щось на довший період немає змісту. Основні ключові чинники в багатьох «точках кипіння» змінилися на початку квітня. За кілька тижнів щось знову зміниться. І це буде десь між Японією, Австралією і Китаєм. І сьогоднішня зустріч в Лондоні між Стармером, Мерцом і Макроном дуже мало буде стосуватися ситуації у нас…
  2. orest777
    На форексі в п’ятницю матеріалізувалися певні наслідки війни на Близькому Сході і перерозподілу ринку нафти та зрідженого газу. Те що США вже два місяці експортує в 2-3 рази більше енергоносіїв ніж ще в лютому і країна стала головним джерелом енергоносіїв у світі по фантастичних цінах (в лютому 70 дол за барель а з моменту початку війни – 100-120 дол за барель) спричинило відчутний перекос в економічних показниках США та інших провідних економік світу і спровокувало різке зміцнення «продукції ФРС». Цікавим є й те, що припинення вогню з Іраном розпочалося 7 квітня. Трамп тоді сказав, що переговори про попередні домовленості не можуть тривати довше ніж 60 днів. Сьогодні 6 червня – 59 день процесу, а результату немає. Очевидно, що Трамп і його свита дуже не хочуть відновлення бойових дій, але ж Ізраїль та ще кілька дуже впливових міжнародних «центрів» є зовсім іншої думки… Ну і знову ж, як біткойн і решта «інформаційного золота» зреагує на ескалацію «енергетичної кризи» бо якщо «золоте золото» звалиться під 60 тис дол. і полетить до 20 тис, то скільки ж грошей вивалиться на ринки… Не спати нам спокійного цього літа, навіть без тої страшної ельніньї 😀
  3. orest777
    Міжнародні резерви України продовжують скорочуватися. Станом на 1 червня 2026 року вони становили 45,7 млрд дол. США. Тоді як: на 1 травня — 48,2 млрд дол.; на 1 квітня — близько 52 млрд дол. Отже, лише за два місяці резерви зменшилися більш ніж на 6 млрд доларів. У травні причинами скорочення ЗВР стали: валютні інтервенції НБУ для підтримки валютного ринку; виплати за державним боргом; платежі на користь МВФ. На валютні рахунки уряду в НБУ протягом травня надійшло лише 599,2 млн дол. США: - 498,8 млн дол. США — через рахунки Світового банку; - 100,4 млн дол. США — від розміщення валютних ОВДП. Витрати: - 126,2 млн дол. США на обслуговування та погашення державного боргу; - 274,9 млн дол. США — на платежі МВФ. - 3,13 млрд дол. США НБУ продав на валютному ринку для підтримки курсової стабільності. Про перспективи отримання грошей з допомоги ЄС та від МВФ писав недавно. Буде ще цікаво глянути інформацію про торгівельний баланс за 5 місяців. Щось я не бачу передумов для зміцнення грн. найближчим часом (30-60 днів), та ще й на фоні зміцнення бакса у світі.
  4. orest777
    Максимально здивувало речення про відсутність очевидних ринкових передумов девальвації. Щомісячне інтенсивне погіршення торгового балансу, дефіцит бюджету, затримки виділення міжнародної допомоги і позик і, як наслідок, погіршення платіжного балансу, падіння ВВП в першому кварталі - це не очевидні ринкові передумови? А фактична політична криза і значне падіння ефективності влади, що стало причиною затримок в зовнішній підтримці? Такими темпами я вже сумніваюся чи 45 втримає процес. П.С. Генпрокурор зараз в США на дуже неприємних зустрічах. Хто знає з чим він повернеться в Україну...
  5. orest777
    А справа далеко не в Трампі. После ударов Армии обороны Израиля по Бейруту Дональд Трамп нецензурно отчитал Биньямина Нетаньяху. Президент США назвал премьер-министра "сумасшедшим" из-за срыва перемирия на Ближнем Востоке, пишет Axios. https://www.dw.com/ru/axios-tramp-necenzurno-otcital-netanahu-izza-udarov-izraila-po-livanu/a-77383240
  6. orest777
    Думаю, вже всі ознайомлені і знають умови і суми багатостраждальної допомоги від ЄС на «90 млрд». Але узагальню, про всяк випадок. В Меморандумі прописані так звані «умови політики» та податкові зобов’язання України. Серед них: - скасування звільнення від ПДВ міжнародних посилок; - оподаткування доходів з цифрових платформ; - зміни щодо спрощеної системи оподаткування; - кроки щодо реформування пільгових режимів; - додаткові заходи з адміністрування ПДВ; - боротьба з «дробленням» бізнесу; - узгодження податкового законодавства з директивами ЄС. Жодної суми не буде виділено без виконання умов і вимог. Кожен євроцент буде під пильною увагою міжнародних фінансових розвідок. Європейський Союз надав Україні доступ до фінансової допомоги у розмірі до 8,35 млрд євро (це частина із загальної суми на 2026 рік): -3,2 млрд євро — перший транш; - 3,7 млрд євро — другий транш; - 1,45 млрд євро — третій транш. Оскільки парламент ратифікував не лише Угоду про позику, а і Меморандум про взаєморозуміння, ось конкретні зобов’язання України. Зокрема, для отримання першого траншу передбачено: - «Подати до Ради законопроєкт щодо скасування звільнення від оподаткування міжнародних посилок, за винятком товарів, призначених для цілей безпеки та оборони». - «Подати до Ради законопроєкт про запровадження оподаткування доходів, отриманих через цифрові платформи». - «Ухвалення Радою закону про продовження на 3 роки дії військового збору (військового податку) на рівні 5 відсотків. - «Подати Кабінету Міністрів новий Митний кодекс України. - «Призначити нового постійного голову Державної митної служби». Це перелік лише питань, що стосуються "мобілізації внутрішніх доходів" та "системи управління державними фінансами" Для отримання другого траншу макрофінансової допомоги ЄС передбачено виконання Україною конкретних умов. Серед них: - «Подати до Ради пропозиції щодо внесення змін до законодавства, спрямованих на узгодження системи корпоративного оподаткування України з Статтею 4 Директиви ЄС щодо боротьби з ухиленням від сплати податків (Директива Ради (ЄС) 2016/1164)». - «Прийняття Радою законодавчих змін щодо запровадження оподаткування доходів, отриманих через цифрові платформи». - «Прийняття Радою закону щодо скасування звільнення від оподаткування міжнародних посилок, за винятком товарів, призначених для цілей безпеки та оборони». - «Прийняття Радою законодавства, що встановлює систему оцінки майна, що визначає інституційні ролі та обов'язки щодо оцінки майна, зміцнює механізми сертифікації та професійної підзвітності професійних оцінювачів…» - «Прийняття Державною податковою службою дорожньої карти щодо покращення управління дотриманням вимог щодо ПДВ, в якій визначено ключові ризики дотримання вимог, пріоритети реформ та терміни впровадження». - «Прийняття Державною податковою службою плану покращення дотримання податкового законодавства, що виявляє ключові прогалини у дотриманні податкового законодавства та передбачає заходи щодо їх усунення протягом наступного року». - «Затвердження Радою призначення трьох відсутніх експертів до складу комісії з відбору членів правління Рахункової палати України». Для отримання третього траншу макрофінансової допомоги ЄС передбачено виконання Україною умов. Серед них: - «Подати до Ради пропозицію щодо закону, що запроваджує заходи щодо реформування пільгового податкового режиму, що забезпечить додаткові надходження щонайменше 70 млрд гривень на рік», зокрема: — «заходи з протидії ухиленню від оподаткування для запобігання штучному дробленню бізнесу»; — «обмеження на повторний перехід суб'єктів господарювання на спрощену систему оподаткування»; — «запровадження диференційованих ставок податку для платників податків третьої групи залежно від виду економічної діяльності»; — «кроки щодо узгодження з Директивою Ради 2006/112/ЄС». - «Прийняття Радою закону про спрощення адміністрування ПДВ для фізичних осіб підприємців (квартальна звітність замість щомісячної, щомісячні податкові накладні замість щоденних; формування попередньої податкової декларації для фізичних осіб підприємців; спрощення розблокування податкових накладних)». - «Прийняття Радою змін до законодавства, спрямованих на узгодження системи корпоративного оподаткування України у відповідність до Статті 4 Директиви ЄС про боротьбу з ухиленням від сплати податків». - «Подати до Ради пропозиції щодо внесення змін до законодавства, спрямованих на узгодження системи оподаткування підприємств України з Директивою ЄС про боротьбу ухиленням від сплати податків…» - «Подати до Ради проєкт Державного бюджету України на 2027 рік, який повинен містити пояснення того, як результати огляду витрат були враховані в бюджеті та відображені в розподілі видатків». - «Прийняття Радою нового Митного кодексу України відповідно до Митного кодексу ЄС (Регламент (ЄС) № 952/2013)». Тому, не варто сподіватися, що ця допомога вже вся «в кишені». Дай Бог перший транш отримати.
  7. orest777
    Державний борг України на 30 квітня 2026 року становив 9,35 трлн грн (212 млрд дол. США). Структура боргу залишається незмінною: - 75,8% — зовнішній борг; - 21,4% — внутрішній; - 2,8% — гарантований державою. З позитивного: - За рік державний борг став дешевшим: середня ставка знизилася до 4,45%. - Борг став довшим: середній строк до погашення зріс до 13 років. - Переважна частина боргу — це пільгове фінансування міжнародних партнерів, а не ринкові запозичення. З негативного: - Майже 80% боргу іноземні запозичення - Джерел внутрішнього фінансування, при теперішній структурі економіки та вибірковості в сплаті податків різними бізнесами, немає…
  8. orest777
    Ніколи не кажи ніколи. По перше, Бібі категорично не хоче в цугундер. Кажуть щось знаючі євреї, що цієї ночі заплановане серйозне бомбардування столиці Лівану. По друге, теперішня верхівка Китаю значно менш освічена і абсолютно не розуміє фундаментальні принципи функціонування релігійних общин, суспільств. А тим більше наглухо фанатичних. Тому Пекін і радий би був вгамувати КСІР і аятол, але абсолютно не має для цього знань і інструментів. Трамп також значно втратив вплив на прийняття рішень на віть в середині США. Через це, швидше всього, вже практично сьогодні стартує друга серія близькосхідної війни 2026. З усіма наслідками як для нафти так і для пари ойро/бакс...
  9. orest777
    Завтрашні події на БС багато чого прояснять по курсу євро/дол США...
  10. orest777
    Дональд Трамп, кілька годин тому: - Я знаходжуся в Овальному кабінеті Білого дому, де у нас щойновідбулась чудова телефонна розмова з президентом Саудовської Аравії Мохаммедом бін Салманом Аль Саудом, Мохаммедом бин Заідом Аль Нахайяном из ОАЕ, эміром Тамімом бін Хамадом бін Халіфом Аль Тані, премєр-міністром Мохаммедом бін Абдуррахманом бін Джассімом бін Джабером Аль Тані і міністром Алі аль-Таваді з Катару, фельдмаршалом Сайедом Асимом Муніром Ахмедом Шахом із Пакистану, президентом Реджепом Тайіпом Эрдоганом з Турції, президентом Абдель Фаттахом эль-Сісі з Египту, королем Абдаллою II з Иорданії і королем Хамадом бін Ісою Аль Халіфом з Бахрейну, яка стосувалася Ісламскої Республіки Іран и всіх питань, пов’язаних з Меморандумом про взаєморозуміння в області МИРУ. Угода в цілому вже допрацьована і залишилося кінцеве узгодження між США, Іраном і наведеними вище країнами. Кажуть знаючі євреї: «Пока все не переломали себе мозги, пытаясь разобраться, что произошло, поможем: Блокаду разменяли на блокаду. Иранцы добились разблокировки средств, чего не было до войны. Перемирие на 60 дней с опцией продления. Выглядит как победа Тегерана, который утащил Трампа в болото переговоров. Где 60 дней, там и 120, а там уже недалеко промежуточные выборы. Для Израиля самое неприятное - иранцы протащили перемирие в Ливане, увязав его с основным фронтом. Важно понимать: это не конец истории.» Сьогодні вирішальний день. Або вночі війська Ізраїлю і США відновлять удари по Ірану, або ця ганьба для США почне працювати. Виглядає на те, що Трамп (його оточення) вирішив оголосити хоч якусь перемогу і зосередиться на виборах в листопаді, розуміючи всю катастрофу свого теперішнього стану і наслідки, в разі поразки на виборах. Шанси досить високі, крім клану Трампа у зупинці війни на БС зацікавлені дуже серйозні бізнеси ну і Китай. Але такий варіант критично не влаштовує Бібі, нафтовиків і зброярів у США. Менше доби і все стане зрозуміло, хоча б на 60 днів. Завтра зранку, якщо бойові дії не відновляться, євро відреагує на інформаційну складову, бізнесова складова викристалізується і почне діяти десь через 3-4 тижні. Якщо перемир’я на БС запрацює то відновляться спроби зупинити бойові дії і у нас. Поступка Трампа і Вашингтону в іранському питанні буде суттєвою. Цікаво, чим відповість Сі щодо війни у нас і позиції щодо Європи. А є ще й страхи та мотиви європейських столиць…
  11. orest777
    А чому до 43,7? Чому не до 40, 24, 12 чи може зразу до 8 грн за дол США? Теперішній курс ЖОДНИМ ЧИНОМ не залежить від розмірів ЗВР. Тим більше, що з виділеної "допомоги" в 90 млрд 60 піде на озброєння з за кордону без жодного впливу на ЗВР чи внутрішню економіку або фінанси. З чисто економічних фундаментальних чинників на курс впливає торгівельний і платіжний баланс. Платіжний баланс спробували внормувати з огляду на стан і прогнози кінця минулого року. Але ситуація динамічно змінюється. Якщо навіть винести трати на війну за дужки, то залишається реальна економіка, яка падала весь перший квартал. Зараз ніби б можна було очікувати покращення ситуації через теоретичний ріст експорту с/г продукції і копалин та металургійної, але маємо "вибрики" погоди, погіршення логістичних можливостей. Крім того, маємо погіршення торгівельного балансу і через ріст імпорту (ріст потреби в енергоносіях: газ і електроенергія та ріст вартості енергоносіїв понад величини, з яких виходили, формуючи внутрішній бюджет 2026 та розміри зовнішньої допомоги на 2026). Крім того, маємо інфляцію, більшість якої ми імпортуємо через ріст світових цін на енергоносії, полімери, хімічну продукцію і тд. Щоб хоч якось зменшити імпорт ширнепотребу НБУ буде змушений і далі девальвувати грн. Крім цих елементарних фундаментальних чинників є ще попит на валюту, який формується окремо від погіршення платіжного балансу як на сіро-чорному ринку так і на міжбанку і тут теж не виглядає на те, що цей попит буде падати. А окрім економіки є ще й безпеково-політичні чинники. Вся зовнішня фінансова допомога чи позики обростають додатковими умовами і зобовязаннями (з очевидних причин і краще не буде). Не всі вимоги хочуть чи можуть задовільнити, тому можуть бути затримки у виділенні коштів. Країна в стані політичного і законотворчого колапсу. Абсолютно не зрозуміло що буде за тиждень-два чи місяць на: Близькому Сході (а отже й цінами і наявністю енергоносіїв, крос курсом ойро/бакс), з мобілізацією , з можливою агресією проти країни (країн) НАТО чи (і) ЄС ect. І це тільки найголовніше і з наскоку...
  12. orest777
    Ну значить ми відспіваємо бабусю Європу, але в цьому я дуже сумніваюся. Воєнний конфлікт росії з Європою станеться тільки тоді, коли цього захоче Сі. А тут багато питань. Пекін чудово розуміє, що психічний стан Трампа змусить діпстейт усувати його від влади вже дуже скоро і ситуація в США і з позицією США у світі дуже скоро почне мінятися. Китай став впевнено і надовго на дорогу протистояння з США. А от з Європою, в першу чергу, як з чи не найбільшим ринком збуту, можна "дружити". Не раз наголошував на цьому і на тому, що Китаю потрібна ціла і процвітаюча Європа, а не депресивна з купами москальських фекалій в бібліотеках Праги, Відня і тд. Тим більше, перші коментарі і оцінки візиту в Пекін говорять про те, що Сі вирішив перехопити ініціативу у США щодо успішного арбітражу та врегулювання світових конфліктів. З іншої сторони, Китаю необхідна максимальна кількість своїх ресурсів зараз в максимально ліквідному стані і розбазарюватися на недолугих "завойовників" з довкола московських боліт вони не готові (фінансування мобілізації не буде, максимум десь на половину від планів). З нафтою і газом в регіоні все ок. Тим більше, слабка росія дає можливість тюркському світу використовувати Кавказ і регіони поруч в економічному і логістичному плані так, як їм треба. Азербайджан, Казахстан і тд час даремно не втрачають прямо зараз. На превелике щастя не в одних процесорах і мікросхемах щастя. Тим більше, після демаршу США щодо Тайваню, Китайська Республіка (саме так Тайвань називає себе), шукає терміново нових союзників. І тут альтернативи крім Великої Британії, Франції, Німеччини та Канади (яка натякнула про можливість вступу в ЄС) не особливо є. І поле для бартеру просто величезне. Але спостерігаємо. США відхилили пропозицію Китаю вивезти іранський уран в росію (вже раз хімічну зброю з Сирії вивозили, досвід є), Іран відмовляється від пропозицій США, Бібі Нетаньяху треба не потрапити в суд а потім в цугундер за корупційні і фінансові злочини. Тому ситуація хитка. Ніхто зараз не має вагомої переваги чи ресурсів, щоб перетиснути. Нахабність і неочікуваність може дати результат. Або всім треба буде повідповзати в нори...
  13. orest777
    Написав кілька слів про пару і перспективи.
  14. orest777
    Не розумів з чим Трамп поїде в Китай і чим закінчиться цей візит. І зараз не все зрозуміло. Поки ті думки що є. Візит Трампа в Китай, як на мене, максимально без результативний для США та й для Китаю також. З результатів, які можна помітити: Китай почувається здатним погрожувати США військовим конфліктом (Байден ще спокійно робив все абсолютно навпаки); Трамп погодився не вмішуватися у взаємини Китаю і Тайваню і навіть озвучив це публічно; все решта залишилося там де було. Можна було б вважати, що Китай у виграшній позиції, але є нюанс: зараз позиція США через Трампа не є позицією всього демократичного світу чи довкола Британського «клубу» а це тільки позиція США. І Китаю треба домовлятися окремо з Європою, Японією, Канадою, Австралією, Британією ect і позиція цього об’єднання зараз є чи не важливішою ніж Вашингтону. Позиція США в світі значно слабшає, продовжується значне зміцнення ролі і місця Лондону і ЄС окремо і разом. З перспектив двох полярного (як цього хотілося певним акторам на початку 2022 року) світ перетворюється у трьох полярний (а це максимально не влаштовує зараз Трампа і Сі), при чому, з багатьох причин полюс Лондон-Брюсель виглядає значно перспективнішим, сильнішим і стійкішим ніж полюси Пекін та Вашингтон. З точки зору глобальної енергетичної ситуації: країни БС активно шукають можливості нових шляхів реалізації енергоносіїв і є певні успіхи; значно активізується видобуток нафти і газу в інших регіонах; Європа стає більш незалежною, росте роль Азербайджану та Туреччини, США практично потроїли обсяги реалізації нафти та газу (американські зброярі та нафто-газові магнати отримують казкові надприбутки і змагаються з інформаційними гігантами у впливі на ситуацію); торгівельний баланс США і багатьох інших країн світу якісно змінюється а Китай та його виробники несуть колосальні втрати через ріст собівартості продукції через дорогу нафту (природу цього описував не раз). Економічна ситуація в світі: головним чинником стає безпрецедентна гонка озброєнь. В процес активно включилися не тільки США і Китай а й Велика Британія, Німеччина, Франція, Японія. Для всіх крім Китаю це не тільки можливість значно посилитися, але й вихід для економіки і драйвер росту і розвитку. Для Китаю це трохи тяжко через проблеми в економіці та необхідність ділити можливості на москву (яка б вже склеїла ласти без підтримки Пекіну) та Іран. З огляду на вище вказане можливий подальший розвиток подій в світі: - США не будуть вмішуватися у стосунки Тайваню і Китаю. Китай, з огляду на проблеми росії у війні з Україною і проблеми США у війні з Іраном, наврядче наважиться на військову агресію, але стане сміливішим в економічному та політичному плані (можливо аж до спроб блокади) - «світова енергетична криза» і невизначеність в регіоні Перської затоки буде продовжуватися з усіма позитивами для США і негативами для Ірану і Китаю. Якщо Китай домовиться з Іраном на умовах США то може бути припинення конфлікту з тривалим процесом відновлення, якщо буде зрозуміло, що Іран продовжує деструктивний рух і створення ЯЗ, буде відновлення війни - Ризикну припустити, що ситуація у нас буде дзеркальною з ситуацією з Іраном. Але тут є нюанси: треба предмет «перемоги», якого зараз немає; як я писав вище ні Трампу ні Сі не потрібна міцна Європа. А Європа з ЗСУ це ще більша потуга ніж зараз без. Тому на стан справ у нас буде впливати «війна за Європу», в якій Трамп і Сі мають різні цілі але бачать однакові методи - Візит в Пекін багато в чому випливає з пункту(тів) вище: якщо у нас продовжується війна, то треба проводити мобілізацію, дира в бюджеті там говорить сама за себе – мобілізацію необхідно фінансувати а гроші є тільки у Пекіну, отже будуть узгоджувати плани і бюджети, при необхідності; з огляду на «війну за Європу» варіантом є агресія на Балтійські країни (одну з Балтійських країн), це також питання мобілізації і фінансування ну і доцільності «загрібати жар» адже дефакто Сі і Трамп тут «друзі по нещастю» і готові всадити «ніж у спину» один одному. Також, росія в китайському сценарії врегулювання близькосхідної «кризи» є місцем зберігання іранського урану. На фоні «справи Мідаса» і численних мародерських злочинів, ситуація у нас максимально хитка і невизначена. Результатом може бути: політичний і управлінський колапс, прийняття несподіваних маніпульованих ззовні рішень, затримка фінансування (зараз все зовнішнє фінансування обростає додатковими умовами). Значне падіння зовнішньої ваги і впливу Трампом і, нажаль, США на любі міжнародні процеси, ставить під сумнів можливості любих домовленостей та перемир’я у нас цього року. Все це буде суттєво грати проти гривні. Прямо зараз спостерігаємо, як на фоні досить непоганих обставин, гривня не зміцнюється, а навпаки слабне. Щодо пари євро\дол США, то вона продовжує сильно залежати від ситуації на БС та інформаційних атак. Разом з тим значний ріст відвантажень нафти, зрідженого газу, озброєння зі США призводить до стрімкого покращення торгівельного балансу та попиту на долар, як засіб оплати за вказані товари, що не сприяє хоч якомусь здешевшанню долара. Якщо візит в Пекін не принесе якихось несподіваних різких результатів, то теперішня ситуація буде зберігатися до листопада (кінця року), тобто до проміжних виборів в США. А далі мають бути зміни. Поки ж пересічному американському виборцю «какаяразніцахотьпоржом» дають «наїстися» Трампом…
  15. orest777
    І тут раптом на Близькому Сході відновилася "неснодівана" і "непрогнозована" війна... Ніби чудова "голова плечі" вимальовується. Чи такі фігури і патерни вже немодні? ;)
  16. orest777
    Доки це буде тривати? "До упора" Якщо до кінця травня не вималюється прийнятний для всіх варіант перемирря, то ситуація в економіці і з курсом в червні-липні буде гіршою ніж в травні.
  17. orest777
    Вітаю. Росiяни оголосять мобілізацію 9 мая або день-два після дня "вьялікай пабьєді". Оливи у вогонь підлиє масований удар бпла по маскві, лєніграду і інших болотних "кочках" 8-9 травня. Якщо з Вашингтону у Київ не надійде справді вагомого "точкового" сигналу, удар високо імовірний незважаючи на "перемирря путiна". У нас уже процес стартував (вженавіть прозвучали вітальні слова "студентам і аспірантам"), масштабність залежить від розкрутки нових епізодів "плівок міндіча". Додаткової напруги суспільству можуть побоятися створювати. Тому в травні яскравих реакцій може не бути (хоча НБУ три тижні поспіль зменшує продаж валюти на МБ. а курс росте). Підозрюю, існує певний ризик перевантажити негативом суспільні очікування і настрої, коли наявна концентрація буде така. що вже навіть "краплина розірве бочку". Відповідні структури перевантажували емоційно суспільство вже певний час, з огляду на одні цілі, а раптово вилізли зовсім інші і вагоміші обставини. Крім цього, ми ще маємо нескасовану але й непідтверджену зустріч Трампа і Сі 14-15 травня (хтось каже, що там може бути й деменційний дід з кремля). А народна мудрість каже, що "три дибіла - це сила"))). Тим більше, видно було, що далеко не всі у Вашингтоні почули Короля... По Близькому Сходу. Вашингтон, ніби, планує "тихо відповзти", але це абсолютно не влаштовує Ізраїль (вони вже втягнули американську армію раз, мабуть спробують втягнути і вдруге). Тому жодної ясності... Ну і в Європі виглядає на те, що розсинхронізація Лондону і Вашингтону та особиста уже не неприязнь а лють Мерца і Макрона до Трампа, швидше всього, викличуть різкі дії (події в Пекіні теж каталізатор). Можу помилятися, але травень буде насичений важливими подіями та перенасичений інформаційними "штормами" чи ІПСО з кількох центрів і з масштабними цілями...
  18. orest777
    Виглядає на те, що існує дуже висока імовірність того, що росiяни в першій половині травня розпочнуть мобілізацію. У відповідь у нас уже почали масово зносити критичність з підприємств з великою кількістю працівників (мільйонами тих хто ховається ніхто займатися не збирається). Будуть використовувати і далі резерв активних, хто пішов на зустріч, працює і сплачує величезні податки (обговорюють навіть досить серйозно варіант взагалі скасувати критичності і броні). Такий кидок спричинить масові звільнення (крім тих кого мобілізують) і значне падіння надходжень в бюджет від сплати податків, ЄСВ та ПДФО. Також відбудеться обвал ледь жевріючої економіки (а 60+30 млрд і так не вистачає, плюс ЄС серйозно вимагає прийняття законів, боротьби з корупцією і тд, для виділення цих коштів). Все це, разом з значною ескалацією на фронті, призведе до значної девальвації. Можемо навіть в межах 45 не втриматися…
  19. orest777
    Невпевнений, що текст саме сюди. Прошу Хасана перенести, куди треба, якщо... Міжнародний інститут стратегічних досліджень (IISS) опублікував великий аналіз майбутньої четвертої промислової революції, яку автор (Paul Fraioli) за потенційним масштабом порівнює з епохою електрифікації та масового виробництва початку XX століття. Відібрав основні думки: - Якщо раніше драйверами промислового ривка були вугілля та сталь, то тепер цю роль відіграє зв'язка нових технологій, насамперед батарей, сонячної енергетики, чіпів, сенсорів та електромоторів, що координуються ШІ. - Розвиток цих сфер більше не є лінійним – усі вони одночасно вийшли на етап експоненційного зростання. - Наприклад, вартість літій-іонних акумуляторів впала з 1500 доларів за кВт•год у 2010 році до 108 доларів, а сонячні панелі подешевшали в сотні разів, ставши найдешевшим джерелом відновлюваної енергії в історії. - Саме це здешевшання "заліза" уможливлює наступний прорив: перехід ШІ від генерації тексту до фізичного втілення у вигляді роботів та розумних машин (embodied intelligence). Потужність обчислювальних систем подвоюється щороку, а датчики LiDAR для орієнтування в просторі, що колись коштували близько 75 тисяч доларів, тепер коштують дешевше 200 доларів. - Ці технології об'єднуються для створення гуманоїдних роботів, які зможуть працювати з інструментами та інфраструктурою, які спочатку були створені для людей. Успішний запуск у масове виробництво таких машин здатний кардинально змінити економіку, різко знизивши потребу в людській праці та збільшивши частку капіталу у виробництві. - У гонці за лідерство у новій індустріальній епосі ключову роль відіграє масштаб виробничих потужностей та доступ до дешевої енергії. - У цьому плані, як наголошується в доповіді, Китай має колосальну перевагу: на його частку припадає половина світових промислових роботів, він виробляє майже втричі більше електроенергії, ніж США, і контролює переробку переважної більшості рідкісноземельних металів (зараз моє: кожна країна виробляє ЕЕ стільки, скільки потрібно, дивно було б, якби при такій різниці в населенні і колосальній різниці в «допотопних» промислових виробництвах, США виробляли ЕЕ більше ніж Китай; щодо рідкоземів, то їх вистачає і за межами Китаю, потрібен просто час на розробку і перегляд диких економ фрау шмеркель, при цьому, Китай дуже погано став себе почувати при піднятті ціни на звичайні вуглеводні). - У відповідь на це на Заході формується альтернативний підхід — вертикальна інтеграція технологій у межах екосистеми однієї корпорації. Яскравим прикладом такого підходу є компанії Ілона Маска, які об'єднують ШІ (xAI), акумулятори і робототехніку (Tesla), а також космічну інфраструктуру (SpaceX). - Головна загроза цієї технологічної революції криється не у сценаріях із фантастичних фільмів, а у соціальній деградації та поступовій втраті контролю над технологіями подвійного призначення. - Ризик полягає в тому, що люди непомітно делегуватимуть прийняття рішень алгоритмам – від чиновників до військових командирів, – просто тому, що внутрішні процеси ШІ стануть надто складними для розуміння і фактично будуть віддані на "аутсорс", без участі мозку людини. (зараз моє: станом на зараз абсолютно не зрозуміло, хто чи що буде виконувати роль психолога, психоаналітика чи психіатра для ШІ і хто буде лікувати галюцинації і шизофренії) - У поєднанні з зростаючим впливом алгоритмів на медіа та політику це може призвести до того, що людське судження та відповідальність стануть лише номінальними. У результаті, як і в епоху впровадження електрики, суспільствам неминуче доведеться зробити адаптаційний стрибок, який неминуче буде болючим. П.С. Візиту Джонсонюка в Україну виявилося замало. Відбувся візит ще й принца. А вже за кілька днів буде візит короля Чарльза ІІІ у США. Думаю що Його Величність вже не буде пробувати Трампа в чомусь переконувати. Швидше всього, буде донесення позиції Лондону "діп стейту"... Було б добре, якби "синхронізація маршрутів" продовжилася, бо якщо ні, то світ справді поштормить найближчим часом. Не здивуюся, якщо після візиту Короля у Вашингтон буде знову перенесено зустріч Трампа і Сі.
  20. orest777
    З високою долею імовірності так і буде. В найближчі дні війна на БС відновиться. Я в попередніх «простинях» детально описував своє бачення причин війни на БС і ситуації в Китаї. Повторюватися не хочу. В штрихах коротко нагадаю: ЄС і Європа та США мають нафту і газ з США, Канади, Венесуели, Норвегії, Казахстану, Азербайджану і т.ін. Рентабельність їх «мерседесів» дозволить працювати при теперішніх цінах на нафту, більше того, США реально подвоїли продажі своєї нафти. Тоді як Китай реально зараз відчуває перебої постачання нафти з БС бо це 20-30% їх споживання. Вони також знайдуть, з горем навпіл, де цю нафту купити. Але нафта для Китаю – це не так джерело енергії як сировина для полімерів, які становлять 90% їх експорту в найрізноманітніших виробах. І рентабельність їх «зікрів» така, що нафта по 40 дол за барель було ок, а от нафта по 80 чи 120 дол за барель – це вже катастрофа. А якщо ще падіння реалізації, здобутої страшними демпінговими надзусиллями. Фундамент успіху китайської економіки - страшенна закредитованість бізнесу плюс державні дотації. Неплатежі що в одну, що в другу сторону в цій схемі стануть руйнівними… Чому є шанс на позитивний результат переговорів також писав раніше, коли оголосили перемир’я. Крім Китаю закінчення війни на БС потрібне певним міжнародним корпораціям (виробничі потужності яких ще далеко не всі переведені в Індію чи Вєтнам) і вони також тиснуть (в ефір вже починають просочуватися якісь історії про те, як ніби хтось з ІТ гігантів, можливо Apple, посилав Трампа)… Результат ми точно скоро побачимо…
  21. orest777
    Китай зараз докладає просто титанічні зусилля для того, щоб зупинити війну на Близькому Сході. Ще кілька місяців таких цін на нафту та скорочення світового попиту на ширнепотреб, через ризики енергетичної кризи і значної інфляції, спровокує в Китаї незворотні руйнівні процеси в економіці. А ЄС активно переорієнтовується. Провідні авто гіганти Німеччини, Франції, Англії переходять до виробництва ракет, безпілотників, артилерії і т. ін.. Це тривожить абсолютно всіх учасників «війни за Європу» (США, росія, Китай) і стає аргументом того, що війни слід закінчувати, бо вони приносять в рази більше проблем ніж вирішують. Тому є певні шанси, що переговори в Пакистані сьогодні чи завтра можуть закінчитися позитивним рішенням. А пізніше аналогічний варіант буде знайдений і у війні в Європі. Як на мене, то Китай зараз найменше прагне будь яких ескалацій чи провокувань світової кризи. Тепер питання в тому, що вирішить Лондон, на фоні відчутних змін в Європі (також цікаво виглядає те, що зараз відбувається в Японії, Канаді та Австралії та швидкість їх дрейфу від Вашингтону до Лондона) та чи вдасться ізолювати Трампа на два дні і не дати йому генерувати в ефір висловлювання, які можуть роздратувати представників Ірану…
  22. orest777
    Україна та Група офіційних кредиторів з країн G7 та Паризького клубу підписали Меморандум про взаєморозуміння щодо відтермінування виплат за державним та гарантованим державою боргом. Угода передбачає перенесення платежів, що мали бути сплачені у період з лютого 2026 року. Обслуговування та погашення боргу відтерміновано до кінця лютого 2030 року. Цей термін узгоджується з програмою Міжнародного валютного фонду. Після завершення цього періоду, у 2035–2039 роках, Україна здійснюватиме виплати рівними піврічними платежами. Умови також передбачають капіталізацію відсотків. https://delo.ua/news/ukrayina-vidterminuvala-viplati-za-derzborgom-do-2030-roku-detali-ugodi-463981/ Позитивні новини "пруть з усіх щілин" але реальність зовсім інша. Попит на валюту є і НБУ спалює гривню по максимально можливому "допанічному" рівні. Цього тижня може бути якась свіжа інформація з ЄС, мусять поспішати, бо тепер Болгарія може підсунути сюрприз. Ну і середа-четвер, найімовірніше, відновлення гострої фази бойових дій на БС...
  23. orest777
    Кілька днів на міжбанку значну кількість попиту буде складати «святкова гривня». Її регулятору краще спалити по максимальному курсу, але без провокування паніки чи якихось негативів. А далі буде все як і раніше: під «своїх» курс будуть регулювати. НБУ зараз взагалі в дуже цікавій ситуації, коли більшість звичних регуляторних механізмів і інструментів не працює. Не раз писав про те, що облікова ставка НБУ жодним чином не впливає на інфляцію зараз. Зрештою, як і на кредитування (5-7-9 це дуже темна історія не для всіх, а звичне кредитування більшості недосяжне навіть через інші умови банків, ставки там питання не перше). Так само і девальвація нацвалюти майже ніяк не впливає на торговий баланс. Адже більшість імпорту зараз - це критичний імпорт: все що потрібно для ЗСУ, енергоносії, та й дуже багато чого з звичного ширнепотребу мусить імпортуватися, бо ту ніхто нічого не виробляє. Не виробляє тому що купа геморою: катастрофа з енергетикою, дефіцит робочої сили і т. ін. І експорт девальвація не збільшить: внутрішні проблеми,які вже згадував, від курсу нікуди не зникнуть, плюс проблема з логістикою, складно розширювати експорт через страх партнерів, пов’язаний з війною та ризиками нестабільних поставок. Крім того, девальвація може відчутно завадити внутрішнім валютним запозиченням. Девальвувати, звичайно, треба. Але ми не бачимо повної картини, тому важко в таких умовах робити якісь висновки. А регулятор адаптувався і виконує поставлені завдання…
  24. orest777
    За перший квартал 2026 року товарообіг України склав $33,5 млрд, при цьому від'ємне сальдо зовнішньої торгівлі становило $13,3 млрд. Протягом січня-березня 2026 року в Україну імпортували товарів на суму $23,4 млрд, а експортували з України — на $10,1 млрд, повідомляє у Telegram Державна митна служба України. https://biz.nv.ua/ukr/economics/import-i-eksport-ukrajini-2026-golovnimi-partneri-u-zovnishniy-torgivli-ye-kitay-polshcha-turechchina-50599872.html#goog_rewarded
  25. orest777
    Цікавий текст про Китай та особливості війни на Близькому Сході від Foreign Affairs. (https://www.foreignaffairs.com/china/what-iran-war-means-china# ) Заразом тут і трохи про те, чому дуже серйозним транснаціональним компаніям, як і Китаю, важлива стабільність в світі, можливість забезпечувати існуючу собівартість і безпека головних ринків збуту. Указывается, что важно понимать следующее: Китай вырос внутри американской системы, а не вне ее. С 1979 года его экономическая модель строилась на стабильной мировой торговле, свободных морских маршрутах, доступе к долларовой системе и предсказуемых правилах. Даже сейчас экспорт дает около 20 процентов ВВП, а зависимость от импорта энергии достигает примерно 70 процентов; значительная часть поставок проходит через Ормузский пролив. Поэтому Пекин заинтересован не в ослаблении США как таковом, а в сохранении управляемого и стабильного порядка. На этом фоне война вокруг Ирана становится для Китая не "окном возможностей", а стресс-тестом всей модели роста. Краткосрочно ситуация контролируема за счет стратегических резервов и диверсификации импорта, что уже видно по более умеренному росту цен на топливо внутри страны. Но в среднесрочной перспективе риски таких инициатив нарастают, поскольку удары по инфраструктуре Персидского залива, перебои в Ормузе, рост страховых ставок и удлинение логистики напрямую бьют по китайскому экспорту и промышленности. Особенно уязвимы "новые производительные силы", на которые делает ставку Пекин, — высокотехнологичные отрасли, завязанные на стабильные поставки энергии, редкоземельных компонентов и оборудования. В этих условиях Китай сознательно избегает эскалации, ограничиваясь дипломатией и попытками стабилизировать обстановку, не беря на себя роль силового гаранта и защитника Ирана. Та же логика переносится и на Тайвань, поскольку ослабление США само по себе не означает выгодного момента для силового сценария. Если Вашингтон становится менее рациональным и более склонным к применению силы, риск прямого столкновения только растет. При этом конфликт вокруг острова почти гарантированно обрушит торговлю, финансовые рынки и отношения с ключевыми рынками сбыта, включая Европу и Японию. В результате стратегия Пекина остается прагматичной: не форсировать кризисы, а постепенно накапливать преимущества через экономику, технологии, контроль цепочек поставок и инструменты "серой зоны". Главный вывод состоит в том, что Китай боится не столько силы США, сколько нестабильности, которую США могут создать. И не имеет значения, случайно это или намеренно, потому что именно она разрушает ту глобальную систему, на которой держится и был выстроен его собственный рост.
×
×
  • Створити...