Удари по НПЗ обвалили переробку нафти в Росії до 20-річного мінімуму

Обсяг переробки нафти на російських нафтопереробних заводах упав до найнижчого рівня більш ніж за два десятиліття. Галузь не встигає відновлювати потужності після регулярних ударів українських безпілотників.

Про це повідомляє Bloomberg. За даними агентства, показники роботи російських НПЗ опустилися до мінімуму з червня 2006 року.

Переробка нафти в Росії почала різко знижуватися після чергової хвилі атак на енергетичну інфраструктуру. Наприкінці травня обсяги опускалися нижче 4 млн барелів на добу. На початку червня підприємства змогли тимчасово наростити переробку вище 4,5 млн барелів на добу, однак відновлення виявилося нестабільним.

На роботу галузі впливають пошкодження первинних установок переробки, резервуарів, трубопроводів та іншої інфраструктури. Додатковою проблемою залишаються повторні удари по підприємствах, через які російські компанії не завжди встигають завершити ремонт і повернути обладнання в експлуатацію.

Україна посилила далекобійні атаки на російські НПЗ, нафтобази, експортні термінали та трубопроводи. Метою ударів Київ називає скорочення паливного забезпечення російської армії та нафтових доходів, які Кремль використовує для фінансування війни.

У травні інтенсивність атак досягла рекордного рівня з початку повномасштабного вторгнення. Удари по підприємствах призвели до скорочення виробництва бензину та дизельного пального, а також посилили дефіцит пального в ряді російських регіонів.

Зниження переробки вже змусило російську владу обмежувати експорт нафтопродуктів. Москва призупинила закордонні поставки бензину та авіаційного пального, а також вживала додаткових заходів для збереження запасів на внутрішньому ринку.

Однак експортні обмеження не змогли повністю запобігти перебоям. В окремих регіонах Росії з'явилися черги на автозаправних станціях, ліміти на продаж пального та тимчасове закриття АЗС. Дефіцит особливо небезпечний у період підвищеного літнього попиту та проведення сільськогосподарських робіт.

Падіння переробки також змінило структуру російського нафтового експорту. Нафта, яку пошкоджені заводи не можуть переробити всередині країни, перенаправляється на зовнішні ринки. У червні морські поставки російської сировини досягли максимуму з початку повномасштабної війни, однак доходи від них не зросли пропорційно через знижки та нижчі ціни.

Для Росії зменшення випуску нафтопродуктів означає не лише проблеми на цивільному паливному ринку. НПЗ забезпечують бензином, дизельним і авіаційним пальним російську армію, тому тривалі простої підприємств можуть ускладнювати військову логістику та збільшувати витрати на доставку пального між регіонами.

Міжнародне енергетичне агентство раніше попереджало, що наслідки атак обмежуватимуть роботу російських НПЗ щонайменше до середини 2026 року. Відновленню заважають санкції, що ускладнюють поставки західного обладнання та комплектуючих, а також ризик нових пошкоджень уже відремонтованих установок.

Скорочення російського виробництва накладається на напружену ситуацію на світовому ринку нафтопродуктів. Перебої в Росії та на Близькому Сході обмежують пропозицію дизельного та авіаційного пального, підвищуючи ризик подальшого зростання цін. Для України це може означати подорожчання імпортних нафтопродуктів, хоча одночасно удари скорочують ресурси Росії для продовження війни.