Після ударів по НПЗ економічна активність у російських містах падає на майже третину

Українські далекобійні удари по російських нафтопереробних заводах спричиняють стійке скорочення активності поблизу атакованих підприємств. Після першого підтвердженого влучання інтенсивність нічного освітлення в найближчих районах зменшується на 15-30% і тривалий час не повертається до попередньої траєкторії.

Про це йдеться в дослідженні економістів Штепана Мікули з Університету Масарика та Національного інституту SYRI і Фабіо Сабатіні з Римського університету Сапієнца. Роботу опублікували в серії дискусійних матеріалів IZA@LISER, а її основні висновки представив Центр досліджень економічної політики CEPR. 

Дослідники проаналізували 29 великих російських НПЗ у період із червня 2022 року до травня 2026 року. Щонайменше 22 підприємства з цієї вибірки зазнали підтверджених прямих влучань. Дані про атаки зіставили із супутниковими показниками нічного освітлення NASA Black Marble, які використовують для оцінювання економічної активності там, де офіційна статистика недоступна або ненадійна. 

Найбільше падіння зафіксували на відстані від 500 метрів до одного кілометра від центру НПЗ - приблизно на 30%. У радіусі до п'яти кілометрів нічне освітлення зменшилося на 15-18%. Із віддаленням від заводу ефект слабшав, а на відстані близько 25 кілометрів ставав незначним.

За оцінкою авторів, така географія змін вказує не на загальний спад у російському регіоні, а на порушення роботи самого НПЗ та пов'язаної з ним промислової інфраструктури. Йдеться про підприємства зберігання і транспортування пального, ремонтні служби, постачальників, логістичні компанії та інший бізнес, який залежить від роботи заводу.

Негативний ефект зберігався і більш ніж через 13 місяців після першого удару по підприємству. Причинами можуть бути тривалий ремонт, повторні атаки, воєнні логістичні проблеми та обмежений через санкції доступ до спеціалізованого обладнання й послуг. Водночас автори наголошують, що їхня модель не дозволяє визначити, як швидко підприємства відновилися б у разі повного припинення ударів.

Для перевірки результатів науковці застосували аналогічний метод до 106 інших об'єктів у глибині Росії, серед яких військові бази, нафтобази, електростанції, промислові підприємства та транспортні вузли. Порівнянного тривалого падіння нічного освітлення навколо них не виявили.

Стандартні економічні моделі співвідношення нічного освітлення та ділової активності вказують, що локальні втрати могли становити приблизно 5-6% у радіусі до п'яти кілометрів і близько 11% у найближчій до НПЗ зоні. Однак автори застерігають: ці показники не є оцінкою падіння ВВП, обсягів перероблення нафти або вартості ремонту заводів.

Дослідження не доводить загальну економічну чи стратегічну ефективність усієї кампанії українських ударів. Росія може перерозподіляти виробництво між заводами, використовувати запаси та збільшувати імпорт. Водночас результати свідчать, що ураження великих промислових об'єктів створює тривалі втрати не лише для самих підприємств, а й для економічної активності навколо них.