Дружина Пєскова оскаржила санкції ЄС і вимагає понад 2 млн євро
Олімпійська чемпіонка з фігурного катання Татьяна Навка звернулася до суду Європейського Союзу з вимогою скасувати запроваджені проти неї санкції. Дружина прессекретаря Владіміра Путіна Дмітрія Пєскова також хоче отримати від Ради ЄС понад 2 млн євро компенсації.
Позов зареєстрований у Загальному суді ЄС як справа T-324/26 - Navka проти Ради. Його подали 26 травня 2026 року, а докладні відомості про вимоги позивачки оприлюднили 27 липня. Розгляд справи триває, рішення суд поки не ухвалив.
Навка просить анулювати рішення про продовження персональних санкцій. Вона стверджує, що Рада ЄС не мала достатніх підстав для збереження її у санкційному списку, допустила юридичні помилки та неправильно оцінила зібрані матеріали.
Також позивачка заявляє, що обмеження порушують її право на людську гідність і повагу до сімейного життя, зокрема у відносинах із дітьми.
За матеріальні збитки Навка вимагає майже 135 тис. євро. Розмір компенсації за моральну шкоду перевищує 1,9 млн євро. Загальна сума її вимог становить понад 2 млн євро.
Європейський Союз запровадив санкції проти Навки 3 червня 2022 року. У рішенні Ради ЄС зазначалося, що вона є дружиною Дмитра Пєскова, який також перебуває під санкціями, а також співвласницею компаній і нерухомості, розташованих, зокрема, в незаконно окупованому Криму.
На думку Ради ЄС, ці обставини свідчать про підтримку дій, які підривають або загрожують територіальній цілісності, суверенітету та незалежності України. Навку також внесли до списку через її зв'язок із Пєсковим, який публічно підтримує політику Кремля.
Персональні санкції ЄС передбачають замороження активів на території союзу, заборону надання підсанкційній особі грошей або економічних ресурсів, а також обмеження на в'їзд і транзит через країни Євросоюзу.
Одночасно з Навкою обмеження в судах ЄС оскаржують інші представники російського бізнесу та шоу-бізнесу. Серед них мільярдер Роман Троценко і співачка Поліна Гагаріна. Наявність позову сама собою не зупиняє дію санкцій.
Джерела: Суд Європейського Союзу, Офіційний журнал ЄС, Digi24
