Перейти до змісту

orest777

Гігант думки
 Профіль  Огляд вміста

  • Постів

    1 267

  • Зареєстровано

  • Відвідування

  • Переможець днів

    14

 Тип контента 

Весь контент orest777

  1. orest777
    Іранська нафта не складає визначного обсягу реалізації через санкції. Тому якогось катастрофічного росту ціни не передбачаю. Під час 12ти денної війни з Ізраїлем минулого року нічого такого не було. Вплив на фінансові ринки світу буде залежати не від тривалості бойових дій а від успішності дій військ США і їх союзників. Але технологічні відмінності і рівень озброєння і виконавців такий, що важко уявити тріумф персів. Ну і абсолютна залежність ціни грн від дій і бажань НБУ а не подій в Ірані є не останньою причиною того щоб з нею (ціною грн) нічого надзвичайного не сталося.
  2. orest777
    Станом на зараз імовірність як в анекдоті про зустріти динозавра: 50 на 50 :) Якщо серйозно, то Україна може цікавити ЄС з кількох причин: - ємний контрольований ринок збуту. Уже не актуально. Більшість платоспроможного населення виїхало в той же ЄС, піднімаючи ВВП окремих країн досить суттєво - перспективна економіка з висококваліфікованими кадрами, територія, на якій з мінімальними витратами можна швидко налагодити виробництво всього, що не хочуть виробляти і з дуже привабливою собівартістю. Не актуально, більшість виробничих площадок зруйновані, фундаментальні чинники (доступність і достатність електроенергії, морська логістика, вигідні маршрути сушею в Азію і тд) уже відсутні. Значна частина родовищ копалин, які могли цікавити союз під окупацією - величезні можливості АПК. Теж уже не цікаво через значні руйнування інфраструктури та проблеми з морською і річковою логістикою (в середині союзу вистачає свого виробництва а можливість експортувати за межі союзу вирощену в Україні продукцію значно ускладнені) - залишається тільки безпекова складова, ЗСУ зараз єдиний дієвий інструмент безпеки в регіоні. Але питання що ефективніше: абсорбувати цілу країну з проблемами на трильйони чи найняти військових в свої армії. Старі норми моралі і права у світі руйнуються з неймовірною швидкістю. Право сили уже сприймається досить адекватно у всьому світі, тільки стоїть питання хто сильний: якщо свої то взагалі ок. Чи в питанні подальшого майбутнього України переможуть старі норми і цінності, чи ми зможемо бути переконливими в новій парадигмі чи спрацює третій варіант розвитку подій поки сказати важко. Все ще змінюється...
  3. orest777
    Вітаю, схильний думати що вилучення паперових банкнот, при наявності металевих, не є жодним дзвінком. Якщо вилучення зношених купюр і їх заміна новими не відбувалися з моменту випуску монет, то це виключно технічний крок. Ну і знову ж, заміна зношених купюр - це витрати, які абсолютно нам зараз не потрібні. При теперішніх обсягах імпорту і повній залежності країни від імпорту, включаючи енергоносії (нафтопродукти, газ, електроенергія) та критичній слабкості внутрішнього виробництва через дефіцит ее, проблеми з логістикою і тд. значна девальвація викличе непомірну інфляцію. Значна частка населення, залежного від соціальних виплат, та неможливість бізнесу компенсувати інфляцію ростом зп через і так велику частку зп в собівартості робить таку інфляцію фізично небезпечною для існування держави. Маю думку, що регулятор буде продовжувати максимально контролювати інфляцію. Інша справа. що можливостей в поточному році буде значно менше ніж в попередні роки як через проблеми з торгівельним балансом та фундаментальною слабкістю економіки так і через складнощі з зовнішнім фінансуванням (тут може виникнути необхідність задіювати внутрішні резерви через внутрішні запозичення (особливо валютні), а, в такому разі, стабільність, особливо фінансова, також відіграє головну роль). Я ще на початку року писав, що ми (на основі фундаментальних чинників) переходимо в діапазон 43-45 якщо все ок чи до 48 якщо ситуація погіршиться. Вище поки не бачу.
  4. orest777
    Ну і про довіру як до США та Трампа так і до технологій ШІ і інших "принад" "продавців мрій". Та про наслідки впливу на світову економіку і перерозподіл коштів гонки озброєнь, включаючи й ядерної зброї та ракетних технологій у зв'язку з закінченням договорів між рф та США. Глобальні інвестори вкладають рекордні суми в європейські акції, що пов'язано з бажанням зменшити залежність від США, а також зростаючим оптимізмом щодо економіки регіону. Як пише Financial Times, європейські акції в лютому демонструють найвищий за всю історію місячний приплив коштів – у першій половині місяця розмір інвестицій щотижня становив близько 10 мільярдів доларів. Також цього місяця європейський індекс блакитних фішок Stoxx Europe 600, як і індекси у Великій Британії, Франції та Іспанії, подолав низку рекордних максимумів. Відзначається, що інвестори намагаються піти від Уолл-стріт і її величезного технологічного сектора, який цього року постраждав від побоювань щодо можливої бульбашки в сфері штучного інтелекту. У той же час європейські ринки значною мірою орієнтуються на сектори "старої економіки", такі як банки і природні ресурси. Другою причиною стабільних інвестицій FT називає ознаки економічного зростання в Європі. Беата Мантей, керівник відділу стратегії європейських і глобальних акцій в Citibank, заявила, що інтерес до європейських акцій був викликаний "внутрішніми заходами стимулювання", а також переорієнтацією на нетехнологічні сектори. Акції європейських оборонних компаній також продовжили зростати: німецька Rheinmetall подорожчала на 12 відсотків у 2026 році, а британська BAE Systems – на 26 відсотків. https://www.unian.ua/economics/other/investori-perevodyat-velichezni-koshti-zi-ssha-do-yevropi-ft-poyasnilo-shcho-vidbuvayetsya-13293129.html
  5. orest777
    Якщо дозволите, пару слів про тарифи. З весни 2025 року Трамп розпочав введення тарифів та мит на імпорт в США. В результаті перемовин, воєн чи тихого спротиву за якийсь час ставки мит застановилися від 0 до 50-60% залежно від країни чи групи товарів. Вчора Верховний суд відмінив це все на очікуваній основі перевищення повноважень і навіть дав підстави вимагати відшкодування в розмірі десятків мільярдів доларів. Трамп,у відповідь, на основі статті 122 закону про торгівлю ввів мита в розмірі 15%. Це максимальний розмір, згідно закону. Тривалість дії тарифів – до 150 днів. В результаті, до прикладу: рoсія мала 0% стало 15% ЄС мала 15% стало 15% Україна мала 10% стало 15% Індія 18% стало 15% Мексика, Бразилія, Канада, якщо пам'ять не зраджує від 20 до 50% стало 15% Значного безпосереднього впливу на курс в парі ойро/бакс бути б не мало, але питання довіри до США, долара і Трампа може зробити багато. Ну і питання, що Трамп буде робити далі і в результаті поглумленого самолюбства і для рейтингів на листопадові вибори.
  6. orest777
    Є невеличка проблема: МВФ вимагає не те, що "не можуть поставити на голосування"... Держборг України станом на 31 грудня 2025 року - вже 9 трлн грн, майже 100% ВВП. Лише за 2025 рік борг виріс на 2 трлн грн. Головні джерела боргу 2025 року: 37,9 млрд дол. — кредити ERA від G7; 12,1 млрд дол. — фінансування від ЄС. Переважно це пільгові кошти партнерів, а не комерційні позики під високі відсотки, через це середня вартість боргу впала до 4,55% (у 2021 було 7,2%). Структура за кредиторами: 66% — пільгові позики від урядів і МФО; 22% — внутрішні ОВДП; 10% — зовнішні ринкові папери. За валютами: євро — 46%, долар — 23%, гривня — 21%. З хорошого: строк до погашення боргу зріс з 6,3 року у 2021 до 13,4 року у 2025. Зовнішній борг — взагалі до 15,7 року. Є й проблеми: 75% боргу — зовнішній. Понад 40% усього держборгу — перед ЄС. Пільговий період мине і борг треба буде віддавати. Хіба до того часу ми станемо членом ЄС і борг нам спишуть. Але ідея перевиборів затьмарює очі і будь які перспективи…
  7. orest777
    Останніми днями прочитав дуже багато роздумів різних людей щодо можливого призначення Кевіна Уорша головою ФРС. Ринки навіть якісь висновки вже зробили і навіть якісь рухи в золоті і тд пояснюються очікуваннями від призначення. Маю певну думку з цього приводу. Як на мене, то висування пояснюється виключно тим, що персонаж є просто зятьок якогось "дружка" Трампа (Лаудера). Трампу не треба дорогого, дешевого чи ще якогось долара, чи якоїсь певної обгрунтованої політики ФРС (ознаки якої почали шукати різні фінансові експерти у світі). Трампу треба "несподівані" контрольовані коливання на ринку, які буде провокувати дружбан, а сімейка Трампів буде заробляти. Ну і треба сприяння регулятора у відкритті і безперешкодному "юзанні" всяких спецрахунків (рахунку ради миру, рахунку відновлення Гази, рахунку продажу "венесуельської" нафти, добробуту і процвітання "буркіна фасо" і тд і тп). Найгірше в тому, що ці "фінти вухами" можуть сильно нашкодити економікам інших країн і союзів. Можливо, результат виборів в листопаді в США зможе вернути ситуацію до адекватної і прогнозованої. Але до кінця 2026 року ми побачимо багато "несподіваних" амплітудних обвалів і відновлень на світових ринках...
  8. orest777
    Зараз багато хто заговорив про спроби НБУ кудись "не пустити" курс грн/євро, чи привязати гривню більше до євро і тд і тп. Пару слів про ситуацію. Міжнародні позики та допомога за 2025 склали понад 45 млрд дол з них євро – понад 30 млрд. Значна частка цих коштів в Україну фізично не потрапляла, а осідала на рахунках міжнародних виробників озброєння. Та як держборг в євро (значний ріст частки євро в структурі держборгу) це пречудово фіксується. На 2026-27 роки планується сума позик від ЄС 90 млрд євро з яких 60 млрд – це саме кошти на закупівлю озброєння. Імпорт за 2025 склав понад 84 млрд дол. і під 30% - імпорт з Китаю, явно не в євро. Польща і Німеччина – десь така сама сума і це вже євро. Можна припустити, що імпорт зараз практично порівну розділений між євро і доларом, тоді як під 70% зовнішніх запозичень – це євро. Але активне задіяння європейського ВПК до забезпечення потреб нашої армії (що лобіює Франція), значні потреби в імпорті газу, електроенергії, нафтопродуктів призведуть до зміщення імпорту також в сторону єврової складової. Такими темпами доля євро в структурі державного боргу дуже швидко буде збільшуватися. А це буде все більше привязувати гривню до євро.
  9. orest777
    Безпекова ситуація в світі і ризики призвели до того, що розподіл фінансів в активах зараз максимально неприродній. Події в золоті, сріблі, біткойні яскраво це демонструють. Там де не літають ракети багатьох може вбити золото 😅
  10. orest777
    Пробуючи прогнозувати зараз рівні в парі ойро/дол я б не орієнтувався тільки на якісь дані, що стосується фінансів, економіки чи політики тільки США, а тим більше на теханаліз. За підсумками 2025 року найкраще себе почували економіки Іспанії та Португалії. Ріст ВВП цих економік майже вдвічі перевищує показник ЄС і єврозони. Ще до повномасштабки я описував специфіку економіки ЄС і пояснював чим відрізняється питання вартості євро для Німеччини, Італії-Франції чи тих же Іспанії і Португалії. Дешеве євро дало свій результат для переферійних економік. Але й Німеччині зараз дороге євро не вигідне (про це вже писав). Її торгівельний баланс різко погіршується, як через перекоси і дисбаланси з США так і з Китаєм. Звичайно проблема номер один для Берліну - це енергетика і відмова від атомних електростанцій (підступний план путiна і меркель по підкоренню ЄС москві), сподіваюся спяніння деменційною "декарбонізацією" в ЄС пройде. Більш ніж впевнений, що в ЄС зараз чітко розуміють необхідність і перспективи "валютних воєн", ще й з огляду на те, що ЄС виходить з під залежності і опіки Вашингтону (адже коли політика ЄС малювалася на 90% у Вашингтоні то ситуація була одна) не тільки по власній волі (Трамп виштовхує Брюсель у вільне плавання з усіх сил). А інструментів в ЄС вистачає: від штатівського боргу у власності національних і пенсійних фондів (особливо північних економік) до нафти і газу (тих же північних країн), загрозу яким складають штатівські енергоносії. Крім того, хто знає, як вплине на ситуацію результат виборів в Угорщині і зміна розкладу в політичній мапі ЄС? Про можливі наслідки військових операцій США в Ірані та Китаю в Тайвані навіть згадувати не хочу.
  11. orest777
    Вітаю. Я викладав своє бачення, як зараз формується попит на готівку. Думаю, що головне джерело попиту зараз на паузі. Впевнений, що ще не вся грн конвертована, але вони притихли. Попиту від бізнесу немає. Дуже впала реалізація, виросли витрати на пальне для генераторів і тд. Головним зараз є курс на МБ. Готівка буде триматися при ньому. Але не нижче. А трохи згодом може вступити в гру відкладений попит. В умовах різкого (чи стабільного постійного) росту ніхто, без крайньої необхідності, не буде поспішати продавати валюту (адже завтра буде дорожче). Це стосується як готівки так і бізнесу, який зараз притримує експортні надходження. Та не треба забувати, що зараз курс - це не тільки один з головних чинників інфляції, на яку регулятор підзабив, але й політичний чинник. Може статися так, що комусь треба буде продемонструвати якийсь швидкий і відчутний позитив. Тоді грн може відчутно і швидко зміцнитися. Але якщо ціль стоїть довести всіх до межі терпіння всіма (любими) методами то курс тут теж не останній інструмент...
  12. orest777
    Держмитслужба оприлюднила повні річні дані: товарообіг України у 2025 році склав $125,1 млрд. Імпорт — $84,8 млрд, Експорт — $40,3 млрд. 76% імпорту — оподаткований, становив $64,3 млрд. Ключова залежність від окремих товарних груп: Паливно-енергетичні товари, машини та обладнання забезпечили майже 60% усіх митних надходжень, хоча їхня частка у вартісному імпорті значно менша. Географія імпорту та експорту без суттєвих змін Китай залишається головним джерелом імпорту, Польща — ключовим торговельним партнером як для імпорту, так і для експорту. Структура експорту — без прориву: Продовольчі товари – 22,5 млрд дол. Метали та вироби з них – 4,7 млрд дол. Машини, устаткування, транспорт – 3,6 млрд дол. Щодо імпорту: Машини, устаткування, транспорт – 34 млрд дол. Продукція хімічної промисловості – 12,5 млрд дол. Паливно-енергетичні товари – 10,5 млрд дол. Думаю що не треба особливо пояснювати які зараз перспективи і реалії нашого металургійного комплексу, з огляду на ситуацію з електроенергією. Щодо продовольчих товарів, значну частку в експорті сг продукції займає соняшникова олія. Нагуглити ситуацію в даному сегменті дуже просто. З іншої сторони маємо значний ріст імпорту електроенергії, газу та пального (збільшення для генераторів). Що буде робити НБУ в ситуації, яка склалася, передбачити важко. Будуть дії регулятора зумовлені економічними міркуваннями чи політичними хотілками керівництва, невідомо.
  13. orest777
    Ніщо не росте безперервно і до небес. З 2022 року трильйони ковідних грошей шукають куди припаркуватися. Економіка не може абсорбувати ці кошти через падіння світового попиту, спровокованого війнами, нестабільністю, туманними перспективами. Крім того, Китай зміг придушити розвиток певних сегментів економіки інших розвинених країн. Як тільки зміниться безпекова ситуація і економіка зможе розвиватися і знадобляться інвестиції, відбудеться перерозподіл. Певний період він буде явно не на користь золота. Крім того, події останніх років призвели до того, що відбулися певні зміни: зростання потенціалів попиту певних ринків, зміцнення економік через протекціонізм і концентрацію виробництв (особливо високотехнологічних з великою доданою вартістю). Це також буде чинником росту певних валют і привабливістю фінансових інструментів окремих національних економік. Крім того, слід враховувати те, що довгий період часу більшість країн ЄС були зацікавлені в дешевшому євро, але Німеччині, як головному бенефіціару ЄС, в рази посиленому можливістю використовувати дешеві російські енергоносії і решту корисних копалин, було вигідне дороге євро. А зараз ситуація кардинально змінилася: Берлін дуже зацікавлений в здешевшанні євро. Поки важко щось прогнозувати. Світу, який був ще 5 років тому, вже немає. Новий світ формується (економічно, логістично, технологічно, демографічно, безпеково), але шляхів і варіантів є багато. Яким підемо стане зрозуміло в 2026 році. Але чи це станеться через два місяці чи через шість чи в грудні, поки невідомо.
  14. orest777
    Сам процес щодо реалізації нафти (особливо венесуельської, через її характеристики) так. Але нафти в світі і так надлишок. На багато що з інструментів ціни зараз не зовсім економічно виправдані через небезпеку і невизначеність. Тому, ознаки певних безпекових змін і стабільності може спровокувати важкі процеси. Теж золото, яке зараз на історичних максимумах, як безпековий інструмент, при зміні ситуації може здешевшати, що викличе розпродаж і ще більше здешевшання. А в що підуть гроші? Що забезпечить баланс безпеки і прибутковості? І таких інструментів достатньо. 2026 буде дуже динамічним і стресовим.
  15. orest777
    Якщо події Венесуела Іран Гренландія спровокують падіння цін на нафту і інші сировини, то побачимо і відчутне падіння євро. Взагалі зараз дії США і реакція на них в світі та досягнуті результати в найближчі місяці можуть відчутно змінити ситуацію в світовій економіці (вартість валют, вартість сировин, вартість акцій багатьох компаній як з реальних секторів економіки так і "продавців мрій").
  16. orest777
    Вітаю. Взагалі мало вірю, що повернемося до рівнів 2025. В сусідній гілці трохи накнопав.
  17. orest777
    Закінчився рік уху ївших історій. Цілий рік їх нам розказували всі: від Трампа до дмітрієва, від Макрона до Орбана, від верховного до міндічів. Закінчення війни більшість чекала чи не кожного місяця цього року і кожного разу була вагома причина: від слів Волкера до кількості днів повномасштабки в порівнянні до ВВ, від томагавків до фламінго і тд. Під цим соусом в нашій країні сталося багато різної хєрні, бо «через тиждень вже все закінчиться». 2026 починається тим самим. Історії ще грандіозніші. Мир ще очевидніший. Через це стає дуже сумно. Трохи підсумків-прогнозів, з дозволу шановного панства. 1 щодо закінчення війни. З дуже високою імовірністю його не буде в цьому році. Цього не хочуть дуже багато хто: перш за все, фашисти в кремлі, більшість європейських лідерів, наші мародери-узурпатори. Та й Трамп уже забив на спроби закінчити цю війну і почати бізнес росiйськими копалинами з ЄС. Після Венесуели буде Іран, потім Гренландія, Куба і тд. Як буде розвиватися ситуація на фронті спрогнозувати неможливо. Адже багато що буде залежати від дій ЄС, а там дуже складна політична ситуація і наш міндічгейт погіршив не тільки ставлення до нас, але й серйозно підірвав позиції провладних сил в багатьох провідних країнах Європи. Також не зовсім зрозуміло, на скільки дії США відвернуть увагу Китаю та москви від українського фронту. 2 економічна ситуація. В ЄС економіка кульгає через експансію Китаю. Імпорт росте, експорт падає. Вихід – розвиток ВПК і ЄС рухається цим шляхом, але одвічне протистояння Берліну і Парижу, яке завжди було головною проблемою ЄС і тут відіграє свою негативну роль (до речі, і китайське питання в ЄС не вирішується через цей же антагонізм). Китай через надзвичайні заходи по розширенню експорту дійшов до критичної межі рентабельності бізнесу. Заробіток в 2-3% бізнесу при значному падінні внутрішнього попиту і валютних ризиках та необхідності обслуговувати кредити може зіграти злий жарт. Значна економічна нестабільність трьох світових економічних центрів (США, Європа, Китай) та ризик обвалу вартості акцій "продавців мрій" і "операторів" ШІ може кардинально змінити розклад сил. В Україні значно загострилися кілька фундаментальних проблем (погіршилися фундаментальні фактори уже не розвитку, а просто існування економіки): генерація і логістика електроенергії в найгіршому стані з 2022 року і це ще не кінець, стан транспортної логістики теж дуже недуже (дипломатично кажучи). Це стосується функціонування портової інфраструктури та стану УЗД. Автотранспорт, як показує досвід 2022, сам не витягне. Описане спричинить ще більший ріст імпорту і зменшення експорту, катастрофічний торгівельний баланс погіршиться ще більше, що буде зумовлювати критичну необхідність в девальвації нацвалюти і розгону інфляції (що, можливо, ми вже спостерігаємо). 3 демографічна і політична ситуація. Виїзд за кордон продовжиться, що спричинить реально гостро відчутну демографічну кризу, з падінням внутрішнього споживання продукції вітчизняної економіки та кадрову кризу для жевріючого бізнесу. Активне внутрішнє переміщення і значне погіршення ментального здоров’я населення буде провокувати різке збільшення побутових конфліктів та внутрішньої напруги (яка активно підтримується та розганяється в соцмережах як кремлівськими так і внутрішніми ботофермами). Активне внутрішнє переміщення населення теж є чинником значного зменшення купівельної спроможності з однієї сторони і збільшення попиту на валюту з іншої. Щодо політики: політична криза та протистояння політичних сил в країні вийде на новий уже відкрито небезпечний рівень. Спроба провести перевибори Зеленського може призвести до повноцінного вибуху в середині країни. 4 зовнішньополітична ситуація в світі: Трамп буде намагатися перемогти на виборах в листопаді і вже далеко не факт, що українське питання там відіграє позитивну для нас роль. В ЄС надходить час планових виборів (Угорщина) чи активної підготовки до виборів в середньостроковій перспективі (Франція). Ці процеси також не кращим чином будуть відбиватися на взаємодії ЄС-Україна, особливо після вже озвученого НАБУ та того що буде озвучено в найближчі місяці чи тижні (тупе і безмежне мародерство з 2022 року не могло закінчитися нічим іншим). Як ліві такі праві політичні сили, які будуть рватися до перемоги (які фінансуються росiянами) будуть активно використовувати ці факти. Це може спровокувати політичні кризи і дострокові вибори в інших європейських країнах (зокрема, Англія). 5 курс ВКВ до грн. Жодних економічних чи фінансових чинників для стабільності грн. немає вже давно. НБУ тримав курс з огляду на суб’єктивні бажання втримати інфляцію чи підтримати торгівлю держборгом на певному рівні. Не дуже вірю, що таке стане можливим в 2026. Значне погіршення економічних та фінансових чинників описав вище. Однозначно не вірю, що курсову ситуацію в країні відпустять. Але в регулятора зараз значно менше можливостей тримати рівень 2025. Переконаний, що по долару ми переходимо в діапазон 43-45 (оптимістичний варіант) чи дальше (куди і на скільки, поки абсолютно незрозуміло). Економічні, політичні, військові чинники впливу на курс зараз будуть значно сильнішими ніж бажання і можливості НБУ. Питання тільки коли і як значно буде мінятися цей вплив. З простіших питань. Готівковий курс давно і стабільно більше курсу на МБ, що означає стабільний чистий викуп готівки і перетік без готівки в готівку. Це означає, що середній і малий бізнес, який сезонно то продавав, то купував валюту і спричиняв періоди викупу готівки і перетоку її на МБ (весна і осінь курс готівки нижче курсу на МБ) або вмирає,або релокується за кордон (особливо ІТ і аграрії). Чорна торгівля контрабандними товарами в ТЦ і окремих магазинах чи базарах впала дуже і тепер (тим більше самостійно) вже не впливає на готівковий курс. Тепер готівка керується тільки попитом від мародерів (звичайно, є якась мінімальна надія,що в 2026 році цей попит може бути меншим ніж в критично максимальному 2025) Перепрошую за довгий текст, та я не так часто вас відволікаю. Дякую всім, хто дочитав.
  18. orest777
    Як на мене, то зараз головними чинниками, які впливають на євро є політичні кризи у Франції, Чехії, складна політична ситуація в Німеччині, частково результат місцевих виборів у Грузії. Франція взагалі може залишитися без бюджету на 2026. Крім того, Британію ковбасить від про та анти палестинських, антимігрантських мітингів. Не слід забувати й про стару-нову передвиборчу гру в США, в результаті чого доларом немає кому зайнятися. Тому євро може опинитися не лише на рівні 1,146 а й значно нижче. Ірано-ізраїльська війна відновиться найближчим часом.
  19. orest777
    Наведу думки одного ізраїльського військового і аналітика. Даний текст перегукується з останніми працями Генерала Залужного. Тільки в Залужного акцент зміщений в більш дорогу і технологічну сторону (мабуть з надією на фінанси і можливості європейських країн і економік, включаючи Британію) а ізраїльтянин більше зосереджений на реаліях, коли результат треба досягати обмеженим і вже наявним ресурсом. Масса, дешевизна и масштабирование. Российско-украинская война перевела мир в режим активного военного строительства и задала тон для будущих конфликтов. Закончилась эпоха "войны с терроризмом" — государства и военные блоки вновь задаются вопросом: как и чем воевать с равным по техническому уровню противником? Я выделяю три ключевых параметра — масса, дешевизна и масштабирование. Эти параметры применимы как к людским ресурсам, так и к "средствам убиения" и всей инфраструктуре, что вокруг них выстраивается. Масса. Европоцентризм простим — этот континент вёл историю военной мысли, поэтому выкладка здесь релевантна. С момента падения Рима формирование армий проходило через несколько стадий: Рыцарские клинки, вассалы, ополчения и ранние наёмники. Эпоха кондотьеров — профессиональные наёмные отряды. Линейная пехота — суверен формирует армию из собственных поданных. Массовые армии — "конвейер" линейных полков в гигантские механизированные силы. "Война с терроризмом" — небольшие профессиональные контрактные формирования. И вновь тренд идёт в сторону массовости. Будущие задачи потребуют оперирования не только корпусами и армиями, но, возможно, группами армий. При этом критически важно сохранять "качественные" человеческие ресурсы — война будущего по-прежнему остаётся технологической. Массовость — это не просто количество людей или техники, а способность быстро восполнять потери и держать производственную и логистическую линию на пике. Дешевизна. Эпоха "мало и дорого" прошла. Даже крупнейшие державы вынуждены искать дешёвые альтернативы дорогим решениям. Это касается всего — от FPV-дронов до крылатых ракет. Если раньше военным технологическим драйвером служила гражданская техника, теперь тренд обратный: гражданские решения быстро "мигрируют" в милитарку для удешевления и масштабирования. Хрестоматийный пример — массовое использование коммерческих "мавиков" и "матрисов": от рекогносцировки до повышения огневой эффективности. И да — цена одного танка "Леопард-2" свежей модификации в десятки миллионов евро вызывает законное беспокойство по части устойчивости массового производства и логистики. Масштабирование. Когда времени и денег нет на долгие эксперименты, первостепенным становится фактор масштабирования. Берётся эффективное решение и запускается в поток: стандартизация, упрощение конструкции, оптимизация производства и ремонта, унификация боекомплектов и запчастей. Чем проще и дешевле единица — тем быстрее она идёт в серию и тем меньше критическое влияние потерь. Масштабирование — это не только заводы и конвейеры; это обучение персонала, логистика, подготовка инфраструктуры и построение цепочек снабжения, которые выдержат постоянный стресс боевых потерь. Вместе эти три фактора создают синергетический эффект: масса требует дешёвых решений, дешёвизна делает возможным масштабирование, а масштабирование превращает отдельный технологический успех в устойчивый боевой ресурс. Стратегии, основанные на эксклюзивных, дорогих и сложных системах, уязвимы в условиях затяжных конфликтов с высокими потерями и ограниченным доступом к цепочкам поставок. Побеждает тот, кто умеет быстро переводить инновацию в поток, снижать издержки и одновременно поддерживать достаточный уровень качества и обученности личного состава. В итоге, масса + дешевизна + масштабирование — новый минимально необходимый набор атрибутов современного вооружения и военной логистики. Планирование и закупки должны фокусироваться не на "идеальной" единице техники, а на способности производить, снабжать и быстро внедрять проверенные решения в серию. Кто сумеет это делать — получит преимущество в длительном конфликте. (THE TACTICAL JEW) Дана тенденція швидко виводить на сцену нових гравців на ринку озброєнь. Це значно піднімає вагу і цінність в сучасних ВВП продукції РЕАЛЬНОЇ економіки, зменшуючи роль і вартість «продавців мрій», навіть коли мова йде про ШІ. Необхідно вже, багато, дешевого, простого, але дієвого. В цьому сенсі значно легше переорієнтуватися і стати в тренді цивільним компаніям, аніж переорієнтовуватися всяким монстрам. Саме така гонка озброєнь відсуне на довгі роки нову економічну кризу, переорієнтує і перерозподілить кошти (включаючи макулатуру емітовану під ковід світовими центробанками). Тому найбільшими загрозами для світової економіки залишаються політичні кризи, які в тій чи іншій мірі зараз накрили всі провідні країни світу.
  20. orest777
    Дві війни на континенті таких чудес можуть натворити...
  21. orest777
    З Вашого дозволу трохи іншої сторони медалі економіки ЄС На фоне падения экспорта, тарифных конфликтов с США и высоких энергозатрат многие немецкие компании ищут новые рынки, и все больше из них обращаются (https://www.hartpunkt.de/ruestung-rueckt-in-den-fokus-der-deutschen-industrie/) к оборонному сектору. Рост спроса на бронетехнику, боеприпасы, военные корабли и самолеты привел к тому, что в Федеральное объединение безопасности и оборонной промышленности (BDSV) в 2025 году вступило уже 340 компаний, на 100 больше, чем годом ранее, а еще в 2017 их было всего 70. Значительная часть новых участников пришла из автопрома и машиностроения, где традиционные рынки сегодня стагнируют на фоне экономических проблем и конкуренции. Этот тренд заметен и на профильных мероприятиях: на большинстве немецких оборонных выставок и форумов, большую часть посетителей представляли фирмы, ранее не связанные с оборонной промышленностью, но теперь активно ищущие партнерства. При этом сам сектор еще недавно считался проблемным: банки неохотно кредитовали оборонные проекты, а отрасль в рамках налоговых стандартов ЕС до 2022 года абсурдно относилась к "неустойчивым". Сейчас же ситуация меняется, примеры вроде Steiner-Optik, вошедшей в тройку самых кризисоустойчивых компаний Германии, показывают, что оборонная промышленность становится не только прибыльным, но и престижным направлением. П.С. Дана тенденція характерна не тільки для ВПК Німеччини, але й Франції, Італії, Чехії. Продовжую вважати, що ситуація в ЄС та євро краща ніж в США та долара. Разом з тим, розумію, що найбільший вплив на курс євро/дол буде мати війна на Близькому Сході в найближчі тижні. Зрештою, як і для курсу грн - "вирішальний" наступ на Донеччині в найближчі дні... (старт подій на наших кордонах з країнами ЄС - це комплекс впливів крім військового наступу,як і масовані обстріли обєктів енергетики чи житлових кварталів скоро)
  22. orest777
    Мій улюблений Торгівельний баланс За результатами 8 місяців 2025 року імпорт товарів вдвічі перевищив експорт. Протягом січня-серпня 2025 року в Україну імпортували товарів на суму $52,6 млрд, а експортували – на $26,3 млрд. Як і раніше, країни, з яких найбільше імпортували товарів до України: Китай — $11,6 млрд; Польща — $5 млрд; Німеччина — $4,2 млрд. Експортували з України найбільше до: Польщі — на $3,3 млрд, Туреччини — на $2 млрд, Німеччини — на $1,5 млрд. Товарна структура експорту/імпорту також без змін: у загальних обсягах ВВЕЗЕНИХ у січні-серпні 2025 року товарів 68% склали такі категорії товарів: машини, устаткування та транспорт — $20,7 млрд продукція хімічної промисловості — $8,3 млрд паливно-енергетичні — $6,7 млрд. найбільш ЕКСПОРТОВАНИМИ з України товарами залишаються: продовольчі товари — $14,6 млрд метали та вироби з них — $3 млрд машини, устаткування та транспорт — $2,5 млрд. Згідно чудернацького документу «Експортна стратегія України» обсяг експорту товарів і послуг в 2025 році мав зрости до 77 млрд дол. США на рік. Поки не складається. Більше того, стійке враження що комусь імпорт значно важливіший за експорт. П.С. Багато писав колись про скасування "торгівельного безвізу з ЄС" і його наслідки. Всі їх чітко спостерігаємо. Особливо аграрії. Ну і про блокування кордону поляками теж писав. На жаль, маємо перші спроби. Чи вдасться "присікти на корені"? Боюсь, що ні.
  23. orest777
    НБУ повідомляє, що З ПОЧАТКУ 2025 року уряд залучив від продажу / обміну ОВДП на аукціонах МАЙЖЕ 356 млрд грн, а загалом упродовж воєнного стану – майже 1 814 млрд грн. Упродовж січня – серпня 2025 року Міністерство фінансів: ЗАЛУЧИЛО від розміщення ОВДП на аукціонах: - 277 млрд 038,4 млн грн, - 1 млрд 258,4 млн дол. США, - 562,7 млн євро; СПРЯМУВАЛО на погашення за внутрішніми борговими державними цінними паперами: - 221 млрд 853,7 млн грн, - 1 млрд 633,2 млн дол. США, - 665,7 млн євро. Максимальна дохідність ОВДП, що розміщувалися на аукціонах у серпні, становила в гривні 17,8% річних, у доларах США – 4,25% річних. ОВДП, номіновані у євро, у серпні не розміщувалися. Якщо подивитись баланс за 8 місяців поточного року, то він майже нульовий: тобто позичають щоб погасити. Портфель військових облігацій у власності фізичних та юридичних осіб станом на 1 вересня 2025 року становив 189,6 млрд грн в еквіваленті порівняно з 137,4 млрд грн в еквіваленті станом на 1 вересня 2024 року. За останній рік він зріс майже в 1,4 раза. То ж - чи є ще вільні ресурси для подальшого залучення коштів. І чи допоможе курс «па 8»?
  24. orest777
    Думаю, багато хто памятає прогнози міжнародних фінансових експертів про страшний кінець ЄС чи євро у звязку з Грецією, потім Італією чи окремо взятими банками різних європейських країн. Але жодного разу нічого над критичного не відбулося. Зараз теж не очікую чогось надзвичайного. Франція завжди була одним з найбільших виробників і постачальників озброєння і бк в світі, навіть в мирні і безпечні часи. Зараз її економіка виглядає ненайгірше. Крім того, в світових фінансах нагромаджено трильйони лишніх грошей, надрукованих провідними центробанками світу в ковідний час, які шукають надійного застосування. А таких надійних і стабільних активів зараз у світі не так багато. Інше питання: як Британія, Франція і Німеччина відреагують на парад в Пекіні. Також, які наслідки будуть після відновлення бойових дій ізраїльських збройних сил в Ірані в жовтні.
  25. orest777
    Згідно даних Рахункової палати щодо виконання бюджету України 2025 року (за І-ше півріччя): - Загальні доходи бюджету за Іше півріччя 2025 року склали 1,9 трлн грн. що на 551 млрд більше ніж за аналогічний період 2024 року - Видатки бюджету становили 2,4 трлн грн.. Дефіцит бюджету – 546 млрд грн. - Стійкість держбюджету в звітному періоді забезпечували міжнародна фінансова допомога та запозичення, обсяг яких зріс в порівнянні до Іго півріччя 2024 року на 56% і склав 865 млрд грн.. І це попри те, що недоотримано 5 млрд євро через порушення зобов’язань щодо програм UF та МВФ - На національну безпеку і оборону в І-му півріччі 2025 року витрачено 1,7 трлн грн., з них 35% - грошове забезпечення військових - Державний та гарантований державою борг збільшився на 10% до 7,7 трлн грн.. частка боргу в іноземній валюті збільшилася з 74,7% до 76,9%. На погашення і обслуговування боргу витрачено 511 млрд грн (на 25% більше ніж минулого року).
×
×
  • Створити...