Як нардеп Дубинський домігся місця в списку санкцій США

"Борімося - поборемо!" - каже нам пан Дубинський, завершуючи свій коментар про включення його до списку санкцій США адміністрацією Дональда Трампа, повідомляє Букви.

Що ж, цитата не точна, але для людини, яка ще вчора нам розповідала про "зовнішнє управління України" і "соросят" - це вже великий прогрес. А поки пан Дубинський шукає портрет Степана Бандери для селфі на його тлі, ми згадаємо, як розгорталася історія з його втручанням у вибори в США.

Зараз Олександр Дубинський намагається переконати всіх, хто ще готовий його слухати, в тому, що в вибори в США він не втручався, що з Андрієм Деркачем (якого США прямо називають російським агентом) ніяк не пов'язаний, що ставлення до так званих "плівок Деркача" він не мав "...

Однак, лише кілька місяців тому Олександр робив все можливе, щоб його участь в цій історії була якомога більш помітною. Саме завдяки його власним зусиллям зараз можна відновити всю хронологію подій. Іронічно, чи не так?

Співпраця Олександра Дубинського з Андрієм Деркачем почалося в жовтні 2019 року, коли вони зареєстрували у Верховній Раді проєкт постанови про створення тимчасової слідчої комісії ВР "для розслідування фактів міжнародної корупції за участю вищих посадових осіб держави".

Про Байдена тоді ще не йшлося прямо, планувалося розслідування діяльності НБУ і Мінфіну, "а також інших протиправних дій, скоєних під впливом міжнародних факторів і незаконного лобіювання окремими представниками міжнародних організацій і урядів іноземних держав".

Словом - ті ж "соросята" і "зовнішнє управління" тільки мовою не Telegram-каналу, а офіційного документа. Ця постанова змогла навіть пройти комітет (після виправлення помилок), але в сесійний зал так і не потрапила.

Поки згадана постанова бродила по коридорах Ради, Олександр Дубинський і Андрій Деркач провели прес-конференцію 20 листопада 2019, в ході якої звинуватили ряд посадових осіб у виведенні коштів з України. На цій прес-конференції Олександр Дубинський вже прямо заявив, що Хантер Байден нібито отримував в Україні кошти через компанію Burisma. Ну і за компанію звинуватив ряд посадових осіб в незаконному виведенні коштів з України.

Крім прес-конференції на сайті Олександра Дубинського було опубліковано матеріал, в якому повторювалися ті ж тези, які були озвучені в той же день.

В ході прес-конференції Дубинського і Деркача запитали про те, чи зустрічалися вони з представниками США, зокрема Руді Джуліані, "особистим юристом Трампа".

І хоча обидва заперечували як факт обговорення, так і наявність відносин з Джуліані, вже 5 грудня 2019 Дубинський опублікував фото з останнім, додавши, що розповів людині з близького оточення Трампа про такі важливі для того питання, як створення тимчасової слідчої комісії у Верховній Раді України .

Тоді ж з Джуліані зустрівся і Андрій Деркач. А за день до того The New York Times повідомила, що метою приїзду Джуліані в Україну був збір інформації, яка могла б допомогти Трампу при розгляді питання про його імпічменту (першого), зокрема, зустріч з прокурорами, які займалися компанією Burisma, одним з яких був Костянтин Кулик - сусід Дубинського по списку санкцій.

За дивним збігом обставин, приблизно в той же час в США почався тиск на Хантера Байдена, від якого вимагали оприлюднити інформацію про його доходи за останні 5 років, нібито для розрахунку суми аліментів.

Справа дійшла навіть до злому електронної пошти компанії Burisma, в чому підозрювали російських хакерів. Також варто згадати, що за словами посла США в Євросоюзі Гордона Сондленда, розслідування "справи Байдена" було умовою особистої зустрічі Трампа із Зеленським, а сам Джуліані наполягав на розслідуванні щодо Байдена і його діяльності в Україні.

Ідею з розслідуванням просували і деякі сенатори від Республіканської партії, вимагаючи допитати у справах Байдена в Україні ще одного лауреата списку санкцій - колишнього чиновника Генпрокуратури і посольства США в Україні Андрія Теліженко. Мабуть, не варто нагадувати, що сплеск цієї активності відбувався на тлі початку президентської виборчої кампанії в США.

Однак, повернемося до нашого героя. 19 травня 2020 напарник Олександра Дубинського Андрій Деркач провів ще одну прес-конференцію, на цей раз безпосередньо звинувативши Джо Байдена у втручанні у внутрішні справи України шляхом тиску на тодішнього президента Петра Порошенка.

Замість Олександра Дубинського прес-конференцію своєю присутністю благословляв екс-прокурор Костянтин Кулик, однак сам Дубинський осторонь не залишився, активно висвітлюючи всі звинувачення через свої медіамайданчики і ефіри на сторонніх ресурсах.

На наступний день після прес-конференції Андрія Деркача відбулася прес-конференція вже Володимира Зеленського, в ході якої той заявив, що інформацію, яка опублікована Деркачем розслідуватиме Генеральна прокуратура, додавши, що історія з оголошенням імпічменту Дональда Трампа "некомфортна". А через день після другої прес-конференції Деркача, з ініціативи республіканця Рона Джонсона, в Сенаті зажадали інформацію про роботу Байдена в Україні.

На травневу прес-конференцію Андрія Деркача послідувала реакція семи екс-послів США в Україні, які заявили, що публікація плівок з нібито записами Петра Порошенка і Джозефа Байдена спрямована на те, щоб роз'єднати Україну і США.

У цій же заяві дипломати прямо вказали, що діяльність Деркача та Дубинського є нічим іншим, як спробою втягнути Україну у внутрішні політичні процеси в Америці в контексті виборів президента Сполучених Штатів в 2020 році. На цю заяву Дубинський відреагував в характерному стилі звинувачень когось в чому-небудь, повторивши тези, озвучені Деркачем на прес конференції тижнем раніше.

Однак, "щось пішло не так", вся бурхлива активність команди Д + Д не принесла голосів Трампу, а на президентських виборах в США переміг Джо Байден. Реакція Олександра на такий поворот подій могла б служити ілюстрацією класичної реакції заперечення.

Мовляв, поки не встановлено "юридичний факт результатів виборів" (що б це не означало), а другий кандидат результатів не визнає - визнавати результат рано. Також раптово виявилося, що Олександр проти втручання у вибори в інших державах.

Однак, цю лебедину пісню "борця з Соросом" не оцінили в адміністрації того ж кандидата (за сумісництвом - поки ще чинного президента США Трампа), який "не визнає результатів виборів" і заради якого все й було затіяно - державний секретар США Мак Помпео заявив , що пан Дубинський разом з паном Деркачем у вибори в США таки втручалися, для чого займалися "скоординованим поширенням і просуванням помилкових або необгрунтованих закидів щодо кандидата на політичний пост в США", і "робили неодноразові публічні заяви, просуваючи зловмисні тези про участь чиновників уряду США по корупційних справах в Україні ".

Якби існував пристрій для вимірювання рівня іронічності ситуації, на цьому моменті його б розірвало.

Зараз Олександр Дубинський продовжує звинувачувати в своїх бідах кого завгодно крім себе самого і своїх "напарників", а також обіцяє боротися. Що ж, знаючи таланти пана Дубинського до боротьби, можна сміливо припустити, що нас чекає ще чимало пізнавальних історій.

Автор: Назар Чорний