Кремль заговорив про діалог з Україною та ЄС, але посилив звинувачення

Лавров заявив про готовність Росії відновити переговори щодо України, Ушаков сказав про готовність до діалогу з ЄС, а Путін знову звинуватив Захід у "неоколоніальних амбіціях".

Російська влада 23 червня зробила серію заяв про війну проти України, Захід і можливі дипломатичні контакти. У Москві одночасно говорять про готовність до діалогу та посилюють звинувачення на адресу Києва і його партнерів.

Міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров заявив, що Росія нібито готова відновити переговори щодо України "у будь-який час" і "з тієї точки, на якій вони зупинилися". Заяву він зробив під час посольського круглого столу в Дипломатичній академії МЗС РФ.

Помічник президента РФ Юрій Ушаков також коротко заявив, що Росія готова до діалогу з Євросоюзом. На запитання журналістів про готовність Москви говорити з ЄС він відповів: "Готові".

Водночас Лавров заявив, що Київ нібито намагається напряму втягнути Білорусь у війну Росії проти України. За його словами, це нібито має розширити географію бойових дій і ускладнити можливість політико-дипломатичного врегулювання.

Доказів цих тверджень він не навів. Москва регулярно використовує подібні заяви, щоб перекладати відповідальність за ескалацію на Україну та її партнерів, хоча саме Росія у 2022 році почала повномасштабне вторгнення.

Окремо Лавров вдався до образливої риторики щодо президента України Володимира Зеленського, назвавши його "фюрером". Така лексика є частиною російської пропагандистської лінії, яка намагається виправдовувати війну проти України. Офіційні особи РФ регулярно заявляють про нацизм в Україні, а "денацифікацію" Путін проголошував однією з цілей війни.

Президент РФ Володимир Путін у той самий день заявив, що нав'язувані Заходом "правила" нібито приховують "неоколоніальні амбіції" та неповагу до суверенітету інших держав. За його словами, Росію такі підходи "категорично не влаштовують".

Путін також сказав, що Москва виступає за "інші основи світопорядку" - з опорою на міжнародне право, роль Ради безпеки ООН, взаємну повагу та "свободу вибору" країнами шляху розвитку.

Для України ці заяви важливі як сигнал про поточну переговорну тактику Москви. Кремль намагається одночасно демонструвати готовність до контактів з Україною та ЄС і формувати публічну рамку, у якій відповідальність за продовження війни перекладається на Київ і Захід.

Такий тон може бути частиною підготовки до майбутніх переговорних форматів. Росія намагатиметься представити себе стороною, що нібито готова до діалогу, а Україну та її союзників - винними в затягуванні війни або розширенні конфлікту.