Удар по іранській нафті: Китай призупиняє кредитування 5 НПЗ для уникнення вторинних санкцій США

Китайський фінансовий регулятор рекомендував найбільшим банкам країни тимчасово призупинити нове кредитування п'яти нафтопереробних заводів, які потрапили під санкції США через закупівлі іранської нафти. Для Пекіна це спроба одночасно показати спротив американським санкціям і не підставити державні банки під ризик вторинних обмежень.

За даними Bloomberg, Національне управління фінансового регулювання Китаю попросило банки переглянути свою експозицію та ділові зв'язки з такими компаніями, зокрема з Hengli Petrochemical (Dalian) Refinery - одним із найбільших приватних НПЗ країни. Банкам рекомендували поки не видавати нові кредити в юанях, але не вимагати дострокового повернення вже наданих позик.

Ця усна вказівка контрастує з публічною позицією Пекіна. 2 травня Міністерство комерції Китаю наказало компаніям не визнавати й не виконувати американські санкції проти п'яти китайських НПЗ. Це стало першим застосуванням китайського "блокувального" механізму, запровадженого у 2021 році для захисту компаній від іноземних законів, які Пекін вважає неправомірними.

Під китайський наказ потрапили Hengli Petrochemical (Dalian) Refinery, Shandong Jincheng Petrochemical Group, Hebei Xinhai Chemical Group, Shouguang Luqing Petrochemical і Shandong Shengxing Chemical. США звинувачують ці приватні НПЗ, відомі як teapot refineries, у купівлі та переробці іранської нафти попри санкційний режим.

Міністерство фінансів США 24 квітня внесло Hengli до санкційного списку, назвавши компанію одним із найбільших покупців іранської нафти. За твердженням Вашингтона, Hengli купувала іранські нафтопродукти на мільярди доларів, а частина постачань ішла через судна тіньового флоту. Разом із НПЗ США також запровадили санкції проти приблизно 40 судноплавних компаній і суден, пов'язаних із транспортуванням іранської нафти.

Після цього OFAC окремо попередило фінансові установи про ризик санкцій за операції з китайськими незалежними НПЗ, насамперед у провінції Шаньдун. Американський регулятор заявив, що такі транзакції можуть бути пов'язані з нафтою іранського походження, а іноземні банки ризикують потрапити під вторинні санкції.

Для Китаю це чутлива дилема. З одного боку, Пекін публічно не хоче визнавати право США обмежувати китайські компанії. З іншого - великі китайські банки залежать від доступу до доларової системи й зазвичай обережно ставляться до ризику вторинних санкцій, особливо коли йдеться про Іран, Північну Корею або інші високоризикові напрямки.

Для нафтового ринку ця історія важлива, бо китайські приватні НПЗ залишаються одним із ключових каналів збуту іранської нафти. Якщо банки справді обмежать нове фінансування, це може ускладнити закупівлі сировини, логістику й розрахунки для таких переробників. Але повного розриву не відбувається: чинні кредити не відкликають, а Пекін політично захищає компанії від виконання санкцій США.

Для України наслідки непрямі, але відчутні через глобальний енергоринок. Будь-яке посилення американського тиску на іранську нафту може впливати на пропозицію, ціни на пальне, транспортні витрати й інфляційні очікування. Водночас конфлікт між США та Китаєм навколо санкцій показує, що енергетичні потоки дедалі більше залежать не лише від ринку, а й від геополітичного контролю над банками, портами, суднами й розрахунками.

За матеріалами: Bloomberg, U.S. Treasury, OFAC, Al Jazeera