"Північний потік-2" зможуть добудувати. Що втратить Україна
Читати новину російською мовою, повідомляє UBR.
У зв'язку з очікуваною заміною глави держави в США анонсовані зміни в політиці санкцій щодо газопроводу "Північний потік-2" (СП2), через який планується постачати "українські" обсяги російського газу до Німеччини в обхід країн-транзитерів.
Зміни в санкціях повинні створити передумови для адміністрації Джозефа Байдена в налагодженні відносин Штатів з європейськими союзниками, зокрема з Німеччиною.
Однак німецька влада, відносини яких з адміністрацією Дональда Трампа були серйозно зіпсовані, категорично налаштовані завершити будівництво російського газопроводу. А він в майбутньому повинен прокачувати "українські" обсяги газу в Європу. Як нова реальність відіб'ється на Україні, розбирав UBR.ua з експертами.
Нові санкції
Минулого тижня агентство Блумберг з посиланням на свої джерела повідомило про те, що влада США має намір ввести раніше обумовлені санкції щодо компаній, готових страхувати й сертифікувати судна-трубоукладальники, які будуть працювати над завершенням припиненого майже рік тому будівництва Північного потоку-2, але з поправкою.
Про її включення в закон про санкції на 2021 рік домовилися представники нижньої палати Конгресу і Сенату США. Передбачається, що з-під уже планованих санкцій будуть виведені Німеччина і її офіційні особи. Причиною називається бажання американських законодавців розчистити для майбутньої адміністрації Байдена (Демократична партія) завали, залишені нинішньою адміністрацією Дональда Трампа.
Так, сенатор-демократ Боб Менендес заявив, що Німеччина як союзник і її чиновники не повинні страждати від санкцій, а член Палати представників Еліот Енгель (Демократична партія) обурився тим, що вони завдадуть шкоди Німеччині та іншим європейським країнам, водночас дозволивши Росії вийти сухою з води.
Зупинене будівництво
В кінці минулого року були введені американські санкції щодо компаній, чиї судна укладали труби Північного потоку-2. У результаті цього швейцарська компанія Allseas кинула будівництво, коли до завершення робіт залишалося всього 160 км. Попри неодноразові спроби продовжити будівництво, роботи так і не були відновлені.
"Судно Allseas володіє не якірним, а динамічним позиціюванням, тобто могло залишатися на одному місці за допомогою складної роботи ряду двигунів. У Росії такого ж судна не було, "Фортуна" могла триматися за допомогою буксирів, потім залучили "Академіка Черського", ці два судна взаємозамінні", - пояснює співголова Фонду енергетичних стратегій Дмитро Марунич.
Однак для отримання від уряду Данії дозволу на роботу в морських водах необхідно, щоб судна були правильним чином сертифіковані й застраховані. Саме для того, щоб позбавити їх цієї можливості, і були введені особливо жорсткі санкції.
"Довгі роки без успіху намагалися ввести ці санкції окремим законом, поки їх не внесли в оборонний бюджет. І це спрацювало. Логіка тут така: США постійно воюють, навколо загрози, і це одна з них. Тепер питання в тому, яка потрібна страховка, і з якого періоду пустять в дію ці санкції", - говорить Марунич.
Поправка для Німеччини
Однак ймовірна перемога Джозефа Байдена внесла в цей пакет санкцій корективи. Жорстка політика адміністрації Трампа, за яким стояло сланцеве лобі, серйозно зіпсувала відносини США і їх ключового союзника в Європі - Німеччини. Берлін проти санкцій проти газопроводу, бо, по-перше, проєкт вигідний, по-друге, в нього вже вклали чимало грошей.
"Проєкт дійсно спочатку був політичним, а й економічно він теж вигідний. У нього тільки європейці вклали 5 млрд євро. Під обсяги Північного потоку-2 вже готували Німеччину, Австрію, Чехію. Це вже повноцінний проєкт, який залишилося добудувати зовсім небагато, тому, це і викликає невдоволення", - уточнює директор енергетичних програм Центру світової економіки й міжнародних відносин НАНУ Валентин Землянський.
Намір Трампа ввести санкції проти німецького порту Мукран, де зберігаються будматеріали під цей проєкт, завдавало шкоди й іншим союзникам США, зокрема Польщі. Вся річ у тому, що Мукран є опорним пунктом будівництва не тільки газпромівського СП2, але також і його польсько-датського конкурента Baltic Pipe, також спрямованого на зрив російсько-німецького партнерства. Ймовірно, з метою вивести з-під удару союзників і внесена поправка.
Газопровід добудують
Попри жорстку антиросійську риторику і продовження санкцій тиску, Північний потік-2, припускають експерти, швидше за все, буде добудований - коштів вкладено багато, а залишилося добудувати мало. Тим більше що зараз в умовах внутрішніх політичних розбирань з питання, хто переміг на виборах - Байден або Трамп, самим США вже не до російського газопроводу, а американські сланцевики не мають впливу на Байдена.
"Я думаю, що зараз Штатам точно не до Північного потоку-2. До середини зими, коли на посаду вступить Байден, країна буде занурена у внутрішні проблеми. Чи добудують газопровід? Я думаю, так", - вважає Землянський.
Російський газопровід відповідає екологічним нормам ЄС, що для європейців важливо, і при цьому їм вигідний. Адже коли СП2 запрацює в повну силу, як покупці, так і продавці заощадять на транзиті надбавку в тарифі, яку зараз змушені платити Україна, Словаччина та Чехія за користування їх газотранспортною системою. Київ в цьому випадку втратить великі гроші.
Так, згідно з відкритими джерелами, Газпром оплачує Нафтогазу за транзит з розрахунку $2,66/тис. куб м на 100 км. Цього року Газпром повинен прокачати 60 млрд куб м, і, навіть попри те, що через коронакризу газу продається в Європу менше, згідно з принципом "качай або плати" оплачує весь обсяг. Це приверне до $2 млрд в цьому році, і до $5 млрд в наступні чотири роки (по 40 млрд куб м в рік у 2021-2024 році).
Надалі в разі запуску Північного потоку-2 ці надходження припиняться зовсім або знизяться до такого мінімуму, при якому перестануть здійснювати будь-який вплив на українську економіку. Втім, певним бонусом Україні завдяки накладеним на газопровід санкцій США вже стала вимушена виплата по Стокгольмського арбітражу $2,9 млрд, коли Газпром на увазі зупинки будівництва на Балтиці був змушений продовжити контракт на транзит через Україну, від чого до того категорично відмовлявся.
Є й інші, правда, не плюси, а мінуси, але вже для Газпрому. Якби СП2 ввели в дію до травня цього року, на нього не поширювалися б обмеження Третього енергопакету Євросоюзу. Тепер же, якщо Північний потік-2 все-таки запрацює, то для управління їм доведеться створити незалежний від Газпрому оператор, який своєю чергою буде зобов'язаний тримати потужності газопроводу на 50% порожніми, заповнюючи його газом інших компаній.