Реформа профспілок: куди підуть гроші фондів
Чи багато хто з нас знають, чим займаються профспілки? Чи багато хто можуть сказати, що отримали якісь блага чи переваги від членства у профспілці? В одному з недавніх досліджень, проведених Національним інститутом стратегічних досліджень, йдеться, що більше половини українців - 57,7% - не довіряють профспілкам (довіряють 23, 1%). А також про те, що більшість українців навіть не розглядають профспілки як інструмент захисту власних інтересів у взаємодії з роботодавцями. І це недовіра (поряд з трудовою міграцією) - одна з причин скорочення чисельності членів профспілок в останні роки, повідомляє Сегодня.
В той же час в західних країнах профспілки - серйозна і впливова громадська сила. "Формування впливових профспілок, здатних ефективно захищати інтереси працівників, є невід 'ємним атрибутом цивілізованої держави. Саме профспілки є найактивнішою громадської силою в забезпеченні сприятливих умов праці, повної і продуктивної зайнятості працездатних, їх відпочинку, гідного рівня соціального захисту, подолання та недопущення будь-яких форм дискримінації у праці і його оплаті ", - йдеться в аналітичній записці за результатами дослідження.
Сьогодні в Україні готується масштабна реформа профспілок. Про це розповіла на зустрічі з журналістами голова парламентського комітету з питань соціальної політики Галина Третьякова.
Ця реформа задумана як одна зі складових реформи соціальної сфери. Новації, які стосуються профспілок, повинні допомогти вирішити відразу кілька важливих соціальних питань. Наприклад, реорганізувати фонди соціального страхування. Провести ревізію майна профспілок (готелів, здравниць та ін.). Та й в принципі переорієнтувати роботу профспілок, щоб вони не лише роздавали путівки соціально незахищеним категоріям працівників, але і почали захищати інтереси всіх трудящих перед роботодавцями, як це робиться за кордоном. В тому числі, організовуючи страйку. Щоб у суспільстві почався справжній соціальний діалог між роботодавцями та профспілками про розмір зарплати і соціальні блага для найманих працівників. І це далеко не повний перелік нововведень, які може принести реформа профспілок.
"Завдання цих нововведень - упорядкувати систему, яка створена для того, щоб захищати нас як найманих працівників. Ця система, на жаль, не дуже щиро і не дуже ефективно захищала нас всі ці роки ", - пояснює Галина Третьякова, одна з ініціаторів реформи.
У Верховній Раді Зареєстровано вже 7 законопроектів, які стосуються реформи профспілкового руху. Деякі з них вже розглянуті в першому читанні, інші знаходяться на погодження або обговоренні. Але всі ці проекти об 'єднує одне: самі профспілки виступають категорично проти кожного з них і Загалом проти реформи в тому вигляді, в якому вона задумана. Сайт "Сегодня" розбирався, що має намір змінити владу і чому профспілки проти.
Які профспілки гідні говорити від імені працівників
Ймовірно, небагато знають про те, що одна із важливих функцій профспілок - участь в управлінні фондами соціального страхування. Рішення, що стосуються коштів фонду соцстрахування з тимчасової втрати працездатності (з якого оплачуються лікарняні, декретні і т. Д.), фонду страхування від безробіття (з нього виплачується допомога по безробіттю) і фонду від нещасних випадків на виробництві, сьогодні приймаються правлінням цих фондів, куди входять на паритетних засадах (тобто порівну від кожної сторони) представники профспілок, представники організацій роботодавців і представники уряду. Також представники профспілок беруть участь у засіданнях Кабміну в якості представників працюючих людей.
Але далеко не кожен профспілка і не кожен роботодавець може брати участь в управлінні цими фондами та в засіданнях уряду. Щоб отримати туди доступ, профспілка або організація роботодавців мають отримати статус "репрезентативною". C 2012 року цей статус присвоює Національна служба посередництва і примирення - НСПП (про яку теж напевно мало хто чув).
"Той, хто покаже найбільша кількість людей, отримає цей статус. А що отримав статус буде управляти двома фондами та, Крім того, буде брати участь при прийнятті законодавчих актів і фактично монополізує відносини з владою в діалозі щодо ухвалення нормативно-правових актів. У нас з 'явилося багато молодих профспілок, які дійсно захищають інтереси найманих працівників, і вони в цей процес соціального діалогу не можуть увійти ", - говорить Галина Третьякова.
На думку представників влади, підрахунки щодо членів профспілок в Україні можуть бути завищені.
"Скільки людей перебуває у профспілках? Я спрашивала тричі, і тричі мені давали різні цифри. За останньою цифрі, профспілки кажуть, що представницька сторона профспілок включає где-то 4 млн найманих працівників. Думаю, це завищена величина. Європейська практика охоплення профспілками найманих працівників падає і зараз знаходиться десь на рівні 19-20%. Якщо у нас дійсно 4 млн об 'єднуються профспілками, це, виходить, до 40% робочої сили. Всього у нас працюють близько 10,5 млн як наймані працівники і 1,7 млн - ФОП або СПД ", - говорить Галина Третьякова.
Законопроект No2332 пропонує передати право встановлювати репрезентативність Міністерству юстиції України, оскільки, як йдеться в пояснювальній записці до законопроекту, "НСПП не володіє інструментами і повноваженнями для здійснення перевірки на відповідність критеріям репрезентативності". У той же час Мін 'юст завдяки своїм реєстрів і територіальним підрозділам може робити це чи не в автоматичному режимі, йдеться в документі.
"Я б дуже хотіла, щоб у нас через деякий час з 'явився законопроект про те, щоб репрезентативність визначалася, як це робить Данія. Вони рахують, скільки соціальних внесків платять учасники профспілок або роботодавці, і трійка або п 'ятірка лідерів стають репрезентативними. Якщо відбулася реорганізація і хтось став крупніше, автоматично відбувається зміна репрезентативності. Передача функцій Мін 'юсту - перший крок до такої системи ", - каже вона.
Галина Третьякова не приховує: це тільки перший крок у реформуванні системи.
Представники профспілок, навпаки, вважають, що НСПП - незалежна організація, а в незаангажованості Мін 'юсту сумніваються.
"Ми не боїмося проходження репрезентативності. Головне, щоб це відбувалося об 'єктивно, на підставі критеріїв, визнаних не тільки в Україні, але і в світі. Ми вважаємо, що визначати репрезентативність має незалежний орган, а не одне з міністерств, які є структурами виконавчої влади. А після передачі цієї функції Мін 'юсту може бути упереджене ставлення і спроби фальсифікувати результати репрезентативності ", - говорить глава одного з визнаних репрезентативним профспілок - голова Федерації профспілок України Григорій Осовий.
Григорій Осовий також вважає, що потрібно активізувати роботу Національної соціально-економічної Ради - ще одного малозрозумілої широкому колу українців органу, який, як і Національна служба посередництва і примирення, повинен займатися вирішенням питань, пов 'язаних з роботою і соціальними благами (вести соціальний діалог) і в який також входять практично ті ж профспілки, роботодавці та уряд.
Ще один "профспілковий" законопроект, No3204, за словами Галини Третьяковій, усуває існуючу дискримінацію щодо нових і невеликих профспілок.
"Цей законопроект дозволить залучати до складання суспільного договору невеликі профспілки. Коли якийсь колектив починає розшаровуватися, люди можуть об 'єднуватися в різні профспілки. Сьогодні маленькі, молоді профспілки не можуть увійти в процедуру укладення колективного договору, не можуть домогтися більшої зарплати або більшого відпустки, інших додаткових благ. Цей законопроект усуває цю монополію і дає можливість маленьким профспілкам увійти в цей рух ", - коментує Галина Третьякова.
Хто платить, той і "замовляє музику"
Два законопроекти з "профспілкового" пакету пропонують змінити співвідношення сторін в управлінні фондами соціального страхування, посиливши позиції уряду. Як вже зазначалося, зараз управління відбувається на паритетних засадах. У правління входять по 7 представників профспілок, роботодавців і Кабміну. Законопроект No 2275 пропонує, щоб в правління фонду загальнообов ’ язкового державного страхування (де об 'єднані фонд з втрати працездатності і фонд страхування від нещасних випадків на виробництві) входили 10 представників уряду і по 4 представники профспілок та організацій роботодавців. Законопроект No3115 пропонує, щоб у правління фонду допомоги по безробіттю входили 8 представників від держави і по 3 представники від застрахованих осіб і роботодавців.
Логіка ініціаторів таких змін проста: оскільки держава зараз більше, ніж на половину, дотує фонди соцстраху, то і право вирішального голосу має залишатися за ним.
"Щоб профінансувати видатки по всіх трьох фондам - безробіття, соціального страхування і Пенсійному потрібно мати більше грошей, ніж ми збираємо. Тобто покрити всі витрати за рахунок єдиного соціального внеску неможливо. Це означає, що страхова система в Україні не працює. Причому раніше Кабмін штучно перерозподіляв кошти, роблячи Пенсійний фонд збитковим, а фонд соцстрахування та страхування від безробіття - профіцитними. А так не можна ділити. При цьому частка дотацій з державного бюджету до цих фондів становила в останні роки від 42% до 109% ", - говорить Галина Третьякова.
В рамках соціальної реформи влада має намір реорганізувати фонди соціального страхування, створивши єдиний Національний страхове агентство (див. схему нижче)
"Треба починати з фонду загальнообов 'язкового соціального страхування і контролювати процес реорганізації, переходу до формування публічних фінансів, їх контролю та обліку за цивілізованими європейськими нормам. Але для того, щоб зробити цю реорганізацію, треба, щоб люди в цих фондах були готові до реорганізаційним процесам і хотіли цього. Поки що ми не бачимо цього. Держава, надаючи з держбюджету такі суми дотацій, зараз має меншу частину в управлінні, ніж інші суб 'єкти, які керують цим фондом ", - пояснює Галина Третьякова.
Згадані законопроекти також пропонують передати Кабінету Міністрів повноваження призначати керівника виконавчій дирекції фонду. А ще - зобов 'язати керівництво фонду соцстраху та його підрозділів подавати декларації, як це роблять зараз всі держслужбовці. Оскільки Фонд розпоряджається суттєвими сумами - 29 млрд грн.
Профспілки виступають проти порушення паритету.
"Вони фактично пропонують послабити представництво двох сторін: тих, хто платить внески, і тих, хто повинен отримувати страхові виплати, точніше, контролювати страхові виплати. Зараз управління фондом здійснюється на паритетній основі. І це є більш-менш збалансованій структурою, тому що там є конфлікт інтересів. А вони хочуть фактично монополізувати ухвалення рішень у цих фондах соціального страхування. Тобто фонди, які створені для працівників, підпадають під єдиновладне управління держави. Чому це погано? А ви довіряєте, що чистота використання бюджетних коштів буде забезпечуватися при тій масової корупції, яка має місце в країні? Ми в цьому не впевнені ", - говорить Григорій Осовий.
Страхові кошти прирівняють до бюджетних
Законопроект No2743 пропонує включити кошти від сплати ЄСВ до державного бюджету. Сенс цих змін пояснює навіть сама назва законопроекту - "про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо ефективності використання коштів соціального страхування". За підрахунками, йдеться про суму близько 29 млрд грн. Зараз ці гроші безпосередньо потрапляють до фондів соцстраху, і на них не поширюються механізми контролю та обліку, передбачені для бюджетних коштів. Законопроект же, зокрема, пропонує надати Рахунковій палаті повноваження здійснювати фінансовий аудит і аудит ефективності використання коштів фондів соціального і Пенсійного страхування.
"Коли приймається бюджет, у нас, наприклад, немає таких показників як фонд оплати праці всієї країни. Сьогодні в бюджеті ми бачимо тільки сходинку "дотації Пенсійного фонду". А з розміру фонду оплати праці витікає 22% ЄСВ. І неможливо зрозуміти, скільки грошей буде в системі соціального страхування і скільки ми зможемо виплатити за наявними зобов 'язаннями. Ці розрахунки у нас відсутні. Хоча вони є у будь-якій європейській країні. І, якщо ми задекларували шлях до Європи, ми повинні були б навести порядок у цих фінансах ", - говорить Галина Третьякова.
Крім того, народний депутат вважає, що на сьогоднішній день рух страхових грошей недостатньо контролюється.
"Без постанови Верховної Ради ми не змогли ввести аудит у ці фонди, і такий аудит носить не системний характер. Прирівнювання цих грошей до бюджетних призведе до того, що депутати нарешті побачать при прийнятті бюджетного кодексу окрему рядок у бюджеті - фінансування фондів обов 'язкового соціального страхування ", - говорить Галина Третьякова.
Профспілки заперечують проти включення ЄСВ до бюджету.
"Якщо ці кошти потраплять до держбюджету, ми з вами не знайдемо потім своїх страхових виплат. Ми проти одержавлення коштів, які призначені цільовим порядком на страхування працівників. Ми за те, щоб будь-які громадські гроші потрапляли тим, для кого вони призначені. Це принципова позиція профспілок, і тут ми не суперечимо один одному. Ні на майданчиках фонду соціального страхування, ні на дебатах, які проходять на майданчиках комітетів ВР або на переговорах з Урядом. Але активувати страхові кошти в загальний котел державного бюджету. Де гарантія, що завтра президент або уряд не дасть команду перекинути ці кошти на будівництво якогось мосту, тому що він впав під час повені? Або десь дорогу треба підлатати, або ще щось? І тоді постраждають ті люди, для яких збиралися ці внески, для яких роботодавець відраховував ці внески. За радянських часів у нас не було соціального страхування, був єдиний державний бюджет, і держава повністю брала на себе функцію акумулювання податків, а потім з цих податків йшли виплати на будь-які потреби, у т. ч. на пенсійне страхування. Ми пішли по Європейському шляху, у 2000 році у нас була створена система загальнообов 'язкового державного страхування. А тепер ми що, хочемо до радянської системи повернутись? "- каже Григорій Осовий.
Що стосується контролю за фінансами, глава Федерації профспілок пропонує довірити цю функцію профспілкам.
"Чому не довірити аудит громадському контролю, який, за фактом, є за профспілками? Навіщо усувати цю контрольну функцію з боку самих представників застрахованих осіб? Профспілки є представниками від застрахованих осіб ", - говорить Григорій Осовий.
Профспілкові санаторії і готелі хочуть перерахувати і, можливо, продати
Законопроект No2681 серйозно змінює матеріальне становище профспілок. По-перше, пропонується скасувати обов 'язкове фінансування профспілок в розмірі 0,3% від обсягу фонду оплати праці. Це пов 'язано з планами влади активізувати створення нових, молодих та нечисленних профспілок. Якщо для кожного з них роботодавець буде відраховувати по 0,3% фонду заробітної плати, разом це може істотно збільшити податкове навантаження на нього.
По-друге, планується провести ревізію майна профспілок, в першу чергу - нерухомості. Крім того, законопроект пропонує забрати у профспілок цілий низку повноважень. Наприклад, право перевіряти заклади обслуговування, перевіряти рахунки оплати праці, перевіряти банківські рахунки підприємства у разі затримки виплати зарплати та ін. Також зменшуються окремі гарантії для працівників, обраних в профспілкові органи, а ще - зобов 'язання роботодавців створювати профспілкам умови для їхньої діяльності.
"Це, мабуть, найбільш відомий у профспілках законопроект. Він припускає реституцію майна, яке було передано профспілковому руху ще в 1960 році. На сайті Верховної Ради є наказ Міністерства охорони здоров 'я УРСР, відповідно до якого понад 4000 об' єктів були передані в управління ВЦРПС. Не у власність, звертаю увагу, а в управління. Ніхто ніколи не робив повний аудит або інвентаризацію цього майна. У фонду держмайна були наміри зробити таку інвентаризацію, але вона не відбулася. А за ці роки 4000 об 'єктів перетворилися в 2000. Були створені дві акціонерних товариства - "Укрпрофоздоровниця" та "Укрпрофтур", яким це майно було передано у власність внутрішніми документами Федерації профспілок України. А частково майно взагалі було передано приватному сектору. За експертними оцінками, вартість цього майна оцінюється в 2 млрд доларів. Це готелі "Турист" у кожному місті, будинок профспілок на Майдані незалежності, санаторно-курортні комплекси, у т. ч. комплекс "Куяльник", щодо якого ведеться боротьба з захопленнями і передачею у власність комусь. Все це державне майно. І це означає, що, приватизувавши це майно, повернувши у власність фонду держмайна, ми можемо отримати 2 млрд доларів додаткових доходів до держбюджету, якщо продамо ці комплекси. Не звертаючись за кредитами до МВФ, до ЄБРР. У нас це майно є, воно просто присвоєно структурою, яка не мала на нього права ", - вважає Галина Третьякова.
Представники профспілкового руху не згодні з такою реформою, ані з формулюваннями.
"Чому раптом вони повинні втручатися в майно громадських організацій, яке було дійсно ще з часів радянської системи? Профспілки є власниками цього майна. Ми маємо акти права власності. І в 1997 році ми пройшли всі судові ланцюжки, від первинної ланки аж до Вищого арбітражного суду та Верховного суду, які визнали, що два АТ - "Укрпрофтур" та "Укрпрофоздоровниця" - це законно створені суб 'єкти підприємництва, власність на які належить профспілкам. На підставі чого стверджується, що ми незаконно володіємо, якщо ми маємо сертифікати на право власності? Це домисли, і ми будемо це спростовувати. Якщо треба - і в судах ", - говорить Григорій Осовий.
Крім того, профспілки незадоволені перспективами скасування відрахування роботодавцем 0,3%.
"Що це за навантаження на роботодавця - 0,3%? Когда-то у него було 42% навантаження на соцстрах. З 2015 року розмір витрат на соціальне страхування знизився з майже 42% до 22%. Так що, бізнес тепер буде торгуватися за 0,3%? "- задає риторичне питання Григорій Осовий.
В Україні хочуть впровадити практику страйків і локаутів
Законопроект No2682 ставить завданням створити для працівників такі умови, щоб вони могли без втручання держави, а за допомогою профспілок домагатися підвищення зарплат і поліпшення умов праці. З правового поля пропонується прибрати процедуру колективного трудового спору (конфлікту), а Натомість ввести стачечную процедуру. Зокрема, дозволити працівникам транспорту страйкувати - така вимога до Україні висунув раніше Європейський суд з прав людини.
"Щоб рівень зарплат був таким, яким влаштує працівників, профспілки і роботодавці повинні домовлятися між собою. Не з владою, а між собою. В цивілізованій країні, якщо профспілки не можуть домогтися виконання своїх умов, вони організують страйку. Страйк є силовим механізмом тиску на роботодавця. Підкреслю: не на уряд, не на Верховної Ради, не на офіс президента, тому що ці органи не є роботодавцями, а Кабмін не є єдиним працедавцем в країні. Ми давно вже живемо в ринкових умовах і роботодавців у приватному секторі багато. Ми внесемо зміни в закони України, а їх близько 20, надавши право профспілкам проводити страйки в 21 галузі, де сьогодні вони заборонені ", - пояснює ідею законопроекту Галина Третьякова.
Сьогодні в Україні страйки не проводяться взагалі. З одного боку, за словами Галини Третьяковій, це пояснюється умисно ускладненим законодавством, яке змушує попереджати про страйк ледь не за три місяці. А з іншого - відсутністю в Україні практики страйкових фондів.
"Коли страйкує колектив, хтось цьому колективу повинен забезпечувати компенсацію заробітної плати. Зазвичай такі компенсації йдуть за рахунок страйкових фондів. А забастовочные фонди формуються за рахунок 1%, які відраховує на профспілковий рух кожен працівник, який входить в профспілках. Тому що, якщо страйкового фонду немає, то страйк приречена на невдачу, адже людям потрібна заробітна плата. На жаль, у нас це не практикується ", - говорить голова комітету з питань соцполітики.
Профспілки заперечують і проти цього законопроекту. Однак апелюють не до нових положень про страйки, а до локаутів.
"Прийняття Закону, який би гарантував динамічне використання такого інструменту боротьби за права працівників як страйку, є нагальним і необхідним. Але що ми маємо в підсумку? Так, перша частина констатує, що страйки можна буде проводити. Але одночасно, на противагу страйків, цей законопроект дає право роботодавцям оголошувати локаут, який дозволить припиняти роботу підприємства і фактично позбавляти людей і роботи, і заробітку ", - пояснює позицію Григорій Осовий.