Удари РФ скоротили агроекспорт з одеських портів: наслідки для економіки України

Український морський експорт переживає найгострішу кризу з моменту запуску власного чорноморського коридору у серпні 2023 року. Через системні російські атаки можливості портів Великої Одеси з відвантаження зерна скоротилися приблизно з 6 млн до 4 млн тонн на місяць.

Втрата близько третини потужностей загрожує Україні сотнями мільйонів доларів недоотриманої валютної виручки, зниженням закупівельних цін для аграріїв, подорожчанням логістики та погіршенням торговельного балансу.

За оцінками учасників ринку, якщо пошкоджені термінали не вдасться швидко повернути до роботи, Україна може щомісяця недоотримувати до $900 млн експортної виручки.

Проблема полягає не лише у фізичному руйнуванні складів, причалів та обладнання. Через загрозу нових ударів судновласники відмовляються заходити до українських портів, розвертають уже зафрахтовані судна або вимагають значно вищої плати за ризик.

Це збільшує вартість фрахту, страхування та простою суден. Додаткові витрати зрештою закладаються у закупівельну ціну зерна, тому найбільшу частину втрат несуть українські виробники.

Ситуація особливо загострилася після серії атак на порт Чорноморська. Пошкоджень зазнали обладнання для завантаження й розвантаження, сховища, електромережі та експортні термінали Kernel. Компанія була змушена призупинити операційну діяльність на пошкоджених об'єктах.

Загалом чотири з 13 великих зернових терміналів у портах тимчасово припинили закупівлю продукції. Для ринку це означає, що трейдери не можуть гарантувати аграріям ані дату відвантаження, ані остаточну ціну.

Перші наслідки вже помітні у залізничній логістиці. Кількість вагонів із зерном, які прямували до портів Одеської області, за один тиждень скоротилася на 11%, а обсяги відвантажень - на 17%.

Якщо експортні потужності залишаться обмеженими, частина нового врожаю накопичуватиметься на внутрішніх елеваторах. Це створить дефіцит вільних сховищ, посилить тиск на ціни та змусить фермерів продавати продукцію дешевше, щоб отримати гроші для проведення наступної посівної.

Морський маршрут має критичне значення для української економіки. Зерно, олія та інша аграрна продукція залишаються одним із найбільших джерел валютних надходжень, а понад 90% відповідних вантажів відправляють через порти Великої Одеси.

Лише у січні-лютому 2026 року Україна експортувала майже 10 млн тонн сільськогосподарської продукції на $4 млрд. Скорочення морських поставок безпосередньо зменшує пропозицію валюти на внутрішньому ринку та погіршує баланс зовнішньої торгівлі.

Менші обсяги експорту також означають втрати для бюджету. Держава недоотримує податки від аграрних компаній, портових операторів, залізниці, перевізників та інших учасників логістичного ланцюга.

Одночасно зростають витрати держави й бізнесу на ремонт інфраструктури, протиповітряний захист, резервне енергопостачання та страхування воєнних ризиків.

Замінити чорноморські порти залізницею, автомобільними маршрутами або дунайськими портами повністю неможливо. Альтернативні напрямки мають нижчу пропускну здатність, потребують перевантаження на кордоні та коштують дорожче.

Через це транспортування однієї тонни зерна суходолом може забирати значно більшу частину експортної ціни. Для віддалених від західного кордону господарств така логістика іноді робить продаж економічно невигідним.

Криза виникла після періоду стрімкого відновлення морської торгівлі. Від запуску українського коридору в серпні 2023 року порти Великої Одеси перевалили 200 млн тонн вантажів. Понад 117,5 млн тонн із них становила продукція українських аграріїв, яку постачали до 56 країн.

Коридор дозволив повернути значну частину довоєнного експорту, збільшити внутрішні ціни на зерно та скоротити залежність від дорожчих сухопутних маршрутів. Саме тому нинішнє пошкодження портів створює системний, а не локальний ризик для економіки.

Наслідки можуть вийти і за межі України. В останні сезони країна забезпечувала близько 6% світового експорту пшениці та 11% експорту кукурудзи. Тривале скорочення поставок здатне вплинути на ціни й продовольчу безпеку країн Близького Сходу, Африки та Азії.

Подальша ситуація залежатиме від швидкості відновлення терміналів, захисту портової інфраструктури та готовності судновласників продовжувати роботу в українському коридорі. Без посилення безпеки навіть відремонтовані потужності можуть залишатися недовантаженими через нестачу суден.

За матеріалами: Forbes Ukraine, Адміністрація морських портів України, Міністерство економіки України