Світові енергетичні ринки навряд чи повернуться у 2027 році до стану, в якому вони перебували до початку війни США та Ізраїлю проти Ірану. Масштабні перебої з постачанням нафти, газу та нафтопродуктів уже змушують країни переглядати свою енергетичну політику, а наслідки кризи можуть відчуватися навіть після припинення бойових дій.

Про це 26 жовтня заявив виконавчий директор Міжнародного енергетичного агентства (МЕА) Фатіх Біроль під час конференції Singapore International Energy Week, повідомляє ThePrint.

За словами Біроля, наразі він не бачить реалістичного сценарію, за якого наступного року світові енергетичні ринки зможуть повернутися до довоєнних умов. Тому урядам і компаніям необхідно зробити енергетичну безпеку одним із головних пріоритетів та готуватися до тривалих структурних змін у постачанні енергоносіїв.

Однією з головних проблем залишається порушення постачань через Ормузьку протоку - стратегічний маршрут транспортування нафти та скрапленого природного газу з країн Перської затоки. Особливо відчутні наслідки для Азії, яка значною мірою залежить від енергоресурсів, що проходять цим маршрутом.

За оцінкою керівника МЕА, світова енергетична система одночасно зіткнулася з двома масштабними порушеннями традиційних потоків постачання: скороченням російського енергетичного експорту до Європи та проблемами з транспортуванням нафти й газу через Ормузьку протоку.

Особливе занепокоєння викликає ситуація з дизельним пальним. Як повідомляє малайзійське агентство Bernama, під час спілкування з журналістами в Сінгапурі Біроль зазначив, що світові ціни на нафту наближаються до 120 доларів за барель, а дизельне пальне подорожчало приблизно вдвічі порівняно з довоєнним рівнем.

Керівник МЕА наголосив, що наслідки енергетичної кризи не можна оцінювати лише за нафтовими котируваннями. Не менш важливою є ситуація з готовими нафтопродуктами, зокрема дизелем, скрапленим нафтовим газом, газойлем та авіаційним пальним.

Висока вартість дизеля створює додаткові витрати для транспортної галузі та сільського господарства. За словами Біроля, особливо небезпечним є поєднання дорогого пального з перебоями в постачанні добрив. Це може позначитися на світових цінах на продовольство протягом найближчих місяців.

Складною залишається ситуація і в Європі. У інтерв'ю Al Jazeera від 23 жовтня Біроль попередив, що європейські країни входять в опалювальний сезон із запасами газу, значно нижчими за звичайні показники. При цьому Європі доводиться конкурувати з азійськими покупцями за обмежені обсяги скрапленого газу.

Керівник агентства не виключив подальшого подорожчання газу в разі холодної зими. Він також зазначив, що навіть швидке припинення війни на Близькому Сході не дозволить миттєво відновити порушені ланцюги постачання.

На тлі цих ризиків держави дедалі активніше шукають альтернативні джерела енергії. За словами Біроля, нинішня криза сприяє відновленню інтересу до атомної енергетики та прискорює електрифікацію економіки.

У світі зараз будуються атомні енергоблоки загальною потужністю близько 90 ГВт - це найбільший обсяг будівництва атомних потужностей за останні чотири десятиліття, за оцінкою МЕА.

Біроль наголосив, що країнам потрібно не лише нарощувати власне виробництво електроенергії, а й диверсифікувати постачальників, розвивати альтернативні транспортні маршрути та зміцнювати міжнародні електромережеві зв'язки.

Нагадаємо, 16 жовтня "Курс України" повідомляв, що країни МЕА домовилися прискорити вивільнення стратегічних запасів нафти та нафтопродуктів. Пріоритетом стало збільшення пропозиції дизельного пального, дефіцит якого підтримує високі ціни на світовому ринку.

За матеріалами: ThePrint, Bernama, Al Jazeera