В Україні підвищили мінімальну суму заборгованості, за якої можливе примусове стягнення єдиного житла боржника. Тепер за загальним правилом квартиру або будинок не можна продавати для погашення боргу, якщо сума стягнення не перевищує 432 350 грн. Раніше цей поріг становив близько 173 тис. грн.
Нові положення Закону № 4833-IX набрали чинності 23 жовтня 2026 року. Про їх застосування розповіло Міністерство юстиції України, а заступник міністра Андрій Гайченко додатково пояснив порядок стягнення майна в ефірі телемарафону.
Відповідно до закону, поріг захисту єдиного житла підвищили з 20 до 50 мінімальних заробітних плат. У Мін'юсті навели приклад: якщо щомісячні комунальні платежі становлять 6 тис. грн, для накопичення заборгованості такого розміру знадобиться приблизно шість років несплати.
Перевищення встановленої суми не означає автоматичного вилучення квартири. За словами Гайченка, звернення стягнення на єдине житло залишається крайнім заходом. Спочатку виконавці намагаються погасити борг коштами з банківських рахунків, доходами, транспортними засобами та іншим майном боржника.
Посадовець наголосив, що закон не запроваджує нової можливості забирати житло за борги. Така процедура існувала раніше, проте тепер її застосування додатково обмежили. За словами Гайченка, після підвищення порогу частину об'єктів нерухомості вже знімають із торгів, оскільки розмір заборгованості їхніх власників більше не дозволяє примусовий продаж єдиного житла.
Водночас обмеження щодо стягнення єдиного житла має винятки. Зокрема, вони стосуються звернення стягнення на предмет іпотеки, а також відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю.
Додаткові гарантії передбачені для військовослужбовців. Під час воєнного стану та протягом року після його завершення діє спеціальний захист їхнього єдиного житла незалежно від суми боргу, за визначених законом умов і з передбаченими винятками. Для застосування цього захисту військовослужбовець має належним чином повідомити про свій статус.
Окремі положення стосуються боржників за житлово-комунальні послуги на територіях активних бойових дій і тимчасово окупованих територіях. На період воєнного стану закон передбачає зняття арештів із майна та коштів у відповідних виконавчих провадженнях, а також виключення відомостей про таких боржників із Єдиного реєстру боржників.
При цьому підвищення порогу не скасовує самих боргів. Виконавча служба може застосовувати інші законні способи стягнення, зокрема арешт рахунків та майна. Якщо боржник вважає дії виконавця неправомірними, він має право оскаржити їх у суді.
За матеріалами: Міністерство юстиції України, роз'яснення Мін'юсту, коментар Андрія Гайченка
