Чим закінчиться протистояння Санду і Додона

Через кілька тижнів після президентських виборів Молдова знову опинилася на межі серйозної політичної кризи. Дії парламентської більшості показали, що Ігор Додон і його оточення не збираються без опору здавати свої позиції новообраному главі держави Майї Санду. Відповіддю на прийняття ряду законів, в тому числі закону, що виводить з-під часткового контролю президента Службу інформації і безпеки (СІБ), стали багатотисячний мітинг прихильників Санду і негативна реакція західних партнерів Молдови, повідомляє ZN.ua.

Нагадаємо, що до кінця 2016 року існував порядок, згідно з яким президент мав право подавати кандидатуру директора СІБ на розгляд парламенту. Він також міг поставити питання про зняття його з посади (таке ж право мала і третина парламентаріїв). У грудні 2016- го, незабаром після обрання президентом Ігоря Додона, що правила тоді Демократична партія відняла у президента це право і надала його парламенту. Після створення "дивної коаліції" між соціалістами (ПСРМ) і проєвропейським блоком ACUM в червні минулого року ці повноваження глави держави були повернуті.

І ось тепер Ігор Додон вирішив повторити з Майєю Санду те, що у ставленні до нього свого часу зробила Демократична партія і її лідер Влад Плахотнюк. Більш того, всупереч рішенню Конституційного суду, який призупинив дію цього закону, він поставив під ним свій підпис.

Втім, і інші законодавчі акти, схвалені парламентом в авральному порядку, носять настільки ж провокаційний характер. З 14 законопроєктів, крім закону про передачу контролю над СІБ парламенту, на особливу увагу заслуговують чотири.

По-перше, в першому читанні прийнятий законопроєкт соціалістів, який скасовує заборону на ретрансляцію в Молдові російських аналітичних і новинних програм. Поправки до Кодексу про телебачення і радіомовлення, що забороняють молдовським операторам ретранслювати новини, інформаційно-аналітичні та військові програми країн, які не ратифікували Європейську конвенцію про транскордонне телебачення, були прийняті з подачі Демпартії ще в кінці 2017 року. Тоді Додон двічі відмовився підписати цей закон, після чого рішенням Конституційного суду був тимчасово відсторонений від посади, а за нього підпис в статусі в.о. президента поставив спікер парламенту Андріан Канду. Тут цілком доречне запитання: що заважало соціалістам скасувати цей закон раніше, до обрання Майї Санду, тим більше що ще влітку з ініціативою скасування виступили нинішні партнери соціалістів з партії "Шор"?

По-друге, в першому читанні прийнятий закон, що розширює права гагаузької автономії. Згідно з ним зміни в закон про юридичний статус автономії парламент може вносити тільки після отримання згоди Народних зборів Гагаузії. Знову ж, соціалісти давно обіцяли прийняти пакет "гагаузьких" законів, але почали тільки зараз. Суть цих актів - «повернути» Гагаузії статус автономії, оскільки за останні роки права регіону були істотно урізані й зведені практично до повноважень звичайного району. Нагадаємо, що в другому турі президентських виборів в Гагаузії Ігоря Додона підтримали 95% місцевих жителів. І прийняття "гагаузької" закону виглядає одночасно і як подяку за підтримку, і як «міна» під Санду і майбутній уряд.

По-третє, пройшов перше читання і закон про статус російської мови, що дає право звертатися в державні та інші установи і отримувати від них відповіді на державному молдовському (румунською) або російською мовою в залежності від того, на якому з них було звернення. Закон, явно спрямований на вбивання клину між румуномовних і російськомовним населенням. Серед останніх було чимало тих, хто підтримав Санду. Кому доводилося побувати в Молдові, можуть підтвердити, що навряд чи можна говорити про утиск там російської мови. На ньому виходять газети й телевізійні передачі, видається "Офіційний монітор", де публікуються нормативні акти. Зрештою, російської мови багато в побуті. Однак соціалістам терміново знадобилося внести корективи в існуючу практику.

По-четверте, парламент скасував закон 2018 року, який передбачав продаж посольству США в Молдові земельної ділянки під колишнім Республіканським стадіоном в Кишиневі, і повернув цю ділянку в державну власність. На місці руїн стадіону повинні були побудувати нову будівлю посольства. Американська сторона вже заявила, що цей крок "порушує обов'язкове двосторонню угоду, порушує міжнародне право і негативно впливає на відносини США і Молдови".

Вся ця бурхлива законотворча діяльність виявилася можливою завдяки створенню де-факто нової коаліції на чолі з соціалістами. Союзником ПСРМ стала партія «Шор», лідер якої - бізнесмен Ілан Шор, був засуджений за причетність до розкрадання з банківської системи Молдови суми, еквівалентної мільярду доларів. Зараз він знаходиться в Ізраїлі, в той час, як суд розглядає апеляцію по його справі. Примітно, що ще недавно соціалісти гнівно заперечували можливість коаліції з "Шор" і вимагали покарати учасників "крадіжки мільярда".

Третім учасником коаліції є платформа "За Молдову", в яку входять незалежні депутати - перебіжчики з інших фракцій. Вся ця політично строката група в сукупності налічує 51 мандат, що є "критичною більшістю" (в парламенті 101 депутат). В обмін на союз "Шор" і "За Молдову" вже отримали від соціалістів пости глав трьох депутатських комісій.

Законодавчі ініціативи соціалістів викликали протест не тільки з боку опозиції. Посол Європейського Союзу в Молдові Петер Михалко дуже прозоро натякнув, що країна може залишитися без зовнішнього фінансування, якщо піде по шляху згортання реформ.

"Сьогодні ми бачимо ті ж одіозні фігури з минулого, які роблять політичну й економічну гру. Бачимо, як реформи, здійснені з таким трудом в останні чотири-п'ять років, наприклад в банківському секторі, ризикують опинитися викинутими на смітник. Звичайно, ми будемо продовжувати реагувати щоразу, як побачимо відхилення або негативні тенденції. Будемо продовжувати політику, засновану на суворому виконанні зобов'язань, і використовувати наявні важелі в діалозі ", - заявив він.

Після всього, що сталося складно не погодитися зі словами Майї Санду про те, що "Додон намагається підпалити країну". З огляду на, що інавгурація Санду відбудеться 24 грудня, до того часу соціалісти і їх союзники можуть прийняти ще багато "запальних" законів. І Ігор Додон їх, швидше за все, підпише. Навряд чи варто було очікувати, що той, хто програв здасться без бою, ризикуючи втратити все - вплив, бізнес-схеми, заступництво Росії. Правда, деколи виникає відчуття, що він робить все для того, щоб в разі чого у нього не було вибору, в якому напрямку залишати Молдову.

Майя Санду виступає за відставку уряду, розпуск парламенту і дострокові вибори. Але правових підстав для цього поки недостатньо. За Конституцією президент має право розпустити парламент в двох випадках: якщо протягом трьох місяців неможливе формування уряду або блокується прийняття законів і якщо парламент не висловив вотум довіри уряду в 45-денний термін після внесення пропозиції та тільки після відхилення пропозиції не менше двох разів.

Є ще один варіант, складніший - домовлятися з опонентами. В принципі і сам Ігор Додон не проти дострокових виборів. На відміну від тієї ж Демократичної партії, у соціалістів є шанс пройти в парламент. Але він хоче, щоб вибори пройшли наступної осені, роблячи ставку на розчарування виборців.

В таких умовах від Санду зараз потрібні стійкість і політичний талант, щоб довести справу до кінця. Без перезавантаження влади її політичне майбутнє опиниться під загрозою, а з ним і надії на відновлення повноцінного україно-молдовського діалогу.

Артем Філіпенко