"Європейська Солідарність" припиняє політичну співпрацю з нардепом Гончаренком
Фракція «Європейська Солідарність» заявила, що більше не може продовжувати спільний політичний шлях із народним депутатом Олексієм Гончаренком. Причиною у політсилі назвали принципові ідеологічні розбіжності, які проявилися після публічних заяв депутата про можливі шляхи завершення війни та майбутню систему безпеки України.
Про це йдеться у заяві «Європейської Солідарності», оприлюдненій 5 жовтня.
У фракції наголосили, що допускають внутрішні дискусії, різні погляди та гострі суперечки, однак проводять межу між розбіжностями щодо політичної тактики та суперечками навколо базових цінностей і стратегічного курсу держави.
До таких принципів у «ЄС» віднесли сильну українську армію, українську мову, незалежну українську церкву, а також курс України на вступ до Європейського Союзу та НАТО. У політсилі заявили, що ці питання не можуть ставати предметом політичного торгу ані всередині країни, ані під час можливих переговорів із Росією.
Саме на цьому тлі, за версією фракції, виник конфлікт із Гончаренком. У заяві прямо зазначено, що його публічні позиції щодо завершення війни та майбутньої архітектури безпеки України «розійшлися з позицією "Європейської Солідарності" та її ідеологічними засадами».
«Саме тому фракція "Європейська Солідарність" — ми ухвалили рішення, що тепер ми не можемо продовжувати спільний політичний шлях через ідеологічні розбіжності», — йдеться у заяві політсили.
Водночас у «ЄС» наголосили, що рішення не перекреслює попередніх років спільної роботи з депутатом. Однак, на думку фракції, партійна єдність не може бути лише формальною, якщо політики мають принципово різне бачення майбутнього держави.
Конфлікту передували публічні пропозиції Гончаренка щодо поетапного припинення війни. Депутат, зокрема, пропонував вести з Росією переговори «крок за кроком», почавши з домовленостей про припинення окремих видів ударів та поступове зниження інтенсивності бойових дій.
Серед оприлюднених ним ідей також було подання Росії сигналу про готовність обговорювати нейтральний статус України щодо НАТО. Крім того, депутат допускав домовленості щодо мовних та релігійних питань і пропонував у підсумку зупинити бойові дії по фактичній лінії фронту без її юридичного визнання як нового кордону.
Пропозиції Гончаренка викликали широку публічну дискусію. На цьому тлі ще 2 жовтня фракція «Європейська Солідарність» ухвалила окрему заяву, в якій одноголосно підтвердила принцип «Армія. Мова. Віра» та незмінність стратегічного курсу України на європейську інтеграцію і побудову сильної системи безпеки.
У тій заяві фракція виступила за безумовне та всеохопне припинення вогню в повітрі, на землі й на морі як перший крок до переговорів. Водночас у «ЄС» наголосили, що саме по собі припинення вогню ще не означає сталого миру, а ключовою гарантією безпеки України до появи надійних міжнародних механізмів залишаються Збройні сили.
У новій заяві від 5 жовтня «Європейська Солідарність» також поклала відповідальність за офіційну переговорну позицію та дипломатичну стратегію України на чинну владу, яка має парламентську більшість і відповідні повноваження. Водночас у фракції визнали, що дискусія, спричинена пропозиціями Гончаренка, показала необхідність публічного обговорення того, яким має бути реалістичний шлях до припинення вогню та миру.
За матеріалами: «Європейська Солідарність», Радіо Свобода, Babel.
