Уряд бере на себе захист частини об'єктів Києва на тлі можливих ударів РФ по водопостачанню

Кабінет Міністрів бере на себе виконання частини незавершених проєктів із захисту критичної інфраструктури Києва та створення резервних джерел живлення. Водночас російські війська, за оцінкою прем'єр-міністра Сергія Корецького, нині приділяють особливу увагу системі водопостачання столиці. Для зменшення ризиків масштабних перебоїв влада готує додаткові насосні станції та альтернативні джерела електроенергії.

Про це Корецький розповів в інтерв'ю BBC News Україна, опублікованому 19 жовтня. Додаткові дані про підготовку комунальної інфраструктури оприлюднила Київська міська державна адміністрація.

За словами прем'єра, підготовка Києва до складного зимового періоду могла бути швидшою та ефективнішою. Наразі центральна влада безпосередньо долучається до реалізації окремих проєктів, які міська влада не встигла завершити.

Йдеться про будівництво захисних споруд та резервних потужностей для критично важливої інфраструктури. Корецький пояснив таке рішення необхідністю прискорити роботи перед зимою, оскільки часу на завершення підготовки залишається дедалі менше.

Водночас прем'єр не уточнив, які саме об'єкти перейшли під безпосередню відповідальність уряду, скільки коштів потрібно для їх завершення та коли роботи мають закінчитися.

Окремо Корецький підтвердив, що через нестачу бюджетних коштів фінансування певних робіт у Києві тимчасово призупиняли.

За його словами, затримка платежів тривала приблизно два з половиною тижні. Наразі уряд відновив проведення відповідних платежів.

Прем'єр вважає, що ця пауза не могла суттєво змінити загальний стан виконання столичного плану стійкості, реалізація якого розпочалася ще 1 березня.

Водночас раніше КМДА пов'язувала затримки фінансування з уповільненням будівництва резервних джерел живлення та інших об'єктів критичної інфраструктури. Міська влада зазначала, що частина робіт залежить від своєчасних розрахунків із підрядниками та постачання обладнання, яке виготовляють за кордоном.

Росія посилила загрозу системі водопостачання столиці

Корецький повідомив, що російська тактика атак на цивільну інфраструктуру змінюється. Якщо раніше основними ризиками для великих міст були тривалі відключення електроенергії та теплопостачання, то нині окрему загрозу становить порушення роботи водопровідних систем.

За оцінкою прем'єра, водопостачання Києва стало одним із напрямів, на яких зосереджені російські атаки.

Для захисту міської системи влада готує резервне електроживлення, додаткові насосні станції та альтернативні варіанти забезпечення споживачів водою.

Такі заходи мають зменшити залежність водопровідного господарства від централізованої електромережі та допомогти підтримувати роботу критичних об'єктів під час знеструмлень.

Проте прем'єр визнав, що навіть додаткові резервні потужності не гарантуватимуть звичного рівня комунальних послуг за умов масштабних пошкоджень інфраструктури.

Окремі наслідки залежності водопостачання від електромереж кияни вже відчули у жовтні. Після російських ударів по енергетичних об'єктах у кількох районах столиці виникали перебої з водою та зниження тиску у водопровідній мережі.

У Києві працюють сотні генераторів, але великим об'єктам потрібні потужніші станції

За інформацією КМДА, на об'єктах тепло- та водопостачання столиці вже встановлено близько 700 генераторів. Їх використовують для резервного живлення котелень, теплових пунктів, локальних насосних станцій та іншої комунальної інфраструктури.

Зокрема, резервними джерелами електроенергії забезпечені 155 бюветів. У разі перебоїв із централізованим водопостачанням вони можуть використовуватися мешканцями як додаткові джерела питної води.

Водночас, як пояснював виконувач обов'язків першого заступника голови КМДА Петро Пантелеєв, наявних генераторів недостатньо для автономного живлення найбільших об'єктів водопровідного та теплового господарства.

Для таких систем необхідно будувати окремі дизельні електростанції або когенераційні установки, які здатні забезпечувати значно більшу потужність.

Когенераційні установки дозволяють одночасно виробляти електричну й теплову енергію. Їх використання може зменшити залежність комунальних підприємств від централізованого енергопостачання.

У КМДА повідомляли, що частину таких проєктів у межах Плану енергостійкості Києва вже реалізували та ввели в роботу. Інші об'єкти планують завершити до кінця 2026 року.

Проте точних даних про загальну кількість введених в експлуатацію станцій та їхню сумарну потужність міська влада у відповідному повідомленні не наводила.

Резервне живлення залишається одним із головних завдань перед зимою

Створення додаткових джерел електроенергії має забезпечити роботу не лише водопровідних насосів, а й інших об'єктів життєзабезпечення столиці під час аварій та тривалих відключень.

Водночас резервування окремих комунальних установок не означає повної автономності всієї міської інфраструктури. Можливість підтримувати водопостачання залежатиме від масштабу пошкоджень, стану електромереж, потужності резервного обладнання та доступності пального.

Таким чином, центральна та міська влада одночасно працюють над захистом об'єктів і створенням альтернативних джерел живлення. Однак частина проєктів залишається незавершеною, а повна готовність системи до можливих масштабних атак поки не підтверджена.