Кредити і друкований верстат: чого чекати від нового голови НБУ
16 липня Національний банк України отримав нового керівника. Верховна Рада 332 голосами підтримала кандидатуру Кирила Євгеновича Шевченка, який до цього дня займав пост голови правління державного Укргазбанку, повідомляє Сегодня.
Кирилу Шевченку 47 років, з них 25 років він у фінансовій сфері. В його офіційній біографії, розміщеною на сайті НБУ, значиться, що він народився в російській Тулі, в сім 'ї Шахтаря та журналістки. Проте потім сім 'я переїхала в Стаханов (Луганська область). Кирило Шевченко закінчив Харківський економічний університет за спеціальністю "бухгалтерський облік". Працював економістом у Харківській філії українського кредитного банку (зараз це А-Банк), потім у банках "Аваль", "фінанси і кредит".
З 2006-го по 2009 рік очолював Державна іпотечна установа, ставши його першим керівником. Потім кілька місяців - з травня по вересень 2009 року - пробув радником прем 'єр-міністра України Юлії Тимошенко. Після чого повернувся до банківської діяльності - став першим заступником голови правління АБ "Укргазбанк". У 2011 році Кирило Шевченко ще раз на рік пішов у приватний сектор (був головою правління ПрАТ "Українська стратегічна група", головою правління ПрАТ "СКПД"), Однак потім знову повернувся в банківську сферу. У 2012 році став радником Секретаріату голови Ощадбанку, а в 2014-му повернувся в Укргазбанк і в 2015-му був обраний головою його правління.
Читайте також: новий голова НБУ показав декларацію
Де живе і скільки заробляє новий голова НБУ
З декларації Кирила Шевченка відомо, що він живе у селі забір 'я Києво-Святошинського району. В декларації вказані дві земельні ділянки в цьому селі - площею 2500 і 308 кв. м. Проте власником цієї нерухомості значиться інше обличчя - Аліпова Валентина Василівна. А Кирило Шевченко і його дружина Юлія Шевченко мають право безкоштовного користування та проживання.
Ще в декларації Кирила Шевченка вказана квартира в Києві площею 72 кв. м (оціночною вартістю 11,5 тис. грн) і якесь "інше домоволодіння", теж у Києві, площею 280 кв. м (вартістю 963 050 грн), які також записані на Валентину Аліпова.
У власності самого голови НБУ і його дружини є квартира у Києві площею 304 кв. м і два машино-місця. У дружини є, Крім того, ділянку у Феодосії (Крим) площею 1200 кв. м.
Також Кирило Шевченко задекларував три автомобіля: Mercedes-Benz 2012 року випуску, Range Rover 2013 року і Peugeot 2016 року випуску. Крім того, в його власності є яхта Super Air Nautique G23.
Зарплата Кирила Шевченка за минулий рік в Укргазбанку склала 14,6 млн грн. А разом з іншими виплатами, пов 'язаними з Укргазбанком, - профспілковими, страховими, додатковими благами, відсотками за депозитами і т. Д. - дохід банкіра склав 15,4 млн грн.
Знову ж таки, як випливає з декларації, свої гроші Кирило Шевченко довіряє тільки Укргазбанку. Там у нього відкрито 5 гривневих і 4 валютних рахунки, на яких в сумі знаходиться близько 870 тис. грн і понад 167 тис. євро.
Як зміниться політика НБУ
Однак голова НБУ цікавий українцям не стільки своїми кар 'єрними успіхами і умінням заробляти, скільки тією політикою, яку він збирається проводити на своєму посту. Однак саме про це у день призначення дізнатися вдалося досить мало. Під час свого трихвилинного виступу на Парламентській трибуні Кирило Шевченко встиг розповісти тільки про своє ставлення до валютного таргетування. Коли він почав розповідати про те, як збирається вирішувати проблему "поганих кредитів", час закінчився, а надавати йому додатковий час спікер парламенту відмовився.
Проте вже за першими заявами Кирила Шевченка можна зробити висновок, що він постарається дещо змінити політику НБУ.
"Економіка починає виходити з обмежень під час карантину. Але вона продовжує стагнацію. Я хочу зосередитися на конкретних кроках, які може зробити Нацбанк в цій ситуації. Безумовно, я підтримую політику НБУ, спрямовану на забезпечення макроекономічної, макрофінансової стабільності банківської системи. В досягненні цілей макроекономічної стабільності і сталого розвитку інструмент інфляційного таргетування уже показала свою ефективність. Але в нинішніх умовах цей інструмент повинен відповідати не лише макрофінансової стабільності, а й створення умов для подальшого економічного зростання країни ", - сказав, зокрема, Кирило Шевченко.
З цього виступу можна зробити висновок, що політика інфляційного таргетування зазнає деяких змін. Щоб зрозуміти, як саме, варто згадати, що таке інфляційне таргетування.
Інфляційне таргетування (від англ. target - мета) - це один з видів грошово-кредитної (монетарної) політики, основною метою якої є утримання інфляції, або індексу споживчих цін, на певному рівні або в певному коридорі. Крім інфляційного таргетування існують й інші види монетарної політики, наприклад орієнтація на рівень цін, стабільний грошовий курс як мета (такий метод використовувався в Україні до 2015 року) і т. Д.
Зі сказаного Кирилом Шевченко витікає, що відмовлятися від інфляційного таргетування на користь інших "якорів" Нацбанк не збирається. Однак щодо "розміру" своєї мети, тобто рівня інфляції, то він може бути переглянутий. І якщо згадати звинувачення на адресу Якова Смолія, переглянутий у бік збільшення.
Ще одна проблема, вирішення якої очікують від Нацбанку і про яку почав було говорити в своєму виступі Кирило Шевченко, це більш активне кредитування економіки. Тут вплив Нацбанку обмежено і залежить від безлічі інших чинників, у тому числі від довіри і очікувань суспільства. Однак Нацбанк в силах, спрощено кажучи, "наситити банки грошима" для кредитування. Для чого потрібно "включити друкарський верстат", тобто проводити додаткову емісію грошей.
Читайте також: бізнес назвав топ-5 очікувань від нового голови НБУ
Шевченка - "прозахідний" або "проукраїнський" банкир?
Цікаво, що після призначення практично ніхто з експертів вже не висловлював надію, що політика Нацбанку мінятися не буде. Проте відношення до "зміни курсу", як і раніше, неоднозначне. Одні експерти вважають, що НБУ вів правильну лінію і зміни підуть на шкоду економіці. Інші кажуть, що Стара команда Нацбанку занадто прямо виконувала рекомендації міжнародних фінансових партнерів України, забуваючи про інтереси Національної економіки. Відповідно, і роль нового глави НБУ оцінюють по-різному.
Голова Національної Ради економічного розвитку Олексій Дорошенко вважає, що Кирило Шевченко буде вести "проукраїнську", а не "прозахідну" монетарну політику.
"Деякі, як я чув, називають Шевченка людиною, близькою до" групі Сороса ". Насправді це не так. Тому що, за моєю інформацією, під час обговорення кандидатур якраз представники цієї групи його "збивали". Якраз людина, близька до "групі Сороса", нібито виклав президенту весь компромат на Шевченка. Тому я вважаю Шевченка кандидатом, умовно кажучи, проукраїнським. Він не належить до "західників". У нього буде політика, з одного боку, монетарного контролю, але не така жорстка, як у Якова Смолія. Він більш активно запустить друкарський верстат і збільшить грошову масу, в тому числі для кредитування - це зараз обговорюється як один із ключових моментів. Але не треба думати, що досі цього не робилося. Емісія йде постійно, це функція Нацбанку - випускати гроші. Питання в тому, скільки грошей випускати. З іншого боку, Нацбанк як і раніше буде контролювати інфляцію, це теж є важливим пунктом - щоб в країні стало більше грошей, але це не привело до неконтрольованої інфляції, за рамками 6%. Тому що, якщо буде більше, це буде означати, що почався новий виток інфляції. Ось перед головою Нацбанку і стоятиме завдання - постаратися вибрати шлях між емісією, кредитуванням економіки і при цьому щоб функція контролю інфляції не було втрачено ", - говорить Олексій Дорошенко.
Ще одним важливим моментом експерт вважає готовність Національного банку взаємодіяти з Кабміном. Деякі називають така взаємодія "втратою незалежності" НБУ. Олексій Дорошенко дотримується іншої точки зору.
"Коли говорять про абсолютну незалежності, йде підміна понять. Осіб, не залежить ні від кого, є загрозою суспільству. І якщо НБУ втрачає зв 'язок з реальністю і не хоче прислухатися до потреб Національної економіки, це несе загрозу національній безпеці. Звичайно, тут дуже тонка грань. Але останнім часом за допомогою цієї тонкої межі нами маніпулювали. Деякі під красивою формулюванням "незалежність Нацбанку" могли ховати свої інтереси. Наприклад, Рада НБУ - це теж НБУ, це орган, який повинен впливати на політику Нацбанку. І якщо Рада переважною більшістю голосів приймає рішення про те, що політика правління йде врозріз з національними інтересами, то це теж думку Нацбанку, але іншій його частині. Те ж саме стосується співпраці Нацбанку з Кабміном. Наскільки глава НБУ готовий співпрацювати - це також був одне з ключових питань. Якщо він не буде чути потреби країни або через Кабінет шмигав, або через офіс президента, то йому там робити нічого. Я думаю, багато хто спільні знайомі сказали, що Шевченко готовий це робити. Інакше його кандидатуру не затвердили б ", - вважає Олексій Дорошенко.
Водночас економічний експерт Борис Кушнірук вважає, що зараз для України вкрай важливо продовжувати співпрацю з МВФ. Проте, на думку експерта, в фонді не надто задоволені новим призначенням. Така думка склалась у нього через тону заяви директора-розпорядника МВФ крісталіни Георгієвої про результати переговорів з українським президентом про кандидатуру голови НБУ.
"Тон, який був обраний, холодно нейтральний, говорить про те, що там не було отримано згоду на це призначення. Нам просто сказали: можете робити як хочете, але тоді вирішуйте свої проблеми самі. Причому МВФ належить до тих інституціям, які, як правило, не роблять якихось кардинально жорстких, різких заяв. Вони просто ставлять країну на паузу, і все. Країна нікуди не може рухатися. Я цілком допускаю, що МВФ може припинити співпрацю з Україною, доки не зможе оцінити, якою мірою Україна готова дотримуватися інституційної незалежності і незалежності від інтересів групи "Приват". Однак якщо ми не отримаємо кредитної допомоги, ми зіткнемося з дуже серйозною проблемою фінансування видатків державного бюджету. Зараз закладено дефіцит у 300 млрд грн, але якщо аналізувати виконання, можна говорити про те, що ми отримаємо не менше 400 млрд дефіциту. І його потрібно чимось покривати. Крім того, в разі припинення співпраці з МВФ стане проблематичним залучення зовнішнього фінансування і на відкритих ринках. Тому що рівень довіри до України суттєво впаде ", - аргументує Борис Кушнірук.
У той же час експерт вважає, що рекомендації МВФ щодо інструментарію монетарної політики не можна вважати єдино правильними.
"Проблеми України і низки інших країн, які виникли в 2008 році, стали результатом у тому числі рекомендацій МВФ. Фонд тоді рекомендувала країнам політику прив 'язки Національної валюти до якоїсь цінної валюті. І ця прив 'язка до долара була фундаментально помилковою. Така прив 'язка, такий якір може мати дуже короткострокове корисну дію, а довгостроково будь-яка прив' язка є негативом для будь-якої країни. У МВФ можуть помилятися - і вони, на мій погляд, помиляються - щодо таргетування інфляції. Цей монетарний режим такий же помилковий, але ми зараз залежні від них, по-іншому ми гроші на ринку не можемо взяти. Причому пряме фінансування - це тільки одна з трьох важливих речей, які робить МВФ для інших країн. Вони можуть не давати кредити, але видавати рекомендації. І ще вони надають технічну підтримку, пов 'язану з налаштуванням якихось механізмів. Наприклад, як вести облік. Це примітивний погляд, що все зводиться до виданими кредитами ", - говорить Борис Кушнірук.
Фінансовий аналітик групи ICU Михайло Демків вважає, що питання пожвавлення кредитування Кирилу Шевченку напевно вдасться вирішити.
"Призначення Кирила Шевченка виглядає логічним, Враховуючи бажання президента прискорити темпи кредитування в Україні. Під його керівництвом Укргазбанк більш ніж подвоїв обсяг кредитного портфеля - на тлі досить скромних результатів банківської системи в цілому. Очевидно, що нас чекає більш м 'яка монетарна політика і ослаблення вимог до кредитування ", - каже Михайло Демків.
При цьому експерт попереджає, що ринки насторожено ставляться до зміни влади в НБУ. Принаймні, поки від нового голови НБУ немає чітких заяв щодо майбутньої політики регулятора.
"Інвестори чекають, що новий голова Нацбанку буде продовжувати незалежну політику, спрямовану на збереження макроекономічної стабільності, співпраця з міжнародними інститутами і збереженням курсу реформ. У той же час відставка Якова Смолія була несподіваною, і ринки поки не впевнені, чого очікувати від нового керівництва Нацбанку. Шевченка доведеться вже першими кроками в посади доводити свою націленість на реформи і макроекономічну стабільність ", - вважає Михайло Демків.