Росія посилює удари по транспортній та енергетичній інфраструктурі України, намагаючись порушити сполучення між східною та західною частинами країни. За оцінкою українського керівництва, Москва прагне фактично розділити Україну вздовж Дніпра, одночасно ускладнюючи постачання регіонів електроенергією та роботу транспортної системи.

Про це 9 листопада повідомив президент України Володимир Зеленський. Про російську стратегію ударів по мостах та енергетичних об'єктах також пише Financial Times.

За словами Зеленського, російські війська проводять цілеспрямовану кампанію атак, головна мета якої — порушити зв'язок між двома берегами Дніпра та створити додаткові труднощі для населення.

Така тактика передбачає одночасне ураження транспортних переправ та енергетичної інфраструктури. Пошкодження мостів ускладнює автомобільні та залізничні перевезення, тоді як удари по електромережах та розподільчому обладнанню призводять до перебоїв з електропостачанням.

Президент попередив, що російські атаки спрямовані не лише проти військової логістики, а й проти інфраструктури, що забезпечує повсякденне життя українців. Порушення її роботи відбивається на пасажирському транспорті, діяльності підприємств, комунальних служб та доступності основних послуг.

При цьому йдеться про передбачувані стратегічні цілі Москви, а не про фактичне розділення території України. Транспортне сполучення між регіонами зберігається, хоча пошкодження інфраструктури вже призводять до обмежень руху та додаткових логістичних проблем.

Росія посилила удари по мостах через Дніпро

Ще 6 листопада Зеленський попередив про розвідувальну інформацію щодо підготовки нових російських атак по енергетиці, мостах через Дніпро та цивільній інфраструктурі.

Глава держави тоді підкреслив, що Збройні сили та Повітряні сили України готуються до відбиття можливих ударів, однак для ефективного захисту необхідні додаткові ракети-перехоплювачі, передусім для систем Patriot.

Вже 7 листопада президент повідомив про серйозні пошкодження Північного мосту в Києві після російської ракетної атаки. В результаті рух по переправі довелося обмежити, що викликало необхідність перегляду транспортних схем столиці.

Наслідки цих пошкоджень стали особливо помітні вранці 9 листопада. Як раніше повідомляв Kurs.com.ua, на лівому березі Києва виникли масштабні автомобільні затори в напрямку правого берега. На зупинках громадського транспорту утворилися черги, а частина мешканців намагалася перетнути Дніпро пішки.

Для зменшення навантаження на транспортну систему влада Києва почала впроваджувати резервні схеми руху. Зміни торкнулися маршрутів громадського транспорту та організації автомобільного сполучення між берегами.

Financial Times зазначає, що тривалі удари по мостовій інфраструктурі потенційно можуть суттєво ускладнити перевезення вантажів, постачання та роботу екстрених служб.

Особливе значення має збереження залізничного та автомобільного сполучення між регіонами. Порушення транспортних зв'язків здатне збільшити тривалість перевезень, створити додаткове навантаження на альтернативні маршрути та ускладнити діяльність підприємств.

Водночас опитані виданням аналітики вважають, що повністю ізолювати східну частину України від західної буде складно. Однак навіть часткове обмеження роботи транспортної інфраструктури може призвести до серйозних логістичних наслідків.

Удари по енергетиці посилюють наслідки транспортних обмежень

Паралельно з атаками на мости Росія продовжує завдавати ударів по об'єктах генерації, передачі та розподілу електроенергії.

За словами Зеленського, російська тактика передбачає систематичне пошкодження електричних мереж та розподільчої інфраструктури. Через це в окремих регіонах виникають обмеження електропостачання навіть тоді, коли виробництво електроенергії дозволяє покривати значну частину потреб.

Президент пояснював, що причиною дефіциту в таких випадках стає неможливість передати необхідну кількість електрики споживачам через пошкоджені мережі.

Таким чином, удари по енергетичній інфраструктурі створюють проблеми не лише для побутового електропостачання, а й для функціонування транспорту, систем водопостачання та опалення.

Ситуація ускладнюється повторними атаками, оскільки енергетикам доводиться відновлювати обладнання, яке вже зазнавало пошкоджень.

Зокрема, 9 листопада компанія ДТЕК повідомила, що за вихідні та ранок понеділка російські війська атакували близько десяти енергетичних об'єктів у Дніпропетровській області.

За інформацією компанії, більшість цих об'єктів вже неодноразово зазнавали обстрілів. Енергетики продовжують відновлювальні роботи, приступаючи до них після стабілізації ситуації з безпекою.

В результаті нових ударів по енергетичній інфраструктурі регіону значна частина Дніпра та Кам'янського зіткнулася з перебоями електропостачання. Відключення також зачепили критично важливі об'єкти.

На тлі пошкоджень енергосистеми «Укренерго» попередило, що 10 листопада в частині областей України цілодобово діятимуть графіки погодинних відключень електроенергії обсягом від двох до чотирьох черг. Для промислових підприємств передбачені додаткові обмеження потужності.

Таким чином, наслідки російських атак вже зачіпають транспортну доступність, роботу підприємств та комунальну інфраструктуру кількох регіонів країни.

Україна залучає додаткову допомогу для відновлення інфраструктури

На тлі посилення російських обстрілів українська влада працює над збільшенням кількості ремонтних бригад та прискоренням відновлення пошкоджених енергетичних і транспортних об'єктів.

Раніше Зеленський повідомив про нові домовленості з Німеччиною, Іспанією, Словаччиною та іншими партнерами щодо постачання енергетичного обладнання, необхідного для ремонту та створення резервів.

Уряд також розглядає додаткові заходи підтримки працівників енергетичної галузі, залізничників та комунальних служб, які беруть участь у відновленні інфраструктури після обстрілів.

Окремим напрямком залишається розвиток резервних джерел електропостачання та розподіленої генерації. Це має підвищити стійкість міст та окремих об'єктів критичної інфраструктури до пошкоджень великих елементів енергосистеми.

9 листопада Зеленський домовився з головою Європейської комісії Урсулою фон дер Ляєн про застосування спеціального механізму екстреної допомоги Євросоюзу для України.

Як повідомив Офіс президента, європейська сторона має намір оперативно надати кошти на першочергові потреби українських міст і громад, які зіткнулися з перебоями електропостачання, водопостачання та опалення.

Зеленський зазначив, що найбільш складна ситуація складається в Києві, Дніпропетровській, Сумській та Донецькій областях, а також у Херсоні.

Під час брифінгу Єврокомісії 9 листопада її представник підтвердив, що європейська та українська команди обговорюють конкретні потреби та можливу допомогу через Механізм цивільного захисту ЄС.

Йдеться передусім про підтримання життєво важливих послуг, включаючи забезпечення населення електрикою, водою та теплом у зимовий період.

При цьому конкретні обсяги фінансування та перелік додаткового обладнання мають бути визначені за результатами подальших консультацій.

Київ закликає партнерів прискорити постачання засобів ППО

Українське керівництво також продовжує переговори з міжнародними партнерами про додаткові засоби протиповітряної оборони.

Зеленський неодноразово підкреслював, що одним із найбільш гострих питань залишається своєчасне постачання ракет-перехоплювачів для комплексів Patriot.

За словами президента, дефіцит відповідних боєприпасів ускладнює захист енергетичних і транспортних об'єктів від російських балістичних ракет.

На тлі посилення загроз українська сторона розраховує передусім на підтримку Сполучених Штатів, які мають необхідні засоби протиповітряної оборони.

Паралельно Україна та європейські партнери продовжують дипломатичні консультації щодо можливого припинення ударів по цивільній інфраструктурі.

Голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн 9 листопада підтримала пропозицію про припинення вогню, яке поширювалося б на об'єкти енергетичної та продовольчої інфраструктури.

Питання безпеки та припинення бойових дій також планується обговорити під час тристоронніх переговорів України, США та Росії, призначених на 10–11 листопада в Абу-Дабі.

Водночас конкретних домовленостей про припинення ударів по мостах та енергетиці поки немає. Україна продовжує відновлювальні роботи та підготовку інфраструктури до подальших ризиків у зимовий період.