Тегеран розкрив деталі домовленостей щодо Ормузької протоки
Іран та Оман близькі до узгодження нової схеми руху торговельних суден через Ормузьку протоку. Водночас її затвердження не означатиме автоматичного повного відкриття одного з найважливіших морських маршрутів для світового енергетичного ринку.
Заступник міністра закордонних справ Ірану Казем Гарібабаді заявив, що переговори тривають понад три тижні. Сторони вже загалом погодили маршрути для суден, які входять у протоку та виходять із неї, а також обговорили технічні й безпекові умови.
Проєкт передбачає створення спільного координаційного центру, який керуватиме морським рухом і отримуватиме інформацію від суден. Частина нових коридорів проходитиме через іранські територіальні води, тоді як протягом десятиліть основні маршрути комерційного судноплавства пролягали через води Оману.
Після запуску нової схеми тимчасові маршрути поблизу іранського острова Ларак та в територіальних водах Оману мають закрити. Запропонований порядок може діяти від двох до чотирьох місяців або довше, однак для його впровадження потрібне окреме рішення вищого керівництва Ірану.
Гарібабаді наголосив, що домовленість стосується організації руху суден, але сама собою не відкриває протоку. За його словами, Тегеран висуває додаткові умови, пов'язані з діями США, зокрема вимагає гарантій дотримання попередніх зобов'язань і недопущення нового загострення.
Іранський дипломат також заперечив, що Тегеран зараз безпосередньо веде зі США переговори щодо протоки. Водночас президент Дональд Трамп заявив, що водний шлях може відкритися найближчим часом і що з іранською стороною відбуваються переговори.
Оман та Іран раніше створили спільний комітет для розробки майбутнього порядку судноплавства. Обидві країни заявляли про намір забезпечити безпечний прохід відповідно до міжнародного права, одночасно зберігаючи суверенні права над своїми територіальними водами.
Ормузька протока залишається критично важливою для постачання нафти й газу з Перської затоки. Її повноцінне відкриття може послабити ризики для морської торгівлі, поставок енергоносіїв і світових цін на нафту.
