Підвищення вартості продуктів: чи допоможе меморандум про стабілізацію цін

Міністерство економіки України в кінці минулого тижня повідомило про досягнення домовленостей з ритейлерами і виробниками продуктів харчування про прийняття ними "всіх необхідних заходів" для стабілізації цін на продовольчі товари соціального сегмента, пише Дмитрий Кругликов, UBR.

При цьому раніше міністр економіки Ігор Петрашко планував укласти з бізнесом письмову угоду про збереження нинішнього рівня цін на соціально-значимі продукти харчування у вигляді меморандуму - але бізнес від документа поки що відмовився.

Повідомлення ж про усні домовленості з'явилося 18 березня - відповідну інформацію опублікувало Мінекономіки за підсумком проведених консультацій з асоціаціями роздрібних мереж і виробників продуктів, серед яких асоціації Рітейлери України, Союз птахівників України, Укроліяпром, Укрцукор, Борошномели України, Всеукраїнська асоціація пекарів, Укрхлібпром і Європейська бізнес асоціація.

"Для збереження цінової стабільності на соціально значимі товари міністерство здійснює моніторинг цін на продукти і веде постійний діалог з ритейлерами і виробниками", - заявив міністр Петрашко.

До соціально значущих товарів, згідно з постановою Кабміну №341, віднесені:

• гречана крупа;
• цукровий пісок;
• пшеничне борошно другого сорту;
• вітчизняні макаронні вироби (вермішель з борошна вищого гатунку);
• пастеризоване молоко з жирністю 2,5% в плівці;
• хліб житньо-пшеничний;
• курячі яйця категорії С1;
• куряча тушка;
• мінеральна негазована вода;
• вершкове масло жирністю 72,5%.

Зростання цін до Великодня

На думку виконавчого директора Економічного дискусійного клубу (ЕДК) Олега Пендзина, домовленості влади та бізнесу не вплинуть на ціноутворення зазначених продуктів. У той же час їх істотного подорожчання найближчим часом також не передбачається, на що, з одного боку, вплине період передсвяткового поста, а з іншого - введення локдауна в ряді українських регіонів і, зокрема, в Києві.

"З ринку Києва піде великий попит з боку підприємств громадського харчування. Їх тижнева виручка реально скоротиться на 70-80%. І попит вони будуть пред'являти відповідний. Тому, швидше за все, зараз навіть овочі, які традиційно в сезон дорожчають в 2-2,5 рази, в Києві загальмують в своєму зростанні", - пояснив Пендзин.

Також перешкодою до зростання цін на продукти харчування, вважає експерт, буде низька платоспроможність населення. Втім, він прогнозує, що вартість хліба буде рости на 2,5% щомісяця, а перед Великоднем ціни на всі групи товарів підскочать на 10-15%.

"Зараз трохи подорожчають крупи, але не більше очікуваної інфляції. У той же час ні м'ясо, ні молоко далі рости не будуть. У період посту на них зникне попит, але з'явиться - і буде зростання цін - ближче до Великодня" - роз'яснив Пендзин .

Чи потрібен меморандум

Як розповідав Ігор Петрашко, уряд працював з ритейлерами, виробниками та дистриб'юторами над закріпленням домовленостей про збереження цін в документальній формі.

Їм повинен був стати меморандум, проект якого був розісланий Мінекономіки після наради між бізнесом і асоціаціями, що відбувся 12 березня. Однак мірошники, пояснив Рибчинський, відмовилися підписувати документ.

"Ніяких зобов'язань мірошники України по відношенню до фіксування цін, то чи може за станом на 1 лютого, то чи на 1 березня, то чи на будь-яку іншу дату, брати на себе не можуть і не будуть", - заявив Рибчинський.

При цьому вказавши, що "ми живемо і працюємо в ринкових умовах, конкуруючи як безпосередньо всередині країни, так і відчуваючи конкуренцію з боку зовнішніх постачальників".

Як вважає Олег Пендзин, навіть в разі підписання мемораднума, папір не забезпечив би фіксацію цін на соціально значущі продукти, оскільки "меморандум - всього лише протокол намірів, танці з бубном, які не несуть за собою ніякого смислового навантаження", висловив думку експерт, додавши , що на його пам'яті жоден меморандум не дотримувався.

У той же час, на його думку, у влади існує ряд ультимативних інструментів, що дозволяють їм "жорстко зайти" на ринок соціально значущих продуктів харчування.

"Там є і обмеження торгової надбавки, і обмеження рентабельності збутових організацій, і обов'язкове декларування зміни цін - великий інструментарій. Врешті-решт є аграрний фонд - хто б що не говорив про його корупційнiсть - який дозволяє закуповувати зерно під час збору врожаю і низьких цін , а потім - продавати його на піку зростання, щоб збити ціну дешевого хліба для населення", - перерахував методи Олег Пендзин.

Ще одним способом, на завершення додав директор ЕДК, могло б стати зниження ПДВ на продукти харчування до 5-7% через законодавчі зміни. Відповідний рівень ставки передбачений і директивами ЄС, зазначив Пендзин, додавши, що на даний момент у нас вона однакова і для продуктів харчування, і для промислової групи товарів (20%).