Путін визнав, що Росія ще не завершила ремонт НПЗ після атак України

Росія досі не завершила відновлення нафтопереробних заводів, пошкоджених українськими ударами. За словами Владіміра Путіна, відремонтувати залишається близько 10% уражених НПЗ. Заява прозвучала після однієї з найінтенсивніших хвиль атак на російську нафтопереробку, яка призвела до зупинок великих підприємств і скорочення виробництва пального.

Про стан нафтопереробних підприємств Путін розповів під час спілкування з журналістами після саміту Шанхайської організації співробітництва. Він заявив, що більшу частину пошкоджених потужностей уже відновили.

Путін також стверджував, що під час однієї з останніх нічних атак українські безпілотники намагалися вразити одразу три російські НПЗ, але нібито не змогли цього зробити через посилення протиповітряної оборони. Незалежного підтвердження результатів саме цієї атаки немає.

Водночас російський президент визнав необхідність подальшого посилення захисту НПЗ та логістичної інфраструктури. Як ще один варіант реакції він пригрозив ударами у відповідь.

Українські атаки протягом літа суттєво вплинули на російську нафтопереробку. За підрахунками Bloomberg на основі відкритих повідомлень сторін, лише у серпні російські НПЗ атакували щонайменше 21 раз - більше, ніж будь-якого іншого місяця від початку повномасштабної війни.

За оцінкою EA Analytics, яку наводив Bloomberg, середній обсяг переробки нафти в Росії у серпні знизився приблизно до 3,8 млн барелів на добу - одного з найнижчих рівнів більш ніж за два десятиліття. У літній сезон російські заводи зазвичай переробляли близько 5,3-5,5 млн барелів на добу.

Серед підприємств, які в останні тижні зупиняли або суттєво скорочували переробку після ударів, були Пермський НПЗ "Лукойлу" та завод НОРСІ у Нижньогородській області. Після атаки наприкінці серпня НОРСІ - четвертий за потужністю НПЗ Росії та один із найбільших виробників бензину - припинив первинну переробку нафти.

Серія зупинок позначилася й на внутрішньому ринку пального. Наприкінці серпня виробництво бензину в Росії, за оцінками галузевих джерел, покривало лише близько 70% внутрішнього попиту. В окремих регіонах знову виник дефіцит пального та запроваджувалися обмеження на продаж.

На Східному економічному форумі 3 вересня Путін також зробив низку заяв щодо війни проти України. Він заявив, що бачить можливість домовленості між Москвою та Києвом, але вважає, що ключові рішення мають ухвалювати безпосередньо Росія та Україна, тоді як інші держави можуть допомагати переговорному процесу.

За його словами, контакти між сторонами продовжуються, зокрема по лінії спецслужб. Водночас Путін знову звинуватив Україну в діях, які, за його версією, ускладнюють двосторонні переговори. Російський президент традиційно не згадав, що нинішня війна почалася з повномасштабного вторгнення Росії в Україну.

Окремо Путін вкотре заперечив можливість нової мобілізації в Росії. Він заявив, що сценарію, за якого вона була б необхідною, нібито немає, а повідомлення про можливу мобілізацію назвав інформаційною операцією напередодні виборів до Держдуми.

Путін також стверджував, що російська армія не має проблем із комплектуванням особового складу, а чисельність українських військ нібито скорочується на 8-12 тис. людей щомісяця. Доказів цих оцінок він не навів, незалежного підтвердження таких цифр немає.

Під час того ж виступу російський президент торкнувся демографічної ситуації. Він визнав нинішній рівень народжуваності в Росії недостатнім, але заперечив, що війна є визначальним фактором демографічних проблем.

На підтвердження своєї позиції Путін навів приклади Японії та Південної Кореї, де народжуваність ще нижча, хоча ці країни не ведуть подібної війни. Основним завданням російської влади він назвав створення додаткових стимулів і умов для сімей та молодих жінок.