Популярні препарати для схуднення на основі GLP-1 пов’язали зі зниженням ризику деяких видів раку

Annie Spratt за ліцензією Unsplash+
Фото: Annie Spratt за ліцензією Unsplash+

Препарати на основі GLP-1, які застосовують при ожирінні та діабеті 2 типу, знову опинилися в центрі уваги лікарів. Нові дані показують: у пацієнтів, які отримували такі ліки, деякі види раку, пов’язані з ожирінням, діагностували рідше. Але вчені попереджають: це поки що не означає, що Ozempic, Wegovy або подібні препарати можна вважати засобами профілактики раку.

Йдеться про клас ліків, відомих як агоністи рецепторів GLP-1. До них належать семаглутид, ліраглутид та інші препарати, які допомагають контролювати рівень цукру в крові, впливають на апетит і можуть призводити до суттєвого зниження ваги. За останні роки вони стали одним із найбільш обговорюваних напрямків у медицині — не лише через ефект схуднення, а й через можливий вплив на серцево-судинні, метаболічні та онкологічні ризики.

Приводом для нової дискусії стали великі дослідження медичних даних. В одному з них, опублікованому в JAMA Network Open, вчені проаналізували електронні медичні записи понад 1,6 млн пацієнтів з діабетом 2 типу. Вони порівнювали людей, яким призначали препарати GLP-1, з пацієнтами, які отримували інсулін або метформін.

Результат виявився помітним: порівняно з інсуліном препарати GLP-1 були пов’язані зі зниженням ризику 10 з 13 видів раку, які вважаються асоційованими з ожирінням. Серед них — рак підшлункової залози, печінки, товстої та прямої кишки, нирки, ендометрія, яєчників, жовчного міхура, стравоходу, а також менінгіома та множинна мієлома.

Це важливий сигнал, тому що ожиріння давно вважається доведеним фактором ризику для ряду злоякісних пухлин. Національний інститут раку США відносить до таких видів, зокрема, рак ендометрія, стравоходу, печінки, нирки, підшлункової залози, товстої та прямої кишки, жовчного міхура, яєчників, щитоподібної залози, а також постменопаузальний рак грудей.

Логіка можливого зв’язку зрозуміла: якщо препарат допомагає знизити вагу, покращити чутливість до інсуліну та зменшити хронічне запалення, це теоретично може вплинути й на онкологічні ризики. Надлишкова жирова тканина пов’язана не лише з масою тіла, а й з гормональними змінами, підвищеним рівнем інсуліну, запальними процесами та іншими механізмами, які можуть брати участь у розвитку пухлин.

Але головний нюанс у тому, що такі дослідження не доводять прямий причинно-наслідковий зв’язок. Це були не випробування препаратів проти раку, а аналіз уже наявних медичних записів. Пацієнти, яким призначали GLP-1, могли відрізнятися від інших груп за способом життя, доступом до медицини, супутніми захворюваннями, якістю спостереження та іншими факторами.

Є й ще одне важливе обмеження. У тому ж дослідженні зниження ризику виглядало переконливіше при порівнянні з інсуліном, але не показало такої ж переваги при порівнянні з метформіном. Це означає, що вченим ще належить розібратися, чи йдеться про можливий ефект самих GLP-1-препаратів, про вплив зниження ваги, про особливості груп пацієнтів або про поєднання кількох факторів.

Тому лікарі не розглядають ці ліки як спосіб профілактики раку. Зараз препарати GLP-1 призначають за затвердженими показаннями — при діабеті 2 типу, ожирінні або надлишковій вазі з супутніми ризиками. Рішення про таке лікування має приймати лікар, враховуючи стан пацієнта, протипоказання, можливі побічні ефекти та вартість терапії.

Для пацієнтів практичний висновок інший: нові дані не означають, що препарати для схуднення “захищають від раку”, але вони посилюють інтерес до того, як контроль ваги та обміну речовин впливає на довгострокові ризики. Це особливо важливо для людей з ожирінням, діабетом 2 типу, сімейною історією онкологічних захворювань або іншими факторами ризику.

Дослідникам тепер потрібні довші спостереження та клінічні роботи, які допоможуть зрозуміти, які пацієнти можуть отримувати найбільшу користь, чи є відмінності між конкретними препаратами та чи не з’являються ризики при тривалому застосуванні. Поки що найбезпечніший висновок звучить обережно: зв’язок виглядає багатообіцяючим, але рекомендувати застосування препаратів GLP-1 спеціально для профілактики раку ще зарано.

За матеріалами: ICH GCP, JAMA Network Open, National Cancer Institute

analytics