Чому відкриття усіх кластерів для України у липні під загрозою і хто замінив Орбана в ЄС
Левова частка першого дня саміту Європейської ради пішла на обговорення того, як ЄС збирається вести діалог із правителем Росії Владіміром Путіним, повідомляє Європейська правда.
Причому не йдеться про нагальну потребу, але у майбутньому така потреба може виникнути – і президент Євроради Антоніу Кошта прагне мати особливу роль. Тому його команда вже встановила робочі контакти з Кремлем.
Україна підтримує більше залучення Європи, про що Володимир Зеленський особисто заявив на саміті.
Але не всі бажання офіційного Києва цього разу збіглися з позицією ЄС.
У питанні вступних переговорів події пішли всупереч бажанню України.
І нарешті третьою суперважливою для нас темою стали санкції. Тут ми маємо і досягнення, і загрози одночасно.
Про результати саміту – в статті Сергія Сидоренка та Тетяни Висоцької (з Брюсселя) Від Путіна до членства: які кроки щодо України розглядав саміт ЄС та про що домовилися. Далі – стислий її виклад.
Велика дипломатична перемога України, що відбулася на початку тижня у Люксембурзі, – коли Рада ЄС відкрила переговори за першим кластером, – могла отримати продовження рівно за місяць, 14 липня. На цей день призначили засідання Ради ЄС у загальних справах, тобто органу, який зазвичай ухвалює рішення щодо вступних перемовин.
Але на Європейській раді 18 червня, попри сподівання України та її друзів, ухвалили рішення без фрази про якнайшвидше відкриття всіх кластерів. Хоча у проєкті рішення ця фраза була.
Рішення про відхід від ідеї відкриття всіх кластерів у липні ще не є фінальним, ЄС має простір для маневру. Але у разі, якщо Київ не покаже принципово іншої динаміки щодо реформ, шанси на зміну підходу є невисокими.
Роль політика, який нібито зірвав затвердження потрібної Україні норми, взяв на себе угорський прем'єр-міністр Петер Мадяр. Але насправді це не його заслуга – основними противниками були західноєвропейські країни, які традиційно виступають за поступовий рух України до вступу.
Угорському прем'єру електорально вигідно розповідати угорським виборцям про те, як він чинить тиск на Україну, бо це – після років пропаганди Орбана – має підтримку консервативних угорських виборців. Тож заради створення собі іміджу "україноскептика" Мадяр не проти прибрехати.
Ще одна важлива для України тема – продовження і посилення санкційного тиску на Росію – під час цієї Європейської ради отримала як позитивні, так і негативні новини.
Продовження санкцій на рік замість шести місяців стало прецедентом для Євросоюзу.
Обговорення нещодавно запропонованого Єврокомісією нового, 21-го пакета санкцій ЄС проти Росії виявило, що місце Віктора Орбана як головного критика та "ветувальника" антиросійських санкційних пакетів впевнено посів новий премʼєр-міністр Болгарії Румен Радев.
А ось дискусія щодо розширення ЄС у рамках Європейської ради 18-19 червня, можна сказати, не відбулася – попри сподівання багатьох в Україні про це. Серйозних намірів обговорювати нові підходи до розширення Євросоюзу серед держав-членів не було від самого початку.
Та попри важливість для Києва питання санкцій, вступу до ЄС тощо, насправді головним "українським" питанням саміту стали переговори з Путіним.
Докладніше – в матеріалі Сергія Сидоренка та Тетяни Висоцької (з Брюсселя) Від Путіна до членства: які кроки щодо України розглядав саміт ЄС та про що домовилися.
