Іран вимагає контролю над Ормузом перед новими переговорами зі США

Тегеран заявляє, що хоче сам визначати тимчасові маршрути для суден у Ормузькій протоці. Це підвищує ставки перед новим раундом переговорів зі США щодо остаточного припинення війни.

Іран посилює риторику навколо контролю над Ормузькою протокою - одним із ключових маршрутів світової торгівлі нафтою. Заступник міністра закордонних справ Ірану Казем Гарібабаді заявив державному телебаченню, що Тегеран хоче домовитися з Оманом про спільний нагляд за судноплавством у протоці, але готовий діяти самостійно, якщо Маскат не підтримає такий підхід.

За словами Гарібабаді, Іран попередив Оман, що інші країни "не мають права втручатися" у це питання. Він також заявив, що саме Тегеран визначатиме тимчасові транзитні маршрути для суден у протоці.

Позиція Ірану ускладнює переговори зі США. Вашингтон заявляв, що новий раунд контактів має пройти в Досі, а участь у них мають взяти спецпосланець президента США Стів Віткофф і Джаред Кушнер. Водночас Іран офіційно не підтвердив пряму зустріч з американською стороною, хоча визнав, що його представники перебуватимуть у Досі для обговорення виконання проміжної угоди через катарських посередників.

Проміжна домовленість, укладена раніше у червні, передбачала, що Іран протягом 60 днів не стягуватиме плату за проходження суден. Однак вона залишила відкритим питання, чи може Тегеран у майбутньому вимагати інші платежі або сервісні збори за навігацію.

США наполягають, що будь-які збори за прохід Ормузькою протокою є неприйнятними. Держсекретар США Марко Рубіо минулого тижня заявляв у Бахрейні, що свобода судноплавства в протоці не повинна залежати від мит, зборів або додаткових платежів.

Оман намагається запропонувати юридично прийнятну модель управління протокою, яка не виглядала б як заборонений міжнародним правом збір за сам факт проходу. Йдеться про можливі платежі за конкретні навігаційні послуги, але не про класичні мита за транзит.

Для світового ринку головний ризик - не лише фізичне закриття Ормузу, а й перехід до режиму, в якому судноплавство залежатиме від політичних дозволів, маршрутів і додаткових умов. Через Ормузьку протоку до війни проходила значна частина світових морських поставок нафти, тому будь-яка нестабільність навколо маршруту швидко впливає на ціни, страхування танкерів і рішення трейдерів.

Для України ця тема важлива через вплив нафтових цін на пальне, логістику, інфляційні очікування та витрати бізнесу. Якщо Іран закріпить за собою право контролювати маршрути або навігаційні умови в Ормузі, ризикова премія на нафтовому ринку може залишатися підвищеною навіть після формального відновлення переговорів.

За матеріалами: Bloomberg, The Guardian, The Wall Street Journal