Україна проситиме ЄС переглянути вуглецеві платежі для експортерів

Україна готує звернення до Європейської комісії з пропозицією переглянути дефолтні значення викидів, які використовуються для розрахунку платежів за механізмом вуглецевого коригування імпорту CBAM. Для окремих українських товарів такі показники можуть суттєво перевищувати фактичні викиди підприємств.

Про це 25 вересня повідомило Міністерство економіки та довкілля України. Відомство разом із бізнесом готує аргументацію для Єврокомісії щодо можливого перегляду частини показників.

Проблема стосується ситуацій, коли імпортер до ЄС не має належно підтверджених даних про фактичні викиди під час виробництва товару. Тоді для розрахунку CBAM використовуються встановлені Єврокомісією дефолтні значення.

За даними українських галузевих підприємств, для низки важливих експортних товарів ці значення є суттєво вищими за фактичний вуглецевий слід виробництва. Мінекономіки окремо називає цемент, плоский і довгий прокат, а також безшовні труби.

У результаті імпортерам української продукції в ЄС може знадобитися більше CBAM-сертифікатів, ніж якби розрахунок проводився за підтвердженими фактичними показниками підприємства. Це збільшує витрати на імпорт і може погіршувати конкурентоспроможність української продукції на європейському ринку.

Паралельно Україна працює над тим, щоб підприємства отримали доступ до повноцінної верифікації фактичних викидів. За правилами ЄС імпортер може використовувати у декларації або встановлені дефолтні показники, або фактичні дані, однак останні мають бути підтверджені акредитованим незалежним верифікатором.

У травні 2026 року Національне агентство з акредитації України уклало меморандум зі шведською SWEDAC. Мінекономіки розглядає розвиток такої співпраці як один зі способів забезпечити українським компаніям доступ до верифікації за правилами CBAM.

Єврокомісія зазначає, що акредитовані верифікатори вже можуть реєструватися у системі CBAM та розпочинати перевірки підприємств. Перші повноцінні верифікаційні звіти за викидами 2026 року зможуть використовуватися з початку 2027 року.

Механізм CBAM перейшов у постійну фазу з початку 2026 року. Він поширюється, зокрема, на імпорт до Євросоюзу сталі та заліза, цементу, алюмінію, добрив, електроенергії та водню. Європейські імпортери повинні враховувати вуглецеві викиди, пов'язані з виробництвом таких товарів, та виконувати відповідні фінансові зобов'язання.

Для координації роботи Мінекономіки створило окрему робочу групу за участю бізнесу, галузевих асоціацій, верифікаторів та експертів. Крім перегляду дефолтних значень і запуску системи верифікації, Україна продовжує переговори з ЄС щодо особливих умов застосування CBAM в умовах війни.

За матеріалами: Міністерство економіки та довкілля України, Європейська комісія