Загибель солдата в зоні ООС і черговий "нормандський тупик"
Протягом останніх днів, 11-12 січня, бойовики "Л-ДНР" істотно активізувалися. Це проявляється як в розширенні географії обстрілів, так і в інтенсивності вогню, повідомляє Depo.ua.
Про серйозність ситуації свідчить також той факт, що в штабі ООС визнали бойовою втратою загибель українського бійця.
Загострення відбулося напередодні важливої події геополітичного масштабу - зустріччю в "нормандському форматі" радників глав держав. Україна на цій зустрічі представляв глава Офісу президента Андрій Єрмак, а Росію - заступник голови адміністрації президента Путіна Дмитро Козак, якого називають куратором українського питання.
Традиційно Росія намагається або змусити Україну прийняти її умови, або нав'язати світу думку, що Україна не хоче домовлятися про мир. І нагнітання ситуації в зоні бойових дій є одним з важелів тиску Москви на Київ.
Як зазначив колишній глава МЗС України Володимир Огризко, за кілька днів до цієї зустрічі Дмитро Козак навіть розіслав всім своїм колегам по "нормандській четвірці" листи, в яких в черговий раз підкреслив, що певні результати можливі тільки при виконанні російських умов. А саме: прямі переговори з "ЛНР" і "ДНР" і визнання того, що Росії на Донбасі не існує; а також спочатку вибори на цих територіях, а потім все інше.
"Якщо українська делегація погодиться на такі умови, то прогресу можна очікувати. Але на тлі всього того, що відбувалося торік, це була б абсурдна ситуація, яка б дуже дорого коштувала нашій владі", - висловив думку Огризко.
Якщо говорити про результати вчорашньої "нормандської зустрічі" в Берліні, то російський представник вже заявив, що ніяких остаточних рішень не вдалося досягти, тому за пару тижнів учасники ще раз зустрінуться онлайн. Українська ж сторона відзвітувала, що "дискусія мала непростий, але конструктивний характер". Правда, в чому був конструктив - не повідомила.
При цьому Росії, яка всіма доступними їй способами уникає зустрічі лідерів країн "нормандського формату", вигідно саме таке безрезультатне завершення зустрічі в форматі радників глав держав. Мовляв, раз тут не змогли ні про що домовитися, то про зустріч на вищому рівні навіть немає сенсу говорити.
Адже Росія давно дала зрозуміти, що Донбас її в контексті приєднання нових територій не цікавить. Так само, як і не цікавить завершення спровокованої нею війни. Ідеальним варіантом для Росії є продовження в часі цього конфлікту, за прикладом Придністров'я в Молдові або Абхазії й Південної Осетії в Грузії. Адже непідконтрольна Києву частина державної території з тліючим військовим конфліктом - це своєрідний якір, який гальмує Україну як на шляху економічного відродження (війна вимагає багато уваги і ресурсів, які могли б бути спрямовані на реформи), так і на шляху євроінтеграції. Власне, для цього все і затівалося Путіним після перемоги євромайдан.
А суть "нормандського формату" для України полягає в тому, щоб всім разом (Україна, Німеччині і Франції) натиснути на Росію, поставивши її в настільки некомфортно положення, щоб у неї не залишилося іншого шляху, як забратися з українських Донбасу і Криму. Чи розуміють це і в Кремлі, тому і уникають таких зустрічей на вищому рівні, попутно розхитуючи ситуацію в самій Україні. Адже падіння рейтингу української влади - далеко не найгірший сценарій розвитку цієї ситуації для Москви.
Варто зазначити, що момент росіяни обрали ідеальний. Рейтинг президента Зеленського і так залишає бажати кращого, а тут ще й тарифні бунти назрівають. У цій ситуації чи не єдиним успішним кейсом, яким могли козирнути на Банковій, було досягнення стійкого перемир'я на Донбасі (і Зеленський дійсно це підкреслює майже в кожній своїй промові). Так чому б росіянам не вибити і цю "табуретку" з-під ніг українського президента?
Адже в Кремлі чудово усвідомлюють, що так зване припинення вогню діє тільки тому, що вони дозволяють йому діяти. Варто тільки дати команду своїм маріонеткам з "Л-ДНР" активізуватися, і перемир'я кінець. Звичайно, одно-дводенне загострення ще можна буде назвати "порушенням, але не зривом режиму припинення вогню". Але якщо таке загострення триватиме кілька тижнів поспіль, то весь імідж Зеленського-миротворця загине, "як роса на сонці". І тоді йому вже нічим буде козиряти в промовах. А слабка влада в країні в стані війни дуже вигідна ворогам.
Тому нинішнє загострення на Донбасі можна сприймати як прозорий натяк Зеленському від Путіна: або він прийме російські умови і збереже за собою імідж хоч і капітуляційного, але все ж миротворця, і тим самим остаточно обвалить собі рейтинг, або до колекції своїх президентських проблем отримає ще одну у вигляді гарячої фази війни і також відчує рейтингові втрати.
І якщо раніше Зеленський дійсно міг думати, що "мир за всяку ціну" є прийнятним, то за роки президентства він мав багато можливостей переконатися в помилковості такої позиції. Та й буквально перед очима стоять події в Єревані, де вірмени піддали обструкції лідера своєї країни й недавнього улюбленця нації, який пішов на капітуляційний мир в Нагірному Карабасі заради закінчення багаторічної війни. Навряд чи Зеленський хоче собі такої ж слави.
Руслан Рудомський