У школу з 1 вересня: який досвід Україна може перейняти

"Діти повинні йти в школу", – заявив т.в.о. міністра освіти і науки Сергій Шкарлет, повідомляє Украинская правда.

Новий навчальний рік в МОН планують традиційно почати 1 вересня, однак у якій саме формі відбуватиметься навчання вирішать не раніше серпня.

Рішення ухвалюватиме уряд і Комісія з техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій.

Усе залежатиме від кількості хворих на коронавірусну хворобу напередодні осені.

Нині розглядають три сценарії:

• дистанційний режим, якщо ситуація буде загострюватися;
• змішана форма відвідування школи – частково офлайн, частково онлайн;
• можлива форма відвідування школи у кілька змін.

Однак, наразі це лише публічні розмірковування МОН та МОЗ, жодних документів-вказівок школам чи батькам ще не надсилали.

З досвіду відміни пробного ЗНО та вирішення питання щодо основного практично в останній момент, можна припустити, що офіційні роз'яснення вчителі отримають напередодні вересня.

"Українська правда. Життя" вважає, що місяць до початку навчального року – вдалий момент, щоби проаналізувати закордонні моделі відкриття шкіл.

Деякі країни повністю закривали школи лише на перший місяць пандемії, а потім адаптували до прийнятих безпекових норм.

А в інших навчальні заклади працювали в режимі невідкладної допомоги, тобто школу чи садок могли відвідувати діти медиків, продавців магазинів, поліцейських, пожежних, тобто тих хто не може перевести свою роботу в домашній офіс.

Чи безпечно повертатися до школи?

Дані з усього світу показують, що діти набагато рідше хворіють коронавірусом, ніж дорослі.

У США серед підтверджених випадків COVID-19 лише 2% осіб були віком менше 18 років, у Китаї – 2,2%, а в Італії трохи більше 1%.

Також було відстежено, що, наприклад, у Китаї більшість дітей заразилися вдома, від членів їхніх сімей.

COVID-19 передається від дорослого до дорослого набагато ефективніше, ніж від дітей до інших дітей або навіть від дітей до дорослих, виявили австралійські дослідники. Те ж саме встановили під час нових досліджень у Нідерландах.

У деяких країнах заново відкривають лише молодшу школу і садки, спираючись на дослідження про те, що малі діти рідше заражають інших людей, ніж підлітки. Однак таке твердження не є до кінця переконливим.

Хоча діти хворіють значно менше, аніж дорослі, ризик не дорівнює нулю. Дослідження опубліковане The Lancet показує, що більшість дітей з COVID-19 хворіють зовсім безсимтомно, однак є певна категорія пацієнтів, у яких хвороба протікає настільки серйозно, що вони потребують вентиляції легень і реанімації.

Міністерство охорони здоров'я України не робить окремого систематичного підрахунку за віком. Найсвіжіші дані за травень – 881 дитина хвора на коронавірусну хворобу, найбільше із підтвердженим діагнозом у віковій групі 10–14 років – 211.

Частіше МОЗ повідомляє про окремі випадки, коли зараження сталося в дитячих закладах.

Так, наприклад, у липні спалах зафіксували у дитячому дитбудинку в Одесі. Там носіями вірусу виявилися 15 дітей і двоє дорослих.

Раніше коронавірус підтвердили у дев'ятьох дітей і трьох дорослих у дитячому садку "Калинка" у Броварах, Київської області.

На початку липня 239 вчених із різних країн світу звернулися у відкритому листі до Всесвітньої організації охорони здоров'я із закликом переглянути поради щодо захисту від коронавірусної інфекції.

Вони стверджують, що новий вірус передається через повітря не лише із кашлем та нежиттю, але і з диханням – аерозольним шляхом.

Це означає, що вірус може швидко поширюватися у закритих приміщеннях, де перебуває багато людей.

Якщо найближчим часом ВООЗ визнає представлені докази, то в українських школах доведеться серйозно переглянути системи провітрювання у класах.

Тут щоправда роботи не на один місяць, попереджає Святослав Протас, глава Державної санітарно-епідеміологічної служби України в 2014 - 2016 роках.

В Україні треба глобально перевірити школи і дитячі садки чи чисте повітря в приміщеннях, а воно не може бути таким всередині, якщо забруднене на вулиці. Це сприяє винекненню алергій та інших захворювань.

"Україна повинна терміново зробити моніторинг всіх навчальних закладів щодо концентрації радіоактивного газу радону у повітрі, – стверджує Святослав Протас.

Небезпека впливу радону – в організмі залишаються радіоактивні продукти його розпаду, які накопичуються в кістках, внутрішніх органах, і викликають найважчі форми раку".

Чи відкриття шкіл збільшує число заражених серед місцевих громад?

Достеменно невідомо.

Дослідження, які стверджують, що діти поза групою ризику, насправді проводилися тоді, коли школи і дитячі садки були закриті. Тож висновки можуть бути не однозначними.

Ізраїль заново відчинив школи 3 травня, спочатку для менших груп, а згодом для класів у повному складі.

Вже за місяць, в червні, щонайменше у 220 учнів та викладачів діагностували коронавірусну інфекцію. До того ж понад 100 інфікованих були з однієї єрусалимської гімназії Рехавія.

Один із гімназистів написав у Facebook, що у школі не дотримувалися карантинних рекомендацій – учні сиділи дуже близько один до одного, а вчителі не мали масок.

Чи є успішні приклади?

Норвегія та Данія знову відкрили школи в квітні, десь за місяць після закриття на карантин, але спочатку зробили це лише для дітей молодшого віку, залишивши середню школу на дистанційному навчанні.

При цьому особлива увага приділялася особистій гігієні учнів та вчителів, а також чистоті приміщень.

Кількість учнів в класі обмежили до 12.

Діти прибувають до школи в окремий час, їдять обід в різний час, подвір'я школи розділили на зони для кожної з групи, а навчання в класі проводить один вчитель.

В Норвегії учні також самостійно миють свої парти, відстань між якими збільшилась за рахунок меншої кількості дітей.

В обидвох країнах обдумане відкриття школи ніяк не вплинуло на зростання кількості заражень серед інших груп.

Що школи можуть зробити?

Корисний аналіз зробив професор-епідеміолог Вашингтонського університету Брендон Гутрі з колегами, де зібрано досвіди різних країн і прийняті ними міри безпеки.

Бельгія, Данія, Франція і Греція заново відчинили класи для молодшої школи.

Німеччина навпаки відкрила спочатку для старших класів, через те, що серед старших не так складно зберегти соціальну дистанцію.

Ізраїль, Швеція та Ізраїль відкрили школи для всіх учнів.

Розклад. У багатьох країнах змістили початок дня, перерви і закінчення дня для того, щоби збільшити відстань між групами дітей.

В деяких країнах діти ходять до школи в кілька змін (ранком і ввечері), а в інших, як в Бельгії чи Швейцарії, в додаткові дні.

Політика щодо носіння масок відрізняється. В Азії існує вже традиція носіння масок під час сезону грипу, тож тут вимагають маски в школах і тепер.

Деякі європейські країни вимагають маски лише для старших учнів чи працівників, але не від малих дітей.

В Німеччині, згідно інформації Вашингтонського університету, діти, які мають негативний результат тесту на коронавірус, можуть ходити до школи без масок. Також у цій країні є школи де проводять тестування на вірус SARS-CoV-2 або антитіла.

Кількість дітей у класах. Деякі країни її не зменшили, але планують закривати класи, де виявлятимуть підтверджені випадки та покладаються на скляні перегородки між столами в класах та кафетеріях. В інших – обмежили групи до 15 дітей із зберіганням соціальної дистанції.

У Китаї для найменших створили кумедні головні убори і костюми, щоб допомогти триматися на відстані один від одного.

Є також школи, де дітям регулярно міряють температуру й збільшили кількість раковин, де просять дітей мити руки щогодини.

Систематичне відслідковування контактів учнів чи працівників шкіл, у яких підтвердили COVID-19 відбувається через мобільний додаток в Ізраїлі, Новій Зеландії та Німеччині.

Гігієна і часте миття рук – основний захід безпеки у багатьох навчальних закладах світу.

Утім, сьогодні не в усіх українських дітей є доступ до безпечної питної води і каналізації всередині навчальних закладів.

Святослав Протас уточнює, що третина українського населення, яке проживає у сільській місцевості, ходить на вигрібні ями і п'є воду з колодязів.

У нас близько 120 тисяч в рік захворювань на гострі кишкові інфекції. Це теж один із найбільших показників у цивілізованому світі, і він напряму пов'язаний із питанням доступу до води і санітарії.

Не важко здогадатися, що вплив на показники коронавірусу це також матиме.

Залишати школи закритими на довгий час може бути небезпечно для соціального і наукового розвитку як кожної окремої дитини, так і країни загалом.

Окрім того, онлайн навчання несе у собі ризики соціальної нерівності між тими, хто може забезпечити якісне навчання вдома і тими, кому це зробити важче.

Софія Кочмар-Тимошенко