"Властителька реальности на селі вийде замуж". Як знайомилися наші бабусі та дідусі, коли ще не було ніяких соцмереж

Задовго до ери соціальних мереж українці знаходили одне одного через випадкові зустрічі, свята та традиційні зібрання. Саме у таких випадкових зустрічах народжувались глибокі зв'язки, які часто визначали долю на все життя, пише Анна Шиканова, РБК-Україна.

Де українці знаходили своїх друзів та коханих, розповідає РБК-Україна (проєкт Styler) з посиланням на Фотографії старого Львова.

Часи, мода, смаки та погляди невпинно змінюються, кожне нове покоління вносить свої особливості в історію. Але деякі прагнення залишаються незмінними: люди завжди шукають рідну душу, з якою хочуть створити родину.

Сьогодні для знайомств існують різноманітні способи - від інтернет-платформ до вечорів швидких побачень. Кожен має змогу обрати свій шлях до зустрічі з майбутнім партнером.

А як шукали кохання на початку XX століття? Тоді знайомства здебільшого відбувалися через родичів, друзів або під час вечорниць і танців. Також був ще один варіант - розмістити оголошення в газеті.

Шлюбні оголошення розміщувалися у рубриці "Дрібні оголошення" на останній сторінці поряд з оголошеннями про роботу, купівлю-продаж речей та особисту переписку, і вони були найдорожчими.

Рубрика мала чітко встановлені тарифи: пошук роботи коштував 10 ґр. за слово, пропозиції вакансій - 12 ґр. за слово, оголошення про купівлю-продаж - 15 ґр., а шлюбні оголошення, приватна переписка та об'яви культурно-освітніх установ - 20 ґр. за слово.

Якщо оголошення потрібно було виділити жирним шрифтом, вартість подвоювалася. Оплату слід було надсилати заздалегідь готівкою або поштовими марками, інакше оголошення не публікувалося. Іноді, щоб убезпечити себе, редактори додавали застереження: "За цю рубрику Редакція не відповідає".

Оголошення, як правило, публікувалися анонімно, під псевдонімом або, як ми зараз кажемо, "нікнеймом": "Емерит", "Загадка", "Спокійний", "Спільне щастя", "Медик". Панянки також активно користувалися цією можливістю: "Самітна панна", "Шатинка", "Стихія", "Можлива" тощо.

"Панночка весела - кажуть і гарна, добре ситуована навяже знайомство з кавалєром урядником, евентуально зі студентом унів. Першеньство мають юристи і медики, котрим годиться допомочи до покінчення студій. Ціль - виміна думок, для пізнання взаїмного - характерів! - Пожадана а тимсамим запевнена дискреція. Зголошення (неанонімові) цілком поважно прошу слати до Адмін. "Неділя" для "Дискретно", - одне з оголошень тижневика "Неділя".

У газеті були різні вимоги до потенційних кандидаток у дружини. В першу чергу чоловіків цікавили фізичні дані, вік, родинний статус та характер. Бажаною була і фотографія жінки.

"Пристійний і симпатичний мущина, сам-одинокий, середних літ, інтеліґентний і на добрій посаді, шукає товаришки життя, з доброго дому, яка є інтеліґентна, брунетка, слушного росту, чесна дівчина, доброго серця і лагідної вдачі, до 25 літ. Фотографія потрібна, певно відошлеться. Річ поважна і з найбільшою дискрецією. Зголошення за даною адресою слати: Меланій Луцький, Лука, коло Самбора", - приклад оголошення з газети "Вперед".

Також часто зустрічалась важливим критерієм національна приналежність майбутньої обранки:

"Учитель навяже переписку з Українкою приємної вдачі - в ціли матрімоніяльній; для безпосадних товаришок по званню - вигляди на посаду. Ласкаві зголошення з фотографією слати в Адмін. "Гром.Вістн" під "Над Прутом" до 20 мая", - один з прикладів.

Зокрема можна зустріти повідомлення, в яких вказано не загальні, а конкретні вимоги. Наприклад: дата народження, освіта, а також кулінарні вміння.

"Кавалєр літ 32 з укінченою середною школою на державній посаді в корінній Польщі шукає цею дорогою товаришки життя. Пані в літах від 22-27 уроджені 27/XII, 11/І. Згл. 20/IV. - 21/V, релігійні, національно свідомі, милого вигляду, лагідної вдачі з укінченою гімназією згл. семинарією, поважно думаючі о подружі, зволять ласкаво переслати вірний опис свого життя до редакції газети "Неділі" для "Загадка". Знання французької мови та штука танців не є вимагана, але вміння варити є необхідне. Дискреція під "Словом чести" запевнена".

Також не в останню чергу цікавило матеріальне становище кандидатки. У більшості придане до кандидатки було бажаним, проте не найголовнішим.

"Лікар на провінції ожениться з молодою пристійною панною, лагідної вдачі з відповідним приданим. Зголошення до "Неділі" під "Солідний".

"Пристійний кавалєр, з середнім образованням на становиску, бажає при помочі переписки познайомитись з моральною, молодою, зграбною та з гарним личком панною. Про посаг не ходить. Виміна знимок конечна. Адресувати Ред. "Неділі" під "Самітний".

Траплялись і оголошення від чоловіків, які потребували матеріальної допомоги.

"Пристійний, молодий хлопець, який з причин невідрадних матеріяльних і політичних умовин не може студіювати, навяже переписку в цілі подружжя з пристійною панночкою, до 19 літ, яка могла б його тимчасово матеріяльно забезпечити, малаб більшу суму на засновання якогось торговельного підприємства, або виробилаб йому добру платну посаду. Зголошення зі знимкою і з поданням даних слати по адресі адміністрації “"Неділі" для "спокійний".

Також є перші пропозиції, які нагадують модель фіктивних шлюбів.

"Пристійний мущина, середніх літ, з академічним образованням, ожениться з панною або вдовою (може бути міщанського або селянського роду), яка могла би покрити кошти подорожі обоїх до Америки. Зголошення до Аміністрації під "Кавалєр"

Хоч і здебільшого траплялись оголошення про матеріальне забезпечення, але також було багато пошуків майбутньої дружини, яка буде інтелектуально та емоційно підтримувати.

"Симпатичний мужчина з університетський образуванням , на становищу, років 30 радби познайомитися з нестарою висококультурною, образованою жінкою, яка внесе дещо світло в сірину буднів. Подружа не виключене. Ласк. зголошення слати до адміністр. "Неділі" під: "А може?"

Також траплялись оголошення від члена родини, які писали оголошення для свого сина або брата.

"Для братанка, кавалєра літ 39, пристойного, пенсіоністу, посідаючого камяницю і промислове підприємство пошукую жінку, панну або вдову. - Вулиця Сикстуська 31. - Кармазин"

Між іншим, не тільки чоловіки шукали майбутніх дружин. Хоч і таких оголошень було набагато менше, але все ж траплялись подання від жінок.

"Учителька на посаді, із-за браку знайомства бажає навязати переписку в матримоніяльній ціли з мущиною на доброму становиську до літ 47. Зголошення лише неанонімні прошу слати до Адм. "Неділі" під "Шатинка".

"Властителька реальности на селі вийде замуж за Українця. Зголошення до Адмін. "Неділі" під "Самітна панна".

І наостанок що робити, якщо побачив дівчину, яка привернула увагу, але не встиг із нею познайомитися? Найкращим рішенням буде розмістити оголошення в газеті - можливо, вона його побачить і відповість.

"Паню, яка їхала 4-кою та висіла на станції трам. біля "Народн.Гостинниці" о год. 9:10 веч. та скерувала свої кроки до вище згаданої каварні, прохаю конечне подати свою сталу адресу до Адмін. "Неділі" під "4".

Раніше ми розповідали, які прізвища в давнину давали багатим українцям.

А також згадували, ким був перший українець в космосі, і це не Каденюк.