Міжнародний валютний фонд представив два сценарії поступового перегляду тарифів на газ та електроенергію в Україні. Експерти пропонують протягом трьох років скоротити державну підтримку енергоспоживання та перейти до тарифів, які покриватимуть витрати на постачання енергії. Орієнтовний період реалізації реформи - 2027-2029 роки.

Відповідні розрахунки наведені в технічному звіті МВФ, опублікованому 30 жовтня 2026 року. Документ підготовлений за результатами місії експертів Фонду до Києва в червні на запит українського уряду.

За оцінками МВФ, сукупна вартість енергетичних субсидій та аналогічних механізмів підтримки у 2024-2026 роках становить у середньому 3,7% ВВП щороку. Зокрема, на підтримку тарифів на електроенергію припадає 1,8% ВВП, на газ - 1,4%, на теплопостачання - 0,3%, а на підтримку виробників відновлюваної електроенергії - 0,2%.

Основне фінансове навантаження несуть енергетичні підприємства, насамперед "Нафтогаз" та "Енергоатом". Витрати на підтримку знижених тарифів переважно не відображаються безпосередньо в державному бюджеті, а накопичуються на балансах компаній, погіршуючи їхній фінансовий стан.

У звіті розглянуто два варіанти поступової відмови від загальних субсидій на газ та електроенергію:

  • Сценарій А передбачає збереження нинішніх ринкових умов і структури витрат енергокомпаній. За цією моделлю цільова ціна електроенергії наприкінці третього року становитиме близько 9,7 грн за кВтгод, а природного газу - 22 грн за кубометр.
  • Сценарій Б ґрунтується на припущенні про поступове підвищення ефективності енергетичного сектору, зниження виробничих витрат і стабілізацію ринку після війни. У такому разі розрахункові ціни становитимуть близько 6 грн за кВтгод електроенергії та 17,2 грн за кубометр газу.

Усі наведені цільові ціни включають ПДВ. Водночас це модельні розрахунки, а не затверджені тарифи для населення. Фактичні параметри реформи залежатимуть від стану енергетичного ринку, витрат на відновлення інфраструктури та рішень української влади.

В обох сценаріях експерти пропонують поступово скорочувати різницю між регульованими цінами та економічно обґрунтованою вартістю енергопостачання. У перший рік передбачено усунути 20% цього розриву, у другий - ще 60%, у третій - решту 20%. Ці відсотки характеризують скорочення тарифного розриву, а не щорічні темпи підвищення тарифів.

Окремо МВФ рекомендує відновити економічно обґрунтовані тарифи на централізоване опалення. За розрахунками експертів, для цього середній тариф на тепло потрібно підвищити приблизно на 75%. Як можливий термін початку такого перегляду зазначено 2027 рік. Реалізація потребуватиме зміни чинного мораторію на підвищення тарифів.

За даними звіту, у 2025 році середній тариф на централізоване опалення становив 1744 грн за Гкал за розрахункової собівартості 3059 грн. Через недостатнє покриття витрат теплопостачальні підприємства накопичують борги за газ. Станом на січень 2026 року їхня заборгованість перед "Нафтогазом" сягнула приблизно 86 млрд грн.

МВФ наголошує, що перегляд тарифів необхідно поєднувати з посиленням адресної підтримки населення. За розрахунками експертів, найбідніші 20% домогосподарств отримують лише 14% загального обсягу енергетичних субсидій, тоді як найбагатші 20% - близько 25%. Водночас для малозабезпечених сімей подорожчання енергії матиме значно тяжчі наслідки, оскільки комунальні платежі займають більшу частку їхніх витрат.

Експерти рекомендують удосконалити чинні програми житлових субсидій і пільг до масштабного перегляду тарифів. При цьому вони застерігають, що оцінка розподілу підтримки між домогосподарствами спирається переважно на дані обстеження 2021 року й потребує оновлення з урахуванням змін, спричинених війною.

За оцінкою МВФ, повний пакет запропонованих змін може забезпечити валову економію державних фінансів в еквіваленті від 1,5% до 3,2% ВВП до завершення третього року реформи залежно від сценарію. Ці показники не враховують додаткових витрат на розширення соціальної допомоги.

Представлені сценарії мають рекомендаційний характер. У звіті не встановлено обов'язкових дат підвищення тарифів або остаточних цін для споживачів.

За матеріалами: Міжнародний валютний фонд, технічний звіт від 30 жовтня 2026 року