Російські війська протягом останнього тижня застосували проти України близько 80 ракет, які атакують за балістичною траєкторією. Така інтенсивність ударів створює значне навантаження на українську протиповітряну оборону, яка відчуває гострий дефіцит ракет-перехоплювачів.

Відповідну заяву зробив начальник управління комунікацій Командування Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат в інтерв'ю РБК-Україна, опублікованому 26 жовтня.  Про це інформують автори видання Дмитро Олійник та Уляна Безпалько.

За словами Ігната, під час трьох останніх масштабних обстрілів російські війська застосували приблизно 39, 16 та 23 ракети. З урахуванням окремих запусків загальна кількість таких засобів ураження за тиждень становила близько 80.

Якщо Росія зможе підтримувати таку інтенсивність, кількість запусків може перевищити 300 ракет на місяць. Водночас представник Повітряних сил сумнівається, що російська армія здатна тривалий час зберігати подібні темпи через обмежені запаси озброєння.

Таким чином, понад 300 ракет на місяць - це умовний розрахунок на основі останніх атак, а не фактична статистика застосування російських ракет за жовтень.

Дефіцит протиракет ускладнює захист критичної інфраструктури

Ігнат зазначив, що наявних запасів боєприпасів для протиповітряної оборони недостатньо, щоб гарантовано перехоплювати всі ракети, які Росія застосовує під час масштабних атак.

Зокрема, під час одного з останніх обстрілів, коли російські війська використали близько 39 ракет, українська ППО змогла перехопити лише п'ять.

Найскладнішою залишається протидія балістичним ракетам, зокрема тим, що запускаються з комплексів "Іскандер-М", а також іншим засобам ураження, які атакують за балістичною траєкторією. До останніх належать, зокрема, ракети "Циркон" та ракети, які Росія застосовує із зенітних комплексів С-400.

Для перехоплення таких цілей Україні насамперед потрібні ракети PAC-2 і PAC-3 для комплексів Patriot. Також Київ розраховує на перспективні європейські системи SAMP/T NG та нові модифікації IRIS-T із заявленими можливостями протидії балістичним загрозам.

Однак нарощування виробництва сучасних протиракет потребує часу. За словами Ігната, європейські оборонні компанії почали суттєво збільшувати відповідні потужності лише після початку повномасштабної війни.

Представник Повітряних сил пояснив, що українському керівництву іноді доводиться домовлятися з країнами-партнерами про передачу буквально кількох ракет для прикриття окремих об'єктів.

Водночас держави, які мають на озброєнні Patriot, змушені зберігати частину запасів для власної протиповітряної оборони.

Ризики для енергетики та промисловості

Висока інтенсивність ракетних ударів разом із дефіцитом засобів перехоплення збільшує ризики для української енергетичної та промислової інфраструктури.

Особливу небезпеку становлять атаки на електростанції, високовольтні підстанції, оборонні підприємства та транспортні об'єкти, пошкодження яких може спричиняти тривалі перебої в електропостачанні й роботі промисловості.

Раніше Головне управління розвідки Міноборони повідомляло, що російська оборонна промисловість виконує та перевиконує плани виробництва основних типів ракет. За оцінкою ГУР, восени та взимку Москва продовжить зосереджувати удари на українській енергетиці й системах теплопостачання.

Ігнат наголосив, що протидія масованим атакам потребує не лише збільшення постачань ракет-перехоплювачів, а й посилення міжнародних санкцій проти російського оборонного виробництва.

За його словами, економічні обмеження, зокрема проти російського нафтогазового сектору, можуть скоротити ресурси, які Москва спрямовує на виготовлення ракет та безпілотників.