Назвали продукти, пов’язані з розвитком раку кишківника
Вчені з’ясували, що певні продукти пов’язані з розвитком позитивного середовища для мутованих генів, які призводять до раку кишківника, повідомляє НВ.
Згідно з результатами нового дослідження онкологів з Ізраїлю, певні типи продуктів можуть бути пов’язані з підвищеним ризиком розвитку раку шлунково-кишкового тракту.
Вчені спробували з’ясувати, чому злоякісні утворення товстої кишки зустрічаються набагато частіше, ніж рак тонкої кишки.
Виявилося, ключову роль у розвитку цієї хвороби може грати певний склад мікрофлори кишківника, який впливає на розвиток мутованих генів деяких клітин організму людини.
Йдеться про гени TP53, які виробляють білок р53, що пригнічує генетичні мутації у клітці. Коли р53 не працює належним чином або стає пошкодженим, клітина втрачає захист, що дозволяє пухлини поширюватися.
Щоб протестувати це вчені випробували мутований білок р53 у кишківнику піддослідних мишей і підтвердили, що він сприяє розвитку раку злоякісних пухлин у товстій кишці.
Після цього вчені використовували антибіотики, щоб придушити мікрофлору товстої кишки у мишей. Виявилося, що у таких умовах мутований р53 не сприяв розвитку раку.
Автори відкриття припускають, що ключову роль у активації негативних властивостей білка р53 відіграють антиоксиданти, які у високих концентраціях містяться в чорному чаї, гарячому шоколаді, горіхах, ягодах та інших продуктах.
Коли дослідники перевели мишей на дієту з високим рівнем антиоксидантів, їхня мікрофлора сприяла активації мутованого білка p53, який викликає розвиток раку.
«З наукового погляду, це нова територія. Ми були здивовані, побачивши, як мікробіоми(антиоксиданти — ред.) впливають на мутації раку — у деяких випадках, повністю змінюючи їх природу», — заявляють автори дослідження.
Недавно фармацевтичний стартап з США Singlera Genomics розробив тест, який може визначити п’ять типів раку за кілька років до діагностики хвороби.
У 91% респондентів, яким медики Singlera Genomics поставили позитивний діагноз, дійсно виявили рак традиційними методами діагностики через один-чотири роки після цього.
Цей аналіз заснований на технології перевірки ДНК пацієнта на наявність специфічних ознак розвитку злоякісних пухлин. Автори розробки підкреслюють, що для підтвердження ефективності аналізу будуть потрібні більш масштабні дослідження.
Костянтин Ценцура