Як ЄС хоче обмежити права українців-ухилянтів і чи реально це зробити
Єврокомісія хоче продовжити тимчасовий захист для українців ще на рік – але не всім. 26 червня єврокомісар з питань внутрішніх справ Магнус Бруннер презентував нову пропозицію щодо продовження дії відповідної директиви ЄС, повідомляє Європейська правда.
Єврокомісія пропонує продовжити тимчасовий захист для українців до 4 березня 2028 року – але відтепер відмовляти тим, що згідно із законодавством України є військовозобов’язаними і не можуть легально виїздити за кордон.
Тепер, за процедурою, проєкт змін до директиви має затвердити Рада ЄС.
Про те, чи можна буде українцям призовного віку подаватися на інші види прихистку в Євросоюзі, чи будуть винятки для добровольців та коли рішення має набути чинності – в статті журналістки "Європейської правди" Тетяни Висоцької Ухилянтам тут більше не раді: як ЄС змінює правила прихистку для українців. Далі – стислий її виклад.
Вже наступного тижня він буде на столі європейських дипломатів. Остаточне ухвалення планують до літніх відпусток, які в єврочиновників починаються у середині липня. Утім, це – офіційно. А в реальності проєкти, особливо такої політичної ваги, Єврокомісія зазвичай наперед узгоджує з ключовими країнами – тож є підстави вважати, що неофіційно принаймні частина столиць вже погодилася на нього.
Щойно проєкт затвердять – а це майже гарантовано, адже для цього не потрібне одностайне голосування всіх 27 держав, лише кваліфікована більшість, – двері в ЄС для бажаючих сховатися там від служби в ЗСУ зачинять.
"Наша пропозиція передбачає, що тимчасовий захист не повинен надаватися новоприбулим особам, яким не дозволено виїжджати з України через їхні військові зобов'язання згідно з українським законодавством", – заявив єврокомісар з питань внутрішніх справ Магнус Бруннер.
Насамперед йдеться про чоловіків віком 23-60 років, які за законом не мають права виїжджати за межі України. Але не лише про них.
Чоловікам, молодшим за 23 роки, та жінкам, які добровільно приєдналися до лав ЗСУ, також буде відмовлено в отриманні тимчасового захисту, поки вони не звільняться з армії.
Так само, якщо особа є військовим чи військовозобовʼязаним і виїде в ЄС легально, за наявності відповідного дозволу на поїздку, – у разі неповернення в Україну також не матиме право на тимчасовий захист і всі повʼязані з ним пільги.
Ухвалювати рішення про надання тимчасового захисту будуть так.
Скажімо, хтось із чоловіків 23-60 років прибуває до ЄС і просить про тимчасовий захист. Органи держав-членів своєю чергою проситимуть заявника підтвердити документально, що він має право легально виїхати з України. Тобто треба буде надати документ, який звільняє цю особу від військового обов'язку в Україні і, отже, дозволяє легально подорожувати до Європи.
Ще один важливий момент: ті, хто на момент публікації нового законодавчого акта вже живе в ЄС під тимчасовим захистом, можуть бути спокійні: на них його дія не пошириться.
Депортувати назад в Україну нікого з них не будуть.
Принаймні – поки що.
Те саме стосується чоловіків, яким виповнилося 23 роки під час перебування в ЄС під тимчасовим захистом: його дія буде продовжуватися на загальних підставах.
Причому в ЄС заперечують наявність дискримінації у новій пропозиції Єврокомісії й підтверджують: дезертири та ухилянти можуть подаватися на альтернативні види захисту в ЄС. Тобто на "статус біженця на загальних підставах".
Водночас в Євросоюзі запустили пілотну програму добровільного повернення та відновлення, спрямовану на підтримку тих, хто бажає повернутися в Україну вже зараз, через надання інформаційної допомоги щодо процесу повернення в Україну.
Програма перебуває на початковій стадії розробки. Планується, що вона запрацює до кінця 2026 року.
