Стрілянина в "Крокус Сіті Холі" загрожує репутації Путіна – WSJ

Минулого тижня президент РФ Владімір Путін не дослухався до попереджень розвідки США про підготовку терактів у його країні та закликав керівників спецслужб зосередитися на виявленні українських шпигунів. А кілька днів тому бойовики «Ісламської держави» здійснили теракт у Підмосков’ї та вбили понад 130 людей. Про це пише The Wall Street Journal, повідомляє Дзеркало тижня.

У виданні зазначили, що цей напад загрожує підірвати ретельно культивований імідж Путіна як сильної людини. Теракт, зазначили у WSJ, поставив під сумнів здатність авторитарної держави виконати свою обіцянку забезпечити безпеку російського народу.

Це виклик постав саме в той час, коли Росія веде дорогу війну на виснаження проти України та намагається перешкодити українським військам завдавати ударів по цілях в глибині російської території. У WSJ нагадали, що нещодавно Київ здійснив серію ударів по нафтопереробних заводах по всій Росії, чим перервав виробництво нафтопродуктів.

Повернення ісламістського тероризму, як зазначили у виданні, також є викликом для Кремля. Адже це суперечить баченню світу, представленому в російській пропаганді – що Росія в союзі з країнами, які розвиваються, і мусульманським світом веде екзистенціальну боротьбу проти Заходу, очолюваного Америкою.

У WSJ  нагадали, що до того, як Путін прийшов до влади в грудні 1999 року, Росію сколихнула низка терактів, у яких звинувачували чеченських ісламістів. Путін, як відомо, пообіцяв «бити їх у їхніх будинках. Тим самим він сигналізував, що обійдеться без юридичних тонкощів, аби полювати на бойовиків і відновити безпеку.

Тероризм кінця 1990-х - початку 2000-х років зміцнив владу Путіна, а росіяни вимагали дій для відновлення правопорядку. Лідери російської ліберальної опозиції та журналісти-розслідувачі в той час звинувачували Федеральну службу безпеки (ФСБ) в організації деяких вибухів, щоб допомогти Путіну посилити свою владу.  

У виданні зазначили, що невідомо, як напад на концертний зал «Крокус Сіті Холл» вплине на внутрішню політику Росії. Путін намагався пов'язати з Україною напад, відповідальність за який взяла на себе «Ісламська держава». Офіційні особи в Києві, додали у WSJ, кажуть, що побоюються, аби Путін не використав теракт як виправдання для виділення ще більшої кількості людей і грошей на війну.

«Це сприймається як провал Путіна – він прийшов з обіцянками миру і стабільності, і де цей мир і стабільність зараз?... Якщо це дійсно Ісламська держава, то вся ваша зовнішня політика нічого не варта – саме тому вони так наполегливо намагаються покласти провину на Україну», – процитували  у виданні колишнього спічрайтера президента РФ Аббаса Галлямова.

У WSJ додали, що Путін не звинуватив Україну в причетності до теракту. Але він сказав, що підозрювані терористи тікали в напрямку України, де для них нібито було відкрито «вікно» на кордоні.

Інші російські високопосадовці відкидають відповідальність «Ісламської держави» і відкрито погрожують Києву відплатою. Україна і західні уряди відкинули цю версію як зловмисну пропаганду. Навіть на російському телебаченні деякі експерти публічно поставили під сумнів заяви про причетність України. Натомість вони поставили незручні запитання про те, чому російські спецслужби, які блискавично придушували протести проти війни в Україні, понад годину не реагували на атаку в «Крокусі».

У соцмережах та в приватних розмовах в Росії, зазначили у WSJ, реакція зосередилася на деяких ключових аспектах системи, створеної майже чвертьстолітнім правлінням Путіна. Одне з питань стосувалося того, чи відволікла війна в Україні російські правоохоронні та розвідувальні служби від їхньої антитерористичної місії. Адже, додали у виданні, жодна з українських атак по РФ не стала причиною великої кількості жертв серед цивільних.

«Можливо, ФСБ була настільки заклопотана війною в Україні та небезпеками, що походять звідти, що не помітила цього. Вони розтягнуті, ведуть боротьбу на занадто багатьох різних фронтах», – сказав незалежний експерт з питань антитероризму та розвідки, що базується в Нідерландах Григорій Серскіков.

Війна також, зазначили у WSJ, посилила залежність Росії від трудових мігрантів з країн Центральної Азії, де більшість населення становлять мусульмани, зокрема Таджикистану та Узбекистану. Адже російська економіка переорієнтувалася на військові рейки, що призвело до рекордно низького рівня безробіття. Сотні тисяч людей знайшли роботу в оборонній промисловості. Інші були мобілізовані в армію і відправлені в окопи. 

За оцінками США, понад 300 тисяч російських солдатів були поранені або вбиті в Україні. 

За даними російської влади, четверо нападників були родом з Таджикистану. Деякі з них ледве говорили російською.

Хоча точної статистики немає, робітники з Центральної Азії можуть приїжджати до Росії без віз, і за останні роки кілька мільйонів з них оселилися в головних містах РФ. Вони часто живуть значною мірою відокремлено від російського суспільства, в умовах, які роблять їх вразливими до вербування злочинними угрупованнями та ісламістами.

За оцінками, мусульмани-мігранти і народжені в Росії – становлять до 20% населення країни.

У WSJ навели слова голови московського аналітичного центру з питань безпеки та оборони «Центр аналізу стратегій і технологій» Руслана Пухова, який вважає, що теракт створює «ризики політики заохочення імміграції, яку російська влада проводила протягом останніх двох десятиліть. Сформувалися гігантські мусульманські анклави і діаспори, і вилазки радикальних ісламістів стали лише питанням часу».

Невдоволення імміграцією, яка колись була в центрі уваги російських націоналістів, поширилося в суспільстві, хоча багато росіян визнають, що країна занадто залежна від центральноазіатської робочої сили, щоб раптово змінити курс.

Хоча однією з головних обіцянок Путіна було приборкання корупції, величезна кількість жертв пожежі, що спалахнула після першого нападу на «Крокус», відновила розмови про продовження хабарництва, пише WSJ. Багато російських аналітиків ставили питання, чи не вплинуло на кількість жертв пожежі недотримання правил будівництва та безпеки.

Два роки тому ФСБ, головна розвідувальна служба Росії, не змогла спрогнозувати готовність і здатність українського населення і військових відбити російську атаку, що призвело до провалу першої спроби Росії захопити країну. Відтоді спецслужба зосередилася на моніторингу публічної критики конфлікту в інтернеті та на вулицях.

Відповідно до законодавства воєнного часу, будь-яка критика російських військових, наприклад, припущення, що російські солдати несуть відповідальність за вбивства українських цивільних осіб у Бучі або Маріуполі – карається тюремним ув'язненням.

Після кількох гучних вбивств деяких з найвідоміших російських прихильників війни ФСБ переключилася на переслідування росіян і українців, які, як вважають, працюють на військову розвідку Києва. І вона завзято переслідує політичних опонентів всередині країни.

За словами все того ж Пухова, теракт, швидше за все, росіяни використають для ще більшого закручування гайок.