Близько 80% атакованих Росією АЗС відновлюють роботу - експерт
Близько 80% українських автозаправних станцій, які зазнали російських ударів, згодом відновлюють роботу. Попри пошкодження сотень АЗС, атаки поки не спричинили ані дефіциту пального в регіонах, ані зростання цін безпосередньо через втрату заправної інфраструктури.
Про це заявив директор Консалтингової групи "А-95" Сергій Куюн, коментуючи нові удари російських безпілотників по АЗС у Києві.
За його оцінкою, після російських атак відновлюється приблизно 80% пошкоджених станцій. Тому навіть велика кількість ударів поки не призвела до фізичного дефіциту заправок, який міг би помітно вплинути на забезпечення регіонів пальним.
"Відповідно говорити про якийсь вплив цих атак на ринок точно не доводиться", - зазначив Куюн.
За пів року РФ пошкодила або зруйнувала понад 300 АЗС
Масштаб атак на паливну роздрібну інфраструктуру при цьому залишається значним.
Перший віцепрем'єр - міністр енергетики Денис Шмигаль 21 серпня повідомляв у Верховній Раді, що лише за попередні пів року російські удари пошкодили або зруйнували понад 300 українських АЗС.
Шмигаль тоді назвав автозаправні мережі фактично частиною критичної інфраструктури, оскільки вони забезпечують пальним населення та економіку. За його словами, уряд щотижня координує дії з операторами АЗС і обговорює з бізнесом, зокрема, механізми страхування воєнних ризиків.
Водночас велика кількість пошкоджених об'єктів не означає, що всі вони назавжди вибули з ринку. Саме швидке відновлення, за оцінкою Куюна, дозволяє мережам компенсувати втрати та підтримувати достатню щільність заправної інфраструктури.
У Києві та області працюють близько 800 ліцензованих АЗС
На прикладі столичного регіону експерт також звертає увагу на значний запас самої інфраструктури.
За наведеними Куюном даними Державної податкової служби, у Києві зараз діють 270 ліцензій на роздрібну торгівлю пальним, а в Київській області - ще 529. Сукупно це близько 800 ліцензованих об'єктів.
Тому втрата навіть кількох станцій, хоча й завдає збитків конкретним компаніям, сама по собі не здатна створити дефіцит пального в столичному регіоні.
Куюн наголошує, що російські удари по АЗС передусім створюють загрозу для людей, а не для стабільності паливного ринку.
Заправні мережі починають будувати укриття
На тлі зростання кількості атак оператори АЗС адаптують інфраструктуру насамперед для захисту працівників і клієнтів.
За словами Куюна, у прифронтових регіонах на деяких станціях уже встановлюють захисні сітки та металеві конструкції від FPV-дронів та інших малих безпілотників. Однак такі рішення не здатні захистити об'єкт від прямого влучання важкого ударного дрона типу Shahed.
Тому дедалі більше мереж встановлюють поблизу станцій мобільні укриття. Куюн навів як приклад нове тимчасове укриття на АЗК ОККО на Одеській трасі, а також подібні конструкції на станціях UPG на Окружній дорозі та AMIC у Ворзелі. У прифронтових регіонах такі укриття вже встановлюють десятками.
Експерт очікує, що після останніх атак вони почнуть масово з'являтися і на столичних АЗС.
За два дні у Києві атакували три АЗК UKRNAFTA
Заява Куюна з'явилася після нової серії російських ударів по паливній інфраструктурі столиці.
10-11 вересня російські реактивні безпілотники атакували три автозаправні комплекси UKRNAFTA у Києві. Під час атаки 11 вересня дрони вдарили одразу по двох АЗК на правому та лівому берегах, причому по одному з об'єктів було завдано повторного удару.
Унаслідок ранкової атаки 11 вересня постраждали шестеро людей. Пізніше мер Києва Віталій Кличко повідомив, що двоє поранених померли в лікарнях, ще четверо залишалися на стаціонарному лікуванні.
У UKRNAFTA повідомили про серйозні руйнування капітальних будівель та критичні пошкодження обладнання на атакованих об'єктах. Водночас після сигналу повітряної тривоги працівники та клієнти залишили території АЗК.
Куюн також звернув увагу на поширений напередодні у соцмережах перелік із 18 київських АЗС, які нібито можуть стати цілями атак: за його спостереженнями, за два дні удари припали на три об'єкти з цього переліку. Водночас походження документа та його достовірність офіційно не підтверджені, тому робити висновок про його автентичність наразі неможливо.
За матеріалами: Сергій Куюн, Віталій Кличко, UKRNAFTA
