Надійність банків та незалежність НБУ: нові вимоги МВФ
Читати новину російською мовою
Нацбанк зможе на свій розсуд змінювати склад рад і правлінь українських банків.
На розгляд Верховної Ради надійшов законопроект про внесення змін до нормативів корпоративного управління банків і додаткових повноважень регулятора.
Щоб оцінити його вплив на банківську систему України, необхідно брати до уваги вже прийняті зміни в рамках закону №590-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення механізмів регулювання банківської діяльності", які вступили в силу в кінці травня цього року.
Згідно з цим нормативно-правовим актом, збанкрутілі банки заборонялося повертати їх власникам, роблячи ліквідацію і розпродаж їх майна неминучим.
"Ці нововведення давали НБУ контроль над процесом ліквідації банків вже після їх банкрутства. Але у регулятора недостатньо повноважень для контролю над керівництвом банків в ході їх операційної діяльності", - розповів аналітик компанії RoboForex Андрій Гойлов.
Що підготували для банків і їх клієнтів
Після прийняття нових вимірів НБУ отримає можливість змінювати персональний склад ради або правління банків, а також встановлювати індивідуальні нормативи відповідно до вимог ризик-менеджменту.
Дані зміни підвищують і роль Нацбанку, і збільшують стійкість банківської системи. Банки змушені будуть більш відповідально ставитися до фінансової дисципліни, підвищувати рівень корпоративної культури та управління ризиками.
"Клієнти від цього тільки виграють, тому що при такій регуляції перетворити банк в фінансову "піраміду" буде досить проблематично. У підсумку це підвищить довіру до банківської системи в цілому", - зазначив Андрій Гойлов.
Велика частина змін, прописаних в "банківському" законопроекті, раніше вже була анонсована Нацбанком. Наприклад, буфери капіталу (консервації і системної важливості) збиралися ввести ще в 2020 році, але відклали через пандемію, коефіцієнт левериджу, трирівнева структура капіталу - всі ці вимоги досить чітко прописані в плані регулятора до 2024 року і не є сюрпризом для ринку.
"Зі всього схоже, що головна мета законопроекту - виконати вимоги до реформування банківської системи, виписані в останніх двох меморандумах з МВФ. За великим рахунком, НБУ і без законодавчих змін щодо більшості пунктів мав можливість впроваджувати нові нормативні та вимоги до структури управління. Документ лише закріплює їх на законодавчому рівні", - зазначив у розмові з UBR.ua голова правління Кредитвест банку Ігор Тихонов.
Додатковим підтвердженням служить пакет змін, покликаних захистити і навіть посилити незалежність НБУ, як регулятора фінансових ринків.
Наприклад, з чинного закону має зникнути право центральних органів влади брати участь у засіданнях Ради НБУ і правління. Необхідно запровадити заборону на участь Ради Нацбанку в операційній діяльності правління, а щорічний графік зборів Ради при цьому планують скоротити з 10 до 4-х засідань в рік.
"У законопроекті додатково уточнюються зони відповідальності його ради і правління, він не зможе надавати гарантій, а представникам Кабміну категорично заборонено брати участь в засіданнях Ради та Правління НБУ", - зазначив Андрій Гойлов.
З цієї точки зору головна користь від прийняття законопроекту - виконання умов меморандуму. І, отже, отримання траншу.
Втім, звичайно, це дуже спрощена оцінка. Насправді нашій банківській системі такі зміни потрібні, вважають банкіри.
Читайте також: Украина выполнила 4 из 10 условий МВФ, — Минфин
"Вони наближають банки до вимог Базельського комітету. Тобто стратегічно спрямовані на підвищення надійності та стабільності системи", - зауважив нам Ігор Тихонов.
Ці цілі, згідно з документом, будуть досягатися за двома напрямками:
- підвищення стандартів корпоративного управління. Зокрема, посилюється роль наглядових рад банків, підвищуються вимоги до їх членів. За НБУ закріплюється право вимагати замінити головного ризик-менеджера і комплаенс-менеджера, якщо їх професійні навички і ділова репутація не відповідають вимогам;
- посилення вимог до капіталу. У цій частині змін планується чимало. Багато з них уже відомі банкам, включаючи конкретні параметри і графіки впровадження. Наприклад, буфери системної важливості і консервації.
За попередніми розрахунками Нацбанку, ці показники на першому етапі їх впровадження будуть дотримуватися всіма банками вже зараз. Однак, звичайно, у міру підвищення значень нормативу, у деяких банків виникне необхідність в докапіталізації.
На думку експертів, всі ці заходи підвищать незалежність регулятора від виконавчої влади. "
"Ефективність такого підходу доведена на практиці розвиненими країнами, тому відповідальність НБУ за стабільність банківської системи тільки зросте. В результаті монетарна влада не зможе в майбутньому нарікати на недбайливих власників банків, які займаються високоризиковими операціями. Передбачувані зміни гармонійно доповнюють комплекс заходів, прийнятий ще в травні поточного року", - говорить Андрій Гойлов.
Стратегічно, з точки зору регулятора і клієнтів банків, - це хороша новина. Адже завдання всіх цих змін - обмежити фінустанови в частині кредитування пов'язаних осіб, збільшити їх ліквідність і здатність протистояти гіпотетичним кризам.
З точки зору банківського бізнесу, зрозуміло, вони менш "приємні". Оскільки заморожують частину ліквідності, вимагають від акціонерів вносити більше власних коштів в капітал.
На практиці в довгостроковій перспективі це буде в ще більшій мірі стимулювати банки обережніше ставитися до ризику. У цьому контексті банківська система все більше буде грати роль драйвера детінізації.
"Часи, коли кредит можна було взяти під сумнівної достовірності бухгалтерські документи і так залишилися далеко позаду. Але з кожним роком в економіці зростатиме розуміння, що для отримання фінансування потрібно бути максимально відкритим і прозорим. Причому, не важливо, мова йде про банківське кредитування, залучення акціонерного капіталу або виході на біржу", - говорить Ігор Тихонов.
Вплив на роздріб
Прорахувати вплив цих змін на роздрібний сегмент досить складно, кажуть банкіри.
З одного боку, нормативні вимоги НБУ стимулюють банки залучати більше довгострокового ресурсу. Що в сьогоднішній ситуації, коли частка строкових вкладів в роздрібному портфелі знижується (з початку року вона впала з 61% до 53,6%), має стимулювати банки підвищувати ставки за строковими депозитами.
У той же час в довгостроковій перспективі ставки по вкладах без права дострокового розірвання залишатимуться завжди значно вище депозитів до запитання. А відсотки на залишки на поточних і карткових рахунках остаточно підуть з ринку.
Але вплив нових вимог на процентні ставки по депозитах і кредитах дуже опосередкований і слабкий. Існує маса інших факторів, що мають куди більш значний вплив на ринкові тренди.
Зате впровадження нових вимог абсолютно точно буде сприяти зростанню довіри людей до банківської системи.
"Вона і зараз перебуває на дуже високому рівні, що показала коронакриза - перша серйозна криза в історії України, коли не стався масовий відтік коштів фізосіб з банків. Закладені зміни тільки посилять цей тренд. Це важливо з багатьох точок зору. Наприклад, це одна з найважливіших умов успішності проекту "нульової декларації". Адже головна його задача - повернути гроші в економіку. тобто покласти їх на рахунок в банку. Без високої довіри до останніх це неможливо", - резюмував Ігор Тихонов.
