Індійська рупія впала до історичного мінімуму через дорогу нафту та ескалацію в Перській затоці

Індійська рупія впала до нового історичного мінімуму на тлі подорожчання нафти та нової ескалації між США й Іраном у Перській затоці. Для однієї з найбільших економік-імпортерів енергоносіїв це посилює ризики інфляції, дорожчого імпорту та нового втручання центробанку.

За даними Mint, 5 травня рупія знизилася до 95,39 за долар, оновивши попередній мінімум 95,33. Видання пов'язує падіння валюти з ударами США та Ірану в районі Перської затоки, які знову посилили попит на долар і тиск на економіки, залежні від імпорту нафти.

Тиск на валюту почався ще напередодні. Deccan Chronicle повідомляє, що 4 травня рупія вперше в історії закрилася слабше за 95 за долар - на рівні 95,08. На ринок одночасно тиснули високі ціни на нафту, попит імпортерів на долар і погашення позицій на ринку недоставних форвардів.

Індійські акції також відреагували падінням. The Economic Times писала, що Sensex і Nifty знижувалися приблизно на 0,7%, а Sensex втрачав понад 700 пунктів. Навіть після певного охолодження котирувань Brent залишалася біля $113 за барель, що для Індії означає ризик ширшого тиску на торговельний баланс і ціни.

Уразливість Індії пояснюється масштабом її нафтової залежності. За оцінкою IEA, Індія вже у 2023 році була другим найбільшим чистим імпортером сирої нафти у світі й імпортувала 4,6 млн барелів на добу. До 2030 року імпорт може зрости до 5,8 млн барелів на добу, що робить країну особливо чутливою до перебоїв на Близькому Сході та стрибків цін на енергоносії.

Саме тому ринок знову обговорює можливе повернення Індії до інструментів, які використовувалися під час валютного стресу 2013 року. Deccan Chronicle з посиланням на Reuters повідомляє, що Резервний банк Індії вивчає способи залучити додаткові доларові надходження, зокрема через депозити нерезидентів і пом'якшення умов для іноземних інвесторів у держоблігації.

У 2013 році RBI відкрив спеціальне вікно для банків, які залучали доларові депозити FCNR(B) строком від трьох років. Регулятор дозволяв обмінювати такі кошти за фіксованою ставкою 3,5% річних, а також розширив можливості банків залучати зовнішнє фінансування. Тоді цей механізм допоміг стабілізувати валютний ринок після різкого відпливу капіталу з emerging markets.

Нинішня ситуація відрізняється від кризи 2013 року, але логіка ризику схожа: дорожча нафта збільшує імпортний рахунок, слабша валюта підживлює інфляційний тиск, а центробанк змушений витрачати резерви або шукати додатковий приплив доларів. Якщо ескалація в Перській затоці затягнеться, тиск на рупію може стати не коротким ринковим рухом, а частиною ширшої проблеми платіжного балансу.

Для України ця історія важлива як сигнал про наслідки нафтового шоку для великих імпортерів енергії. Слабші валюти, дорожче пальне та обережніші інвестори в emerging markets можуть впливати на глобальні ціни, логістику, попит на сировину й вартість фінансування. Окремий фактор - роль Індії як одного з ключових покупців нафти на світовому ринку, зокрема російської, що робить її валютну та енергетичну політику важливою і для ширшого санкційного контексту.

Найближчий тест для ринку - чи зможе нафта втриматися нижче пікових рівнів і чи обмежиться RBI згладжуванням волатильності. Якщо ж Ормузький ризик залишиться високим, рупія може й далі торгуватися під тиском, а індійський центробанк - повернутися до більш активних способів залучення доларів.

За матеріалами: Mint, Deccan Chronicle, The Economic Times, IEA, RBI