Від торгівлі до фіксації власності: що змінить новий закон про інфраструктуру ринків капіталу

Кабінет міністрів ухвалив рішення подати до Верховної Ради законопроєкт, який має відкрити шлях для залучення стратегічного іноземного інвестора до інфраструктури ринків капіталу України. Йдеться про створення системи, яка об'єднає біржову торгівлю, кліринг, розрахунки та депозитарний облік цінних паперів.

Про це повідомило Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України.

Законопроєкт є наступним кроком після підписання у 2025 році меморандуму між Мінекономіки, Мінфіном, Нацбанком, НКЦПФР та ЄБРР щодо підтримки інтегрованої інфраструктури ринків капіталу в Україні.

Документ передбачає створення холдингової інфраструктурної компанії на ринках капіталу. Вона має об'єднати ключові елементи ринку: біржову торгівлю, кліринг, розрахунки та депозитарний облік цінних паперів.

Фактично йдеться про повний цикл операцій із цінними паперами - від укладення угоди на біржі до розрахунків за нею та фіксації права власності. Така модель має зробити український ринок зрозумілішим для бізнесу, українських та міжнародних інвесторів.

Стратегічного іноземного інвестора планують залучати через конкурс. Водночас держава має зберегти участь у новій структурі на рівні не менше 25%.

Для запуску цієї моделі уряд пропонує внести зміни до законів "Про Національний банк України", "Про управління об'єктами державної власності", "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" і "Про депозитарну систему України".

Міністр економіки Олексій Соболев заявив, що ринок капіталу має стати одним із джерел довгострокового фінансування відновлення та розвитку економіки. За його словами, Україні потрібна сучасна інфраструктура, зрозуміла бізнесу та інвесторам.

У Мінекономіки очікують, що ухвалення законопроєкту допоможе залучати фінансові ресурси для проєктів відновлення і відбудови, розвивати національні ринки капіталу, розширити доступ українських учасників до світової економіки та стимулювати приплив внутрішнього капіталу.

Окремо в уряді зазначають, що реалізація положень законопроєкту не потребуватиме додаткових витрат із державного та місцевих бюджетів.