Іранська нафта накопичується на танкерах, покупці чекають рішення США

Іранська нафта дедалі довше залишається на танкерах, бо великі покупці не поспішають укладати угоди до завершення тимчасового американського дозволу. Для ринку це означає нову невизначеність: якщо переговори США й Ірану зірвуться, частина пропозиції може знову опинитися під санкційним ризиком.

Про зростання плавучих запасів іранської нафти пише Bloomberg. За даними агентства, Ірану складно знайти покупців перед завершенням 60-денного вікна, наданого Вашингтоном. Через це непродана нафта накопичується на суднах, а потенційні клієнти чекають ясності щодо подальшої політики США.

Ключовий фактор — тимчасова ліцензія американського Мінфіну. 22 червня Управління з контролю за іноземними активами США видало General License X, яка дозволяє операції з виробництва, продажу, доставки та розвантаження сирої нафти, нафтохімічної продукції й нафтопродуктів іранського походження до 21 серпня 2026 року.

Ліцензія також дозволяє пов’язані з цими операціями платежі в доларах США. Але документ має обмежений строк дії і не означає повного скасування санкцій проти Ірану. Саме тому трейдери, судновласники, страховики й кінцеві покупці залишаються обережними.

Для Тегерана це проблема з грошовим потоком. Формально вікно для продажу нафти відкрите, але якщо покупці відкладають рішення, барелі залишаються в морі, а країна не отримує очікуваних доходів так швидко, як розраховувала. Крім того, зберігання нафти на танкерах саме по собі коштує грошей і ускладнює логістику.

Ця ситуація для світового ринку має подвійний ефект. З одного боку, іранська нафта потенційно може збільшити пропозицію і тиснути на ціни. З іншого — якщо переговори США й Ірану не дадуть результату, а санкційні ризики повернуться, покупці можуть знову уникати таких поставок, що підтримає напруження на ринку.

Ціни на нафту впливають на вартість імпортного пального, український ринок залежить від зовнішніх котирувань, адже будь-яка нестабільність навколо Ірану, санкцій і Ормузької протоки швидко закладається у вартість нафтопродуктів у Європі.

Окремий ризик — політичний. Переговори між США та Іраном тривають на тлі суперечок щодо безпеки в регіоні, санкцій і контролю над ключовими енергетичними маршрутами. Поки остаточного рішення немає, покупці іранської нафти фактично оцінюють не лише ціну бареля, а й ризик того, що угода стане проблемною вже після відвантаження.

Тому накопичення іранської нафти в морі — це не просто логістична затримка, а сигнал, що ринок не довіряє тимчасовим послабленням без чіткої політичної розв’язки. Якщо Вашингтон продовжить ліцензію або закріпить ширшу домовленість з Тегераном, ці барелі можуть швидше вийти на ринок. Якщо ні — плавучі запаси залишаться фактором тиску і на Іран, і на нафтові ціни.

За матеріалами: Bloomberg, OFAC, General License X