Реформа ФОП та податок на посилки: Рада розгляне ратифікацію кредиту ЄС на €90 млрд

Президент вніс до Верховної Ради законопроєкт про ратифікацію угоди з Євросоюзом щодо позики на підтримку України. Частина умов для отримання грошей стосується податків, митниці, ПДВ, міжнародних посилок і спрощеної системи оподаткування.

На сайті Верховної Ради з'явився законопроєкт №0376 про ратифікацію угоди між Україною, Національним банком України та Європейським Союзом щодо позики на підтримку України. Документ вніс Президент Володимир Зеленський.

У картці законопроєкту зазначено, що йдеться про ратифікацію Угоди про позику та Меморандуму про взаєморозуміння між Україною і ЄС щодо отримання макрофінансової допомоги в межах Позики на підтримку України.

Головним визначено Комітет Верховної Ради з питань інтеграції України до Європейського Союзу. Станом на ранок 28 травня законопроєкт перебуває на опрацюванні в комітеті. Для ратифікації міжнародного договору Верховній Раді потрібно ухвалити закон щонайменше 226 голосами.

Загальна програма ЄС передбачає позику для України на €90 млрд у 2026-2027 роках. За даними Ради ЄС, у 2026 році Україні мають зробити доступними €45 млрд: €8,35 млрд через макрофінансову допомогу, ще €8,35 млрд через Ukraine Facility і €28,3 млрд на підтримку оборонно-промислового потенціалу.

Саме макрофінансова частина на €8,35 млрд прив'язана до меморандуму, який Україна має ратифікувати. Умови отримання коштів поділені на кілька напрямів: мобілізація внутрішніх доходів, ефективність бюджетних видатків і управління державними фінансами.

Найчутливіший для бізнесу блок - мобілізація внутрішніх ресурсів. У документах ідеться про податкові зміни, які мають збільшити доходи бюджету. Серед них - оподаткування доходів через цифрові платформи, скасування податкової пільги для міжнародних посилок, продовження військового збору і реформа пільгового податкового режиму.

Для першого траншу на €3,2 млрд Україна має, зокрема, подати законопроєкти щодо скасування пільги з оподаткування міжнародних посилок і оподаткування доходів через цифрові платформи. Також серед умов - продовження військового збору 5% на три роки, що має дати бюджету щонайменше 140 млрд грн на рік.

Для другого траншу на €3,7 млрд серед умов фігурує вже ухвалення законів про оподаткування цифрових платформ і скасування пільги для міжнародних посилок. Виняток передбачається для товарів, призначених для цілей безпеки та оборони.

Третій транш на €1,45 млрд пов'язаний із глибшою реформою спрощеної системи оподаткування. Україна має подати до Верховної Ради законодавчі пропозиції, які забезпечать додаткові надходження щонайменше 70 млрд грн на рік.

Серед таких заходів - протидія штучному дробленню бізнесу для збереження права на пільгові режими, обмеження повторного переходу на спрощену систему після переходу на загальну систему, а також запровадження диференційованих ставок податку для платників третьої групи залежно від виду економічної діяльності.

Окремо меморандум передбачає зближення українського корпоративного оподаткування з європейськими правилами проти ухилення від сплати податків, спрощення адміністрування ПДВ, оновлення підходів до митного регулювання і призначення постійного керівника Державної митної служби.

Для держави ці умови важливі через доступ до великого пакета зовнішнього фінансування. Для бізнесу й домогосподарств - через те, що частина зобов'язань може прямо змінити правила оподаткування ФОП, міжнародних покупок, цифрових платформ і адміністрування ПДВ.

Водночас ратифікація меморандуму сама по собі ще не означає негайного запровадження всіх податкових змін. Для більшості з них Верховна Рада має окремо розглядати і ухвалювати відповідні законопроєкти.

За матеріалами: Верховна Рада України, Рада ЄС