Київ досі не має плану стійкості: на захист енергетики виділять 40 млрд грн
Уряд готує нові технічні рішення для захисту критичної інфраструктури, оскільки Росія змінила тактику ударів по енергосистемі. Додаткові 40 млрд грн мають спрямувати на реалізацію планів стійкості регіонів.
Росія продовжує спроби знищити українську енергетичну інфраструктуру і дедалі частіше атакує не лише великі об'єкти генерації, а й окремі елементи енергосистеми. Їхня заміна потребує значного часу та ресурсів, повідомив віцепрем'єр-міністр з відновлення - міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба.
За його словами, нові загрози врахували під час розробки рекомендованих технічних рішень для захисту критичної інфраструктури. Їх уряд напрацював разом з Агентством відновлення.
Про ці рішення говорили на засіданні Координаційного центру з реалізації комплексних планів стійкості регіонів під головуванням прем'єр-міністерки Юлії Свириденко.
Кулеба заявив, що робота над посиленням стійкості триває безперервно протягом останніх трьох місяців. Верховна Рада, за його словами, ухвалила рішення спрямувати додаткові 40 млрд грн на реалізацію планів стійкості.
Зараз уряд разом з обласними військовими адміністраціями відпрацьовує порядок використання цих коштів і визначає пріоритетність робіт. Йдеться про підготовку громад до можливих атак, відключень і пошкодження систем життєзабезпечення.
Окремі зауваження на засіданні стосувалися Києва. За словами Кулеби, столиця досі не має затвердженого комплексного плану стійкості. Він наголосив, що роботу потрібно перевести у документальний формат - із реальними графіками виконання, визначеними відповідальними особами, підписаними рішеннями та постійним контролем результатів.
Також під час засідання представили зведений індекс стійкості регіонів. Це інструмент, який має дозволити об'єктивно оцінювати, як кожна область виконує заходи з підготовки до кризових сценаріїв.
Для українців ця тема має пряме практичне значення перед новим опалювальним сезоном. Від захисту енергетики, резервного теплопостачання, водопостачання та швидкості відновлення залежатимуть ризики відключень, стабільність роботи громад і витрати держави на аварійні ремонти.