Хмара розповів, як Україна посилюватиме тиск на Росію

Україна має намір послідовно посилювати далекобійні можливості та збільшувати масштаби виробництва власної зброї. Так звані «далекобійні санкції» мають посилювати тиск на Росію і в підсумку сприяти досягненню справедливого миру, заявив тимчасово виконуючий обов'язки міністра оборони України Євген Хмара.

За його словами, можливості української зброї продовжуватимуть зростати як кількісно, так і технологічно.

«Далекобійні санкції України проти Росії змусять країну-агресора прийти до справедливого миру. Українська зброя ставатиме тільки більш масовою і точною», — йдеться у заяві Хмари, яку поширило Міністерство оборони.

Конкретні види озброєнь, плановані обсяги виробництва або параметри подальших операцій голова оборонного відомства не розкривав.

Що Україна називає «далекобійними санкціями»

Українське керівництво використовує термін «далекобійні санкції» для позначення ударів по об'єктах на території Росії, пов'язаних із веденням війни проти України. Йдеться не про економічні обмеження у традиційному розумінні, а про військовий інструмент тиску на російський військово-промисловий і ресурсний потенціал.

Президент Володимир Зеленський раніше відносив до таких цілей підприємства російського військово-промислового комплексу, військову логістику та об'єкти нафтової галузі, що забезпечує країну-агресора ресурсами для продовження війни.

Наприкінці квітня президент заявляв, що масштаб і дальність застосування українських засобів ураження збільшилися, і дистанція у 1500 кілометрів уже перестала бути винятковим показником. У травні Зеленський повідомив про один із ударів на відстані близько 1700 кілометрів від державного кордону України.

Також у травні українські сили проводили далекі операції по об'єктах у Московському регіоні. Тоді Зеленський зазначав, що окремі цілі знаходилися більш ніж за 500 кілометрів від України, а сам регіон має високу концентрацію російських засобів протиповітряної оборони.

Ставка на власну зброю

Одночасно Україна розширює виробництво власних засобів ураження. У квітні під час Дня зброяра президент показав понад 50 зразків озброєнь, які з'явилися або отримали розвиток під час повномасштабної війни. Серед них були далекобійні та інші типи безпілотників, ракети, засоби радіоелектронної боротьби, наземні роботизовані комплекси та морські безпілотні системи.

Окремий напрям — розвиток Сил безпілотних систем. За даними, які Зеленський наводив у червні, за перший рік існування відповідного угруповання були уражені російські цілі різних рівнів, сукупну вартість яких українська сторона оцінює майже в $40 млрд.

Українське керівництво розраховує, що поєднання масового виробництва порівняно недорогих безпілотних систем, розвитку ракетного озброєння та підвищення точності дозволить збільшувати ефект від далеких операцій без пропорційного зростання витрат.

Хмара раніше пояснював цю концепцію необхідністю діяти асиметрично. Наприкінці липня він заявляв, що Україна прагне до співвідношення, за якого вартість удару становила б близько 2% від збитків, завданих Росії. Іншими словами, потенційний збиток противнику має приблизно у 50 разів перевищувати витрати України на проведення такої операції.

Далекобійність розглядають як частину тиску на Росію

Далекі удари розглядаються українською владою не як окремий напрям, а як один з елементів загального тиску на Росію разом із діями на фронті, санкціями та обмеженням доступу російського військово-промислового комплексу до технологій і компонентів.

У липні Зеленський заявляв, що Росія має відчувати постійне посилення тиску, включаючи українські далекобійні операції, удари середньої дальності та дії Сил оборони безпосередньо на фронті.

Ще навесні українське керівництво стверджувало, що далекобійні можливості вже дозволяють впливати на підприємства, логістичні об'єкти та інші елементи російської військової інфраструктури значно далі від лінії бойових дій, ніж на попередніх етапах війни.

При цьому заява Хмари про те, що такі дії змусять Росію піти на справедливий мир, є оцінкою української сторони. Конкретних термінів, у які посилення далекобійного тиску може призвести до зміни позиції Москви, міністр не називав.

Із заяви випливає, що головним напрямом подальшого розвитку стане саме масштабування: Україна має намір виробляти більше власної зброї, одночасно підвищуючи її дальність, точність та ефективність застосування.

За матеріалами: Міністерство оборони України, Офіс президента України