Перейти до змісту

orest777

Гігант думки
 Профіль  Огляд вміста

  • Постів

    1 305

  • Зареєстровано

  • Відвідування

  • Переможець днів

    14

 Тип контента 

Весь контент orest777

  1. orest777
    Безпекова ситуація в світовій економіці і фінансах практично відключила спекулятивну націнку на багато інструментів. Не до спекуляцій зараз. Також виросла цінність реальних сировин і продукції реальної економіки. Про можливість настання таких обставин писав не один раз. 1 лютого писав тут про різні такі речі теж. І написав про те, що може статися так, що там де не літають ракети багатьох може вбити золото 😉
  2. orest777
    Посеред тижня не маю часу для викладення своїх думок. Крім того, тільки вихідні дні приносять якусь відносну паузу і безперервний процес змін призупиняється, щоб можна було спробувати щось розгледіти і спробувати подумати. Тому викладу своє бачення ситуації і можливого розвитку подій. Знаю, що ніхто не любить читати великі тексти, спробую викласти максимально коротко. 1 Розпочну з подій на БС, оскільки зараз це головний формуючий процес. Як на мене, найголовнішим в тому що відбувається на БС є те, що там немає місця для планованих бізнес проектів і спекулятивних процесів, які задумувалися Трампом і його оточенням (свою думку щодо того як там планували заробляти гроші, я викладав). Оскільки особистих інтересів клану там не залишилося, а війна стала значною перешкодою заробляти гроші на всіх інших, уже запущених схемах і бізнесах, в оточенні Трампа виникла ідея необхідності завершення і це має вагу. Але є ще інтереси США (чи швидше англосаксів) які прийшли в рух і зайшли у фазу коли ще нічого зупинити не можна. Результат всього, що відбувається в регіоні та довкола ще не дозволяє США мати сильну, переконливу позицію у зустрічі з Сі. Тому просто зупинитися і оголосити про свою перемогу Трамп не може. Війна буде продовжуватися. Енергетично і фінансово Китай ще не є в тому стані, який треба Вашингтону (Лондону?). Хоч певні сили вже запустили спроби контактів найвищого рівня і завдань з керівництвом Ірану через Лукашенка. Та найреальніша перспектива на наступний тиждень мінімум – продовження ескалації. Крім того, Пакистан продовжує нищити логістику між Китаєм та Іраном через Афганістан, а Ізраїль почав нищити логістику між Іраном і росією. Якщо справа дійде до знищення іранських електростанцій чи (та) висадки десанту на острів Харк чи (та) узбережжя, Іран, з великою імовірністю, продовжить нищити нафтову та газову інфраструктуру союзників США і переключиться на системи опріснення води (це не рішення влади Ірану чи командирів КСІР, це команда з Пекіну). Це викличе серйозну гуманітарну кризу в регіоні (немає роботи і прісної води),може спричинити серйозну міграційну кризу та нарешті розпочати енергетичну кризу у всьому світі. Аж тоді стане вимальовуватися вплив на світову економіку і фінанси. Якщо описане станеться, то наступного тижня. Імовірність висока. В планах тих, хто розпочав війну на близькому сході – або підімнути енергетику під себе, або зробити ресурс недоступним ні для кого. Тому варіант перетворити СА, ОАЕ, Кувейт, Катар і тд в те, чим вони були ще кілька десятиліть тому не лякає тих, хто дерегує і режисує це «шоу». Китай сподівається, що «союзники» США вплинуть на Трампа і все зупиниться. Але я переконаний, що Трамп уже не керує процесом, а Китай не бачить чи не вірить у кінцеву ціль всього що зараз відбувається на Близькому Сході. Крім того, там є і чітко прослідковується інтерес Ізраїлю. Ізраїль чітко і впевнено вирішує своє завдання. І не в інтересах Ізраїлю, щоб все зараз закінчилося. А може й пустеля довкола, на якій можна будувати все з нуля і під себе їх теж влаштовує? Гостра фаза конфлікту продовжиться, нафта і решта енергоносіїв буде рости. 2 Саміт Трамп – Сі, на мій погляд, в домовлені терміни не відбудеться (про що писав тиждень тому). Підозрюю, що цього тижня буде офіційно озвучено про перенесення зустрічі на невизначений період. Пекін зараз дуже уважно вивчає війну в Ірані і оцінює свої шанси на перемогу у війні з Тайванем. Переконаний, що вони вже не впевнені в цьому. А зараз вони не готові зав’язнути в довгому виснажливому конфлікті. Енергетична безпека піднебесної в критичному стані. Фінансові проблеми і боргова криза бізнесу перед бюджетом та перспективи бізнесу в умовах значного росту ціни сировин і відчутного падіння попиту на міжнародних ринках не дозволять Пекіну нарватися ще на якісь санкції, заборони та обмеження. Китай не може зараз обрушити піраміду росту реалізації BYDів Zeekrів e ctr. Внутрішній ринок завмер, реалізація в Азії вже падає через події в Ірані а США і особливо ЄС готові закрити двері. Чекають тільки причини. А 90% китайської продукції залежна від полімерів – продукту переробки нафти, яка дуже здорожчала і китайська рентабельність вмерла. А по нафті перспективи для Китаю сумні, якщо все буде йти як зараз. З огляду на це Сі може посилити допомогу своєму головному проксі – росії і значно інтенсифікувати війну в Україні. А можливо й підштовхнувши москву до нападу на країни Балтії. Поки бачу напад Китаю на Тайвань на протязі кількох найближчих місяців мало імовірним. Значно очевиднішим може бути агресія росії проти країн Балтії. 3 щодо Європейського Союзу. Шанси на перемогу Орбана відчутно ростуть. ЄС починає пожинати плоди своєї безпорадності, байдужості, недалекоглядності і критичної залежності від москви та Вашингтону в минулому. Перемога Орбана спровокує серйозну політичну кризу в союзі. Програш Орбана призведе до відміни результатів через «зовнішній вплив» і спровокує серйозну політичну кризу в союзі. Якраз на фоні цього всього втравні москва може й наважитися на вторгнення, наприклад, в Латвію (Естонія серйозно готується і поруч Фінляндія і решта вікінгів а в Литву треба задіювати Білорусію, а там Лукашенко в специфічних стосунках з Вашингтоном, може не погодитися). Приходить час Лондону і Варшаві показати чи вони чогось варті (цікаво буде глянути хто наважиться приєднатися першим: Франція чи Німеччина. Я ставлю на Париж). 4 щодо перспектив у нас. Трамп дуже хоче призупинити конфлікт тут. Це дасть змогу вивільнити ресурс європейських країн на театр подій на БС і Китай та покращити відносини з москвою проти Китаю. Але цей розвиток подій не влаштовує … багатьох. Війна буде тривати. Допомога від ЄС заблокована на довго, щодо альтернативних 30 млрд поки тиша через продовження потоку новин про все нові антикорупційні та мародерські скандали і розслідування вже не тільки НАБУ і САП, але й СБУ і тд. З МВФ також ситуація погіршується через відкрите небажання закрити схеми оптимізації оподаткування чи відвертої несплати податків великим бізнесом шляхом дроблення і фопізації. Наші це подали як ПДВ на всіх (зрештою, метод перекручення вимог МВФ для їх захоронення і не впровадження – давня схема). Олії у вогонь підлив і скандал в Ощадбанку через маніпулятивне озвученням підозри заму (Олег Стринжа розкрив і наважився вголос озвучити про жахливі корупційні схеми в Ощадбанку та можливі аналогічні дії «подєльніків» Пишного в інших держбанках). МВФ в шоці і вимагає нарешті закрити всі схеми (включаючи контрабандні) і максимально задіяти внутрішні резерви фінансування бюджету. І тільки після того згідна говорити про допомогу. А ще ж треба пам’ятати, що в Угорщині не просто так були арештовані інкасатори з мільйонами валюти і золота незрозумілого походження. Зараз на днях, ближче до виборів, угорські силовики озвучать результати розслідування щодо цього. Впевнений, що озвучене дуже негативно вплине на імідж влади в Києві (куда ще більше, але кожного дня є щось нове), імідж України в ЄС та світі… Як підсумок. Ситуація в світі негативна, вплив на економіку і фінансову систему продовжиться. Ми продовжимо активно імпортувати інфляцію. Погіршення співвідношення імпорту і експорту продовжить девальвувати гривню. Монетарні методи НБУ стають все менш дієвими, відсоткова ставка знову втрачає зміст. Мушу розуміти чи є зміст продовжувати викладати свою точку зору і витрачати на це час…
  3. orest777
    Підозрюю що ситуація зараз виглядає приблизно так: - різкий ріст нафти потягнув за собою ріст всього, особливо вартість пального, полімерів та продукції хімічної промисловості (порохи, добрива, ліки і тд) - боротьба за контроль основних логістичних маршрутів спричинила побоювання можливих затримок в логістиці (ще свіжі спогади про затори в портах і багатотижневі затримки контейнерів в святі часи смішного ковіду) - виробники та посередники пробують купити щось "на склад" поки "дешево" і ще щось є в наявності. Український бізнес в цьому не оригінальний - до процесу доєдналися шпекулянти, виходячи з "біткойнів" та акцій "продавців мрій" і датацентрів, та вкладаючись в нафту, зріджений газ, добрива і тд - виробники і посередники вище наведених "дефіцитних цінностей" з жадібності та з огляду на безпекову ситуацію пробують отримати вигоду якнайшвидше, скорочуючи терміни післяоплати, для бізнесу з України повертаються передоплати (не тотально але...) - усе це погіршує і так катастрофічний торгівельний баланс та збільшує потребу у валюті для розрахунків за імпортними контрактами - НБУ палить резерви згідно потреби ринку, паралельно піднімає вартість валюти обрізаючи попит хоч трохи та стимулюючи експортерів продавати під гривневі потреби. Картина цього всього на табло. Паралельно відбувається імпорт інфляції. Це все ще потриває якийсь час. Тим більше, що ситуація підсилена невизначеністю з подальшим міжнародним фінансуванням. Так чи інакше, за якийсь час настане зворотня історія. Залишки товарів наберуть бажаних розмірів, відбудеться сезонний спад в імпорті (ті ж енергоносії, ее, добрива і тд). Тільки питання з яких рівнів і як сильно відкотимося. Важливими будуть результати міжнародних подій і зустрічей в квітні (трохи писав в попередньому повідомленні сьогодні). А поки ростемо (чи знецінюємося) і варіантів немає...
  4. orest777
    Ще не так багато років тому Німеччина попала в очевидну лапавку (пастку). Хитрі бюргери-бариги заробляли неймовірних грошей продаючи з величезною рентабельністю свою високотехнологічну продукцію виготовлену з практично дармової сировини і енергоносіїв росії. Зацікавивши велику кількість країн Європи можливістю дешево (безмитно) купувати свою продукцію, створили (не без підтримки США) ЄС. Але раптом все пішло не по плану. Сировина і енергоносії стали недоступні а потім доступні, але за значно вищою ціною. Прекрасне життя різко змінило забарвлення. Геополітична і без пекова ситуація обговорена не раз, її торкатися не буду, як і ситуацію з добровільним руйнуванням енергетичної безпеки і незалежності. Меркель колись отримає за все по заслугах, в цьому я не сумніваюся. Але історія вчить тому, що вона нікого і нічому не вчить. Китайська велич виросла з інвестицій та жахливої недалекоглядності англосаксів. Теперішньою підтримкою «китайського дива» є !!!!!!тадам!!!!! дешева російська сировина та енергоносії (плюс іранська, венесуельська і ще там якась) . Тільки, на відміну від німецької історії, в цьому випадку у нас відсутня фантастична рентабельність і надприбутки та економічний союз, який забезпечував Німеччині можливість володіти другим за купівельною спроможністю і ємністю споживчим ринком світу (перший США). Пекін, в спробі завоювати світові ринки і просунути свої зікри, сяомі і решта джівели, пішов шляхом максимального демпінгу і компенсації інтересів захланних китайських «бариг» за рахунок державної підтримки і бюджетних чи (та) ЗВРних коштів. І ось настає чудовий момент, коли сировина і енергоносії стають НЕДОСТУПНИМИ чи (і) дуже дорогими. Рентабельності в китайських підприємств вистачає тільки на прибиральниць-роботів. А ЗВР п’є яйця і активно розспівується, запрошуючи в гості французьких співаків і розучуючи з ними старовинні романси. До великої війни 2027 року залишається все менше часу. США активно тренується на «котиках», вистрілюючи запаси старих ракет різних класів та випробовуючи новітні технології, попутно стаханівськими темпами озброюють та готують Німеччину, Францію, Японію, Австралію, Британію. Нафтові ресурси Близького Сходу мають стати або допомогою в майбутній сутичці, або залишитися в землі до свого часу. Глобальні світові логістичні шляхи (не тільки морські, але й повітряні і наземні) нищаться чи беруться під контроль Вашингтоном-Лондоном-Токіо-Канберою. США мають свою нафту і венесуельську, ЄС і Британія мають «норвежську» а що має Китай? Необхідність окупувати росію? Чекаємо квітень і результати зустрічі Трампа і Сі, якщо вона відбудеться… П.С. може й не зовсім місце для допису. Але це і про євро і долар. І про їх прогнозовані крос-курси на кілька місяців вперед…
  5. orest777
    Пречудова нагода конвертнути наступну порцію дол в ойро
  6. orest777
    Спробую прокоментувати те, що піддається коментуванню і не знаходиться в зоні якихось особистих суб’єктивних бачень і вподобань: 1 Ормузька протока не знаходиться під контролем Китаю. До початку бойових дій через протоку проходило 40-50 суден за добу. 3 другого березня кількість суден впала до приблизно 4 за добу. Головними причинами є без пекові міркування власників суден чи (і) вантажів та значний ріст страхових сум (приналежність і мотивацію страхових компаній описував раніше). Ця кількість поки не змінилася. Китай пробує домовитися з Іраном про прохід танкерів з «китайською» нафтою. Результат поки не відомий. 2 високі ціни на нафту чи зріджений газ поки нічого не принесли фашистському режиму в москві. Тимчасова висока ціна на що небудь не означає, що по цій локальній максимальній ціні всі гребуть без тями. Минулого тижня російська нафта бренду юралс відвантажувалася по 46 дол за барель в Приморську і 44,3 в Новоросійську (по факту в Новоросійську відвантажувалася тільки казахська нафта штатівських компаній, наливний термінал російської знищений нашими військовими і поки не працює). Це дані агентства Argus, яке спеціалізується на цьому. До слова, сьогодні ціни як на нафту так і на газ на ринках (особливо європейських) суттєво падають. 3 Індії дозволили викупити нафту,яка бовтається в прибережних водах в танкерах для підтримки поставок пального і звільнення танкерів, щоб полегшити логістику (не всі танкери є з тіньового флоту і не всі вернуться за наступною партією нафти). Але дані поки не дуже змінилися, там далі в океані біля 140 млн барелів. Плюс нагадаю,що Індія розраховується з кремлем рупіями, або «російськими» інвестиціями в індійську економіку. Живої ВКВ за цей «продаж» росія давно не бачила. 4 Ще раз наголошу, за минулий тиждень відвантаження РОСІЙСЬКОЇ нафти з порту Новоросійська склали 0 (нуль) барелів. Ці офіційні дані зовсім не важко знайти. 5 жодних профітів поки що росія не отримала. Це може статися пізніше, або так і не вийти з площини «бла-бла-бла» 6 Китай не отримав більше впливу на Близькому Сході. Їх і російська повна безпорадність в спробах допомогти Ірану не на жарт роздратували генералів «стражів». Крім того, Пакистан (який рахується ніби союзником Пекіну) розвалює в Афганістані всі шляхи прямої логістики між Китаєм та Іраном. 7 На чому ґрунтується твердження, що США не захистили союзників? В перший день війни Іран запустив в різні сторони 350 балістичних ракет та понад 800 шахедів, в другий день 175 ракет і 400 шахедів. 8 березня вже було запущено 180 шахедів і 55 ракет а вчора 55 шахедів і 25 ракет. Значних влучань чи руйнувань окрім як на військових базах та об’єктах США в регіоні немає. Країни відновлюють виробництво міді, зрідженого газу. Чекають на танкери. Решта коментуванню не підлягає. Це особисте бачення, здогади. Ми всі маємо на них право і навіть на їх вільне озвучення. Спробую тільки нагадати про Авраамові угоди і перелік країн, які їх підписали. Щодо позиції Ердогана, то я коротко її вже коментував. Ердоган один з регіональних лідерів з своїм баченням майбутнього регіону і фантомними болями за тюркською імперією та своїми рахунками з курдами. І це той регіональний лідер, який мав завжди свою позицію в регіоні і Вашингтон з нею завжди рахувався. Байден міг отримати в союзники проти Ірану Туреччину (і я тоді про це писав) але забоявся. П.С. Я не в захваті від дій Трампа, особливо тих, де не приховано його бажання заробити. Але чим більше об’єктивності, тим більше шансів щось справді розгледіти.
  7. orest777
    Багато хто і багато чого говорить. Якщо пробувати читати чи слухати всіх, то часу на щось інше банально не залишиться. В умовах засилля інформаційного потоку різної якості треба робити вибір. Переконаний що якісний аналіз має бути без емоційний, аналітик має бути максимально дистанційований і незаангажований та мусить аналізувати максимальну кількість чинників, які впливають на ситуацію чи процес. А коли в дописі одні емоції і припущення, багато знаків оклику і запитання, великих букв це скидається на боротьбу за аудиторію, на охоплення, рейтинги і бабло за бльохерство і інфоциганство. З такими потоками емоцій і припущень навіть дискутувати і опонувати важко. Можна контраргументувати на факти, обґрунтовані висновки, але не на емоції чи відчуття. Потім любий «розлогий терен» скаже, що нічого не збулося, бо прилетів «різнокольоровий лебідь» з неочікуваного південно-східно-північного напрямку, а ріст акцій в «південній африці і на крайній півночі південної америки» призвів до покращення ситуації в північній Європі і зменшенні вартості боргу в Японії… П.С. Трамп сказав, що Іран програв, війна скоро закінчиться і все пішло «взад». Що завтра скаже Трамп не знає ніхто крім найближчих родичів Трампа. Але коли значні рухи фінансових інструментів і ресурсів залежить тільки від слів Трампа, то це не економіка, не фундамент і не прогнозовані процеси, обґрунтовані розумними діями досвідчених спеціалістів. Хтось заробляє на рейтингах і хайпі а хтось на спекуляціях і інсайтах. П.П.С. Курс у нас тримається на запроваджених раніше обмеженнях і регулятивних заходах щодо валютних операцій та на діях регулятора. Поки НБУ продає валюти рівно за потребами, які ростуть через ріст критичного імпорту і цін на нього. А що буде після 12 квітня не знає ніхто. Дивним чином і наступний тур перемовин між Україною росією та США перенесені десь на середину квітня (після виборів в Угорщині (підозрюю, Орбан може оскаржити результати, в разі програшу, мотивуючи це зовнішнім впливом на результати, в Румунії пройшло таке колись з ситуативною користю, але прецедент дуже суперечливий) і можливої зустрічі Трампа з Сі)…
  8. orest777
    Ок, як і скільки буде тривати війна на БС ми точно побачимо. На зустрічі Трампа з Сі буде важливим не тривання війни а її результат для сторін. Варто додати й те, що мало хто висвітлює, але інтенсивні удари Пакистану по Афганістану продовжуються. Пакистанські повітряні сили б'ють по Кабулу та транспортних шляхах, якими відбувається рух вантажів між Іраном та Китаєм. Щодо протоки, то рух по ній блокується більше і швидше Британією (чи провідними світовими страховими компаніями з штаб-квартирами в Лондоні) і тут слід розуміти, що актуальні геополітичні інтереси теперішнього Вашингтону і сивого Лондону і королівської вертикалі "трохи" різні і я далекий від думки, що Англія готова програти війну "за Європу" теперішнім США чи Китаю. Щодо нас і курсу. Невеликий позитив є в тому, що відбувається ріст світових цін на зернові. Але проблеми в логістиці та кризи з інфраструктурою і безпекою негативно впливають на аграрну галузь в цілому. З негативу: ситуація з міжнародною фінансовою допомогою погіршується (не без допомоги Києва Орбан має все вищі шанси на перемогу, паралельно ще більше псуються відносини з угорською опозицією і урядами європейських країн в загальному). Фундаментальна позика від ЄС на 90 млрд, на якій тримається життєдіяльність країни на 2026 і 2027 роки стає все недосяжнішою. Паралельно відбувається ріст цін на критичний імпорт (енергоносії, ее, добрива, полімери, складові до дронів, оптоволокно і тд і тп). Також спостерігається ріст попиту на готівкову валюту (активізація корупційних схем чи (та) захисна реакція сіро-чорного бізнесу). Це призводить не тільки до росту попиту на валюту і девальвацію, але й, значно більше, на ріст інфляції. Регулятор старається тримати курс під контролем, але можливостей стає менше. В ЗВР почався процес скорочення не тільки через переоцінку у зв'язку з здешевшанням євро.
  9. orest777
    Вітаю. Кущ, звичайно, пише красиво, яскраво, епітетно, інколи навіть феєрично. Але не сотворіть собі кумира, проаналізуйте збуття попередніх прогнозів, особливо таких епічно-сценічних. США можуть вийти з конфлікту коли захочуть і будуть вважати за потрібне. Жодних прогнозованих термінів немає і змоги спрогнозувати їх немає тим більше. Якщо конфлікт затягнеться і приведе до серйозного зменшення запасів і засобів в армії США, це може, і спровокує, напад Китаю на Тайвань чи (і) Японію. Активні бойові дії в Ірані до квітня, з великою долею імовірності, можуть спровокувати Пекін в травні. Тому, підозрюю, є два варіанти розвитку подій: 1 ще кілька днів активного руйнування флоту, авіації, складів з ракетами і пускових установок. Після чого взяття під контроль Ормузької протоки і робота по загрозах обмежиним залишком засобів 2 перший плюс наземна операція з задіянням спецназу і масовки з курдів для зміни режиму В любому випадку не чекаю затяжної війни в регіоні. А "несподівана" зупинка може спровокувати зворотній рух процесів у фінансах і економіках з ще більшою амплітудою. П.С. Не готовий прогнозувати реакцію і дії Туреччини. Адже сильні і озброєні курди їм точно не потрібні. Крім того, напад Китаю на Тайвань може спровокувати різкі зміни в керівництві Піднебесної (не впевнений, що Сі зміг нейтралізувати всіх, хто готовий змести деменційного діда (дідів)). П.П.С. Регулятор тримає як може. Орбан на всі 200% використовує ситуацію з нафтопроводом "Дружба" (про що писав)
  10. orest777
    Більш актуальна версія, що чекають закінчення Рамадану (18 лютого - 19 березня) і тоді. Але протистояння США і Китаю (поки через ліквідацію пекінських проксі) триває. А на 2027 ніби планується головна подія США вже пришвидшує розгортання нового стелс бомбардувальника на 2027. А поки в Ірані тиша, Пакистан вдарив по Афганістану...
  11. orest777
    Дай Бог щоб помінялася. Але Орбан зараз на всю потужність розкручує свою агітацію власне на ґрунті "загроз" Угорщині і ЄС від України. Навіть війська вивів на охорону стратегічних енергетичних об'єктів. Після оголошення результатів виборів ще буде період формування більшості і тд. Тут явно не питання місяця, швидше біля трьох. Але є позитив: сьогодні з'явилася інформація, що МВФ погодив програму на 8,1 млрд і 1,5 млрд (з 3,8 млрд розрахованих на цей рік) може надійти найближчим часом. Може й підстрахують ЄС. Крім того, є й інші програми: UF від ЄС обсягом 50 млрд євро і вже виділеними 26,7 млрд (залишок 23,3) ERA від G7 обсягом 50 млрд долі вже виділеними 42,7 млрд (залишок 7,3)
  12. orest777
    Для того, щоб надати кредит для України на суму 90 млрд євро на 2026-2027 роки, необхідно затвердити три законодавчих акти ЄС (регламенти): про імплементацію посиленої співпраці щодо заснування кредиту підтримки України на 2026 та 2027 роки; про внесення змін до Фонду для України (Ukraine Facility) та про внесення змін до багаторічної фінансової рамки на 2021-2027 роки. Всі три вже схвалені Європейським парламентом і знаходяться на останній стадії затвердження – у Раді ЄС. Планувалося, що документи будуть ухвалені Радою ЄС та підписані у Європарламенті 24 лютого, на честь річниці повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Схвалення перших двох документів може відбутися кваліфікованою більшістю голосів держав ЄС, але третього – зміни до довгострокового бюджету ЄС – лише одноголосно. Саме ухвалення змін до бюджету Угорщина заблокувала у п'ятницю, 20 лютого. Два інші документи ухвалені на рівні Комітету постійних представників (Coreper) і готові до фіналізації та підписання у вівторок, 24 лютого. https://www.pravda.com.ua/news/2026/02/20/8022012/
  13. orest777
    Вітаю. В коментованому Вами дописі я оцінював можливий вплив виключно війни США з Іраном. Щодо інших зовнішніх чинників впливу то повністю погоджуюся. ЄС зараз буде шукати шляхи вирішення проблеми, можливо і знайдуть. Але зараз це складно з огляду на те, що 12 квітня в Угорщині вибори і Орбан з своєю партією мають всі шанси програти. Тут треба не переборщити, щоб не викликати біди. Вибори в Угорщині багато в чому визначальні для подальших подій в Європі і ЄС. Їх результат може задати тренд на майбутнє. В 2027 вибори у Франції, потім Італія і тд. Окрім того, Міндічгейт зараз сильно похитнув проукраїнські сили в урядах Данії, Чехії і, разом з справою Епштейна, в Англії. Не можна допустити тріумфу прокремлівських правих чи лівих, які головним своїм козирем використовують питання божевільної і вбивчої корупції і мародерства в Україні. Тому я в неділю писав про можливий період значної волатильності курсу в Україні на якийсь період. Будемо сподіватися, що резерви НБУ та посівна допоможуть згладити ситуацію та на позитивний результат виборів в Угорщині. А до істерик чи просто висловів агента російських спецслужб Гетьманцева, який з іншими членами команди Деркача розвалює країну і економіку з 2019 року, я б відносився відповідно. Особливо перед чи в день четвертої річниці повномасштабної агресії росiйських загарбників і в дні 12 річниці від початку війни в загальному.
  14. orest777
    Іранська нафта не складає визначного обсягу реалізації через санкції. Тому якогось катастрофічного росту ціни не передбачаю. Під час 12ти денної війни з Ізраїлем минулого року нічого такого не було. Вплив на фінансові ринки світу буде залежати не від тривалості бойових дій а від успішності дій військ США і їх союзників. Але технологічні відмінності і рівень озброєння і виконавців такий, що важко уявити тріумф персів. Ну і абсолютна залежність ціни грн від дій і бажань НБУ а не подій в Ірані є не останньою причиною того щоб з нею (ціною грн) нічого надзвичайного не сталося.
  15. orest777
    Станом на зараз імовірність як в анекдоті про зустріти динозавра: 50 на 50 :) Якщо серйозно, то Україна може цікавити ЄС з кількох причин: - ємний контрольований ринок збуту. Уже не актуально. Більшість платоспроможного населення виїхало в той же ЄС, піднімаючи ВВП окремих країн досить суттєво - перспективна економіка з висококваліфікованими кадрами, територія, на якій з мінімальними витратами можна швидко налагодити виробництво всього, що не хочуть виробляти і з дуже привабливою собівартістю. Не актуально, більшість виробничих площадок зруйновані, фундаментальні чинники (доступність і достатність електроенергії, морська логістика, вигідні маршрути сушею в Азію і тд) уже відсутні. Значна частина родовищ копалин, які могли цікавити союз під окупацією - величезні можливості АПК. Теж уже не цікаво через значні руйнування інфраструктури та проблеми з морською і річковою логістикою (в середині союзу вистачає свого виробництва а можливість експортувати за межі союзу вирощену в Україні продукцію значно ускладнені) - залишається тільки безпекова складова, ЗСУ зараз єдиний дієвий інструмент безпеки в регіоні. Але питання що ефективніше: абсорбувати цілу країну з проблемами на трильйони чи найняти військових в свої армії. Старі норми моралі і права у світі руйнуються з неймовірною швидкістю. Право сили уже сприймається досить адекватно у всьому світі, тільки стоїть питання хто сильний: якщо свої то взагалі ок. Чи в питанні подальшого майбутнього України переможуть старі норми і цінності, чи ми зможемо бути переконливими в новій парадигмі чи спрацює третій варіант розвитку подій поки сказати важко. Все ще змінюється...
  16. orest777
    Вітаю, схильний думати що вилучення паперових банкнот, при наявності металевих, не є жодним дзвінком. Якщо вилучення зношених купюр і їх заміна новими не відбувалися з моменту випуску монет, то це виключно технічний крок. Ну і знову ж, заміна зношених купюр - це витрати, які абсолютно нам зараз не потрібні. При теперішніх обсягах імпорту і повній залежності країни від імпорту, включаючи енергоносії (нафтопродукти, газ, електроенергія) та критичній слабкості внутрішнього виробництва через дефіцит ее, проблеми з логістикою і тд. значна девальвація викличе непомірну інфляцію. Значна частка населення, залежного від соціальних виплат, та неможливість бізнесу компенсувати інфляцію ростом зп через і так велику частку зп в собівартості робить таку інфляцію фізично небезпечною для існування держави. Маю думку, що регулятор буде продовжувати максимально контролювати інфляцію. Інша справа. що можливостей в поточному році буде значно менше ніж в попередні роки як через проблеми з торгівельним балансом та фундаментальною слабкістю економіки так і через складнощі з зовнішнім фінансуванням (тут може виникнути необхідність задіювати внутрішні резерви через внутрішні запозичення (особливо валютні), а, в такому разі, стабільність, особливо фінансова, також відіграє головну роль). Я ще на початку року писав, що ми (на основі фундаментальних чинників) переходимо в діапазон 43-45 якщо все ок чи до 48 якщо ситуація погіршиться. Вище поки не бачу.
  17. orest777
    Ну і про довіру як до США та Трампа так і до технологій ШІ і інших "принад" "продавців мрій". Та про наслідки впливу на світову економіку і перерозподіл коштів гонки озброєнь, включаючи й ядерної зброї та ракетних технологій у зв'язку з закінченням договорів між рф та США. Глобальні інвестори вкладають рекордні суми в європейські акції, що пов'язано з бажанням зменшити залежність від США, а також зростаючим оптимізмом щодо економіки регіону. Як пише Financial Times, європейські акції в лютому демонструють найвищий за всю історію місячний приплив коштів – у першій половині місяця розмір інвестицій щотижня становив близько 10 мільярдів доларів. Також цього місяця європейський індекс блакитних фішок Stoxx Europe 600, як і індекси у Великій Британії, Франції та Іспанії, подолав низку рекордних максимумів. Відзначається, що інвестори намагаються піти від Уолл-стріт і її величезного технологічного сектора, який цього року постраждав від побоювань щодо можливої бульбашки в сфері штучного інтелекту. У той же час європейські ринки значною мірою орієнтуються на сектори "старої економіки", такі як банки і природні ресурси. Другою причиною стабільних інвестицій FT називає ознаки економічного зростання в Європі. Беата Мантей, керівник відділу стратегії європейських і глобальних акцій в Citibank, заявила, що інтерес до європейських акцій був викликаний "внутрішніми заходами стимулювання", а також переорієнтацією на нетехнологічні сектори. Акції європейських оборонних компаній також продовжили зростати: німецька Rheinmetall подорожчала на 12 відсотків у 2026 році, а британська BAE Systems – на 26 відсотків. https://www.unian.ua/economics/other/investori-perevodyat-velichezni-koshti-zi-ssha-do-yevropi-ft-poyasnilo-shcho-vidbuvayetsya-13293129.html
  18. orest777
    Якщо дозволите, пару слів про тарифи. З весни 2025 року Трамп розпочав введення тарифів та мит на імпорт в США. В результаті перемовин, воєн чи тихого спротиву за якийсь час ставки мит застановилися від 0 до 50-60% залежно від країни чи групи товарів. Вчора Верховний суд відмінив це все на очікуваній основі перевищення повноважень і навіть дав підстави вимагати відшкодування в розмірі десятків мільярдів доларів. Трамп,у відповідь, на основі статті 122 закону про торгівлю ввів мита в розмірі 15%. Це максимальний розмір, згідно закону. Тривалість дії тарифів – до 150 днів. В результаті, до прикладу: рoсія мала 0% стало 15% ЄС мала 15% стало 15% Україна мала 10% стало 15% Індія 18% стало 15% Мексика, Бразилія, Канада, якщо пам'ять не зраджує від 20 до 50% стало 15% Значного безпосереднього впливу на курс в парі ойро/бакс бути б не мало, але питання довіри до США, долара і Трампа може зробити багато. Ну і питання, що Трамп буде робити далі і в результаті поглумленого самолюбства і для рейтингів на листопадові вибори.
  19. orest777
    Є невеличка проблема: МВФ вимагає не те, що "не можуть поставити на голосування"... Держборг України станом на 31 грудня 2025 року - вже 9 трлн грн, майже 100% ВВП. Лише за 2025 рік борг виріс на 2 трлн грн. Головні джерела боргу 2025 року: 37,9 млрд дол. — кредити ERA від G7; 12,1 млрд дол. — фінансування від ЄС. Переважно це пільгові кошти партнерів, а не комерційні позики під високі відсотки, через це середня вартість боргу впала до 4,55% (у 2021 було 7,2%). Структура за кредиторами: 66% — пільгові позики від урядів і МФО; 22% — внутрішні ОВДП; 10% — зовнішні ринкові папери. За валютами: євро — 46%, долар — 23%, гривня — 21%. З хорошого: строк до погашення боргу зріс з 6,3 року у 2021 до 13,4 року у 2025. Зовнішній борг — взагалі до 15,7 року. Є й проблеми: 75% боргу — зовнішній. Понад 40% усього держборгу — перед ЄС. Пільговий період мине і борг треба буде віддавати. Хіба до того часу ми станемо членом ЄС і борг нам спишуть. Але ідея перевиборів затьмарює очі і будь які перспективи…
  20. orest777
    Останніми днями прочитав дуже багато роздумів різних людей щодо можливого призначення Кевіна Уорша головою ФРС. Ринки навіть якісь висновки вже зробили і навіть якісь рухи в золоті і тд пояснюються очікуваннями від призначення. Маю певну думку з цього приводу. Як на мене, то висування пояснюється виключно тим, що персонаж є просто зятьок якогось "дружка" Трампа (Лаудера). Трампу не треба дорогого, дешевого чи ще якогось долара, чи якоїсь певної обгрунтованої політики ФРС (ознаки якої почали шукати різні фінансові експерти у світі). Трампу треба "несподівані" контрольовані коливання на ринку, які буде провокувати дружбан, а сімейка Трампів буде заробляти. Ну і треба сприяння регулятора у відкритті і безперешкодному "юзанні" всяких спецрахунків (рахунку ради миру, рахунку відновлення Гази, рахунку продажу "венесуельської" нафти, добробуту і процвітання "буркіна фасо" і тд і тп). Найгірше в тому, що ці "фінти вухами" можуть сильно нашкодити економікам інших країн і союзів. Можливо, результат виборів в листопаді в США зможе вернути ситуацію до адекватної і прогнозованої. Але до кінця 2026 року ми побачимо багато "несподіваних" амплітудних обвалів і відновлень на світових ринках...
  21. orest777
    Зараз багато хто заговорив про спроби НБУ кудись "не пустити" курс грн/євро, чи привязати гривню більше до євро і тд і тп. Пару слів про ситуацію. Міжнародні позики та допомога за 2025 склали понад 45 млрд дол з них євро – понад 30 млрд. Значна частка цих коштів в Україну фізично не потрапляла, а осідала на рахунках міжнародних виробників озброєння. Та як держборг в євро (значний ріст частки євро в структурі держборгу) це пречудово фіксується. На 2026-27 роки планується сума позик від ЄС 90 млрд євро з яких 60 млрд – це саме кошти на закупівлю озброєння. Імпорт за 2025 склав понад 84 млрд дол. і під 30% - імпорт з Китаю, явно не в євро. Польща і Німеччина – десь така сама сума і це вже євро. Можна припустити, що імпорт зараз практично порівну розділений між євро і доларом, тоді як під 70% зовнішніх запозичень – це євро. Але активне задіяння європейського ВПК до забезпечення потреб нашої армії (що лобіює Франція), значні потреби в імпорті газу, електроенергії, нафтопродуктів призведуть до зміщення імпорту також в сторону єврової складової. Такими темпами доля євро в структурі державного боргу дуже швидко буде збільшуватися. А це буде все більше привязувати гривню до євро.
  22. orest777
    Безпекова ситуація в світі і ризики призвели до того, що розподіл фінансів в активах зараз максимально неприродній. Події в золоті, сріблі, біткойні яскраво це демонструють. Там де не літають ракети багатьох може вбити золото 😅
  23. orest777
    Пробуючи прогнозувати зараз рівні в парі ойро/дол я б не орієнтувався тільки на якісь дані, що стосується фінансів, економіки чи політики тільки США, а тим більше на теханаліз. За підсумками 2025 року найкраще себе почували економіки Іспанії та Португалії. Ріст ВВП цих економік майже вдвічі перевищує показник ЄС і єврозони. Ще до повномасштабки я описував специфіку економіки ЄС і пояснював чим відрізняється питання вартості євро для Німеччини, Італії-Франції чи тих же Іспанії і Португалії. Дешеве євро дало свій результат для переферійних економік. Але й Німеччині зараз дороге євро не вигідне (про це вже писав). Її торгівельний баланс різко погіршується, як через перекоси і дисбаланси з США так і з Китаєм. Звичайно проблема номер один для Берліну - це енергетика і відмова від атомних електростанцій (підступний план путiна і меркель по підкоренню ЄС москві), сподіваюся спяніння деменційною "декарбонізацією" в ЄС пройде. Більш ніж впевнений, що в ЄС зараз чітко розуміють необхідність і перспективи "валютних воєн", ще й з огляду на те, що ЄС виходить з під залежності і опіки Вашингтону (адже коли політика ЄС малювалася на 90% у Вашингтоні то ситуація була одна) не тільки по власній волі (Трамп виштовхує Брюсель у вільне плавання з усіх сил). А інструментів в ЄС вистачає: від штатівського боргу у власності національних і пенсійних фондів (особливо північних економік) до нафти і газу (тих же північних країн), загрозу яким складають штатівські енергоносії. Крім того, хто знає, як вплине на ситуацію результат виборів в Угорщині і зміна розкладу в політичній мапі ЄС? Про можливі наслідки військових операцій США в Ірані та Китаю в Тайвані навіть згадувати не хочу.
  24. orest777
    Вітаю. Я викладав своє бачення, як зараз формується попит на готівку. Думаю, що головне джерело попиту зараз на паузі. Впевнений, що ще не вся грн конвертована, але вони притихли. Попиту від бізнесу немає. Дуже впала реалізація, виросли витрати на пальне для генераторів і тд. Головним зараз є курс на МБ. Готівка буде триматися при ньому. Але не нижче. А трохи згодом може вступити в гру відкладений попит. В умовах різкого (чи стабільного постійного) росту ніхто, без крайньої необхідності, не буде поспішати продавати валюту (адже завтра буде дорожче). Це стосується як готівки так і бізнесу, який зараз притримує експортні надходження. Та не треба забувати, що зараз курс - це не тільки один з головних чинників інфляції, на яку регулятор підзабив, але й політичний чинник. Може статися так, що комусь треба буде продемонструвати якийсь швидкий і відчутний позитив. Тоді грн може відчутно і швидко зміцнитися. Але якщо ціль стоїть довести всіх до межі терпіння всіма (любими) методами то курс тут теж не останній інструмент...
  25. orest777
    Держмитслужба оприлюднила повні річні дані: товарообіг України у 2025 році склав $125,1 млрд. Імпорт — $84,8 млрд, Експорт — $40,3 млрд. 76% імпорту — оподаткований, становив $64,3 млрд. Ключова залежність від окремих товарних груп: Паливно-енергетичні товари, машини та обладнання забезпечили майже 60% усіх митних надходжень, хоча їхня частка у вартісному імпорті значно менша. Географія імпорту та експорту без суттєвих змін Китай залишається головним джерелом імпорту, Польща — ключовим торговельним партнером як для імпорту, так і для експорту. Структура експорту — без прориву: Продовольчі товари – 22,5 млрд дол. Метали та вироби з них – 4,7 млрд дол. Машини, устаткування, транспорт – 3,6 млрд дол. Щодо імпорту: Машини, устаткування, транспорт – 34 млрд дол. Продукція хімічної промисловості – 12,5 млрд дол. Паливно-енергетичні товари – 10,5 млрд дол. Думаю що не треба особливо пояснювати які зараз перспективи і реалії нашого металургійного комплексу, з огляду на ситуацію з електроенергією. Щодо продовольчих товарів, значну частку в експорті сг продукції займає соняшникова олія. Нагуглити ситуацію в даному сегменті дуже просто. З іншої сторони маємо значний ріст імпорту електроенергії, газу та пального (збільшення для генераторів). Що буде робити НБУ в ситуації, яка склалася, передбачити важко. Будуть дії регулятора зумовлені економічними міркуваннями чи політичними хотілками керівництва, невідомо.
×
×
  • Створити...